Найостанніший день

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Найостанніший день
рос. Самый последний день
Жанр драма
Режисер Михайло Ульянов
Сценарист Борис Васильєв
Михайло Ульянов
На основі Найостанніший день[d]
У головних
ролях
Михайло Ульянов
Оператор Елізбар Караваєв
Композитор Ісаак Шварц
Художник Іполит Новодерьожкин
Кінокомпанія Мосфільм
Тривалість 69 хв
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1972
IMDb ID 0185659

«Найостанніший день»[1] (рос. «Самый последний день») — радянський художній фільм, драма режисера Михайла Ульянова за однойменною повістю Бориса Васильєва. Перший і останній фільм Михайла Ульянова як режисера, після чого він вирішив більше не знімати фільми через невдалий, на його думку, досвід.

Сюжет[ред. | ред. код]

Останній робочий день дільничного оперуповноваженого міліції, колишнього фронтовика Семена Митрофановича Ковальова (Михайло Ульянов), який йде на пенсію. Ковальов обходить свою дільницю, прощається з друзями і знайомими і здає справи новому дільничному. Настає вечір, Ковальов повертається на автобусі додому і зауважує підозрілому громадянину, зовнішність якого відповідає орієнтировці на небезпечного злочинця. Чуття не підвело колишнього міліціонера, він намагається поодинці затримати злочинця, але вмирає від отриманих в сутичці поранень.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Найостанніший день - Фільми - Телеканал НТН. web.archive.org. 18 травня 2018. Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 21 липня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]