Найхоробріша жінка світу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Найхоробріша жінка світу
англ. International Women of Courage Award
Країна США США
Тип нагорода за мужністьd
Вручається: жінкам за хоробрість
Вручає: Державний департамент США
Статус вручається
Нагородження
Засновано: 2007
Перше: 8 березня 2007
Останнє: 8 березня 2023
Нагороджені:
Категорія:Нагороджені премією «Найхоробріша жінка світу» (18)
Черговість
Сайт state.gov/secretary-of-states-international-women-of-courage-award/
CMNS: Найхоробріша жінка світу у Вікісховищі

Найхоробріша жінка світу, або Міжнародна премія «Найхоробріша жінка» (англ. International Women of Courage Award) — американська нагорода, яку Державний департамент США щороку вручає жінкам у всьому світі, які виявили лідерство, мужність, винахідливість і готовність жертвувати заради інших, особливо у просуванні прав жінок.

Історія[ред. | ред. код]

Нагорода була заснована в 2007 році державним секретарем США Кондолізою Райс у Міжнародний жіночий день. З цього часу церемонія нагородження премією проходить щороку 8 березня. Кожне посольство США має право рекомендувати кандидатом одну жінку.[1] Серед українок лауреатками ставали Руслана Лижичко, яка отримала нагороду в 2014 році, та Юлія Паєвська, яка стала володаркою нагороди у 2023 році.

Реціпієнти за роками[ред. | ред. код]

2007[ред. | ред. код]

2008[ред. | ред. код]

2009[ред. | ред. код]

2010[ред. | ред. код]

Нагороджені жінки 2010 року.

Нагороду отримала також Аліса Мабота, але її немає в офіційному списку.[8][9]

2011[ред. | ред. код]

Нагороджені жінки 2011 року.

2012[ред. | ред. код]

Нагороджені жінки 2012 року.

2013[ред. | ред. код]

Нагороджені жінки 2013 року.

2014[ред. | ред. код]

Нагороджені жінки 2014 року.

2015[ред. | ред. код]

Нагороджені жінки 2015 року.

2016[ред. | ред. код]

Нагороджені жінки 2016 року.

2017[28][ред. | ред. код]

Нагороджені жінки 2017 року.

2018[29][ред. | ред. код]

Нагороджені жінки 2018 року.

2019[30][ред. | ред. код]

Нагороджені жінки 2019 року.

Примітка: За даними журналу Foreign Policy, премію мала отримати Єссікка Аро (Фінляндія), ле заявка була відкликана незадовго до церемонії в березні 2019 року.[33]

2020[34][ред. | ред. код]

Нагороджені жінки 2020 року

2021[35][ред. | ред. код]

Віртуальна церемонія 2021.

2022[36][ред. | ред. код]

Нагороджені жінки 2022 року.

2023[37][ред. | ред. код]

Нагороджені жінки 2023 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Secretary's International Women of Courage Award. United States Department of State. Архів оригіналу за 21 березня 2021. Процитовано 9 березня 2021.
  2. ↑ International Women's Issues Archives. 2001-2009.state.gov. Архів оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 1 квітня 2018.
  3. ↑ а б в г д е ж и к л Honorees. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 9 березня 2021.
  4. ↑ а б в г д е ж и International Women of Courage Award Ceremony: 2008. Архів оригіналу за 17 листопада 2017. Процитовано 9 березня 2021.
  5. ↑ Aktalov, Askar (2 лютого 2012). The Uzbek Journalist Tadjibayeva Partook in the Making of the Book and Film "The Hour of the Jackal" (in Russian). Knews. Архів оригіналу за 22 квітня 2014. Процитовано 25 квітня 2012.
  6. ↑ а б в г д е ж и We're sorry, that page can't be found. Архів оригіналу за 8 квітня 2021. Процитовано 9 березня 2021.
  7. ↑ а б в г д е ж и к л We're sorry, that page can't be found. Архів оригіналу за 23 квітня 2014.
  8. ↑ MOZAMBIQUE: Alice Mabota Wins 2010 International Women of Courage Award. Архів оригіналу за 24 травня 2019. Процитовано 2 вересня 2016.
  9. ↑ Alice Mabota é a mulher mais corajosa de Moçambique. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 2 вересня 2016.
  10. ↑ а б в г д е ж и к л International Women of Courage Awards. whitehouse.gov. 10 березня 2011. Архів оригіналу за 9 листопада 2016. Процитовано 9 березня 2021 — через National Archives.
  11. ↑ а б в г д е ж и к л Staff (March 5, 2012). «2012 International Women of Courage Award Winners». Office of Global Women's Issues of the U.S. Department of State. Retrieved March 8, 2012.
  12. ↑ Latest Embassy News and Recent Events - Embassy of the United States Valletta, Malta. Архів оригіналу за 23 квітня 2014.
  13. ↑ «2013 International Women of Courage Award Winners» Retrieved March 9, 2013
  14. ↑ а б в г д е ж и к We're sorry, that page can't be found. Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 9 березня 2021.
  15. ↑ а б в г д е ж и к л We're sorry, that page can't be found. Архів оригіналу за 7 березня 2014.
  16. ↑ а б в г д е ж и к л Biographies of 2015 Award Winners. State.gov. 23 січня 2015. Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 7 березня 2015.
  17. ↑ Sara Hossain receives Int'l Women of Courage Award. 31 березня 2016. Архів оригіналу за 23 січня 2017. Процитовано 9 березня 2021.
  18. ↑ U.S. Secretary of State’s International Women of Courage Awardee - The Guardian Newspaper. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 31 березня 2016.
  19. ↑ а б в г Secretary Kerry Honors 14 Women of Courage. State.gov. 28 березня 2016. Архів оригіналу за 21 січня 2017. Процитовано 31 травня 2016.
  20. ↑ Guatemala's Women: Moving Their Country Forward " Central America Network [Архівовано 2018-04-04 у Wayback Machine.], centralamericanetwork.org
  21. ↑ Kurdistan24. Kurdish Ezidi woman receives International award. Архів оригіналу за 23 січня 2017. Процитовано 1 квітня 2018.
  22. ↑ Malaysian activist Nisha Ayub is first transgender to win US Women of Courage award. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 9 березня 2021.
  23. ↑ а б IPPMEDIA - The Guardian, The Guardian on Sunday, Nipashe, Nipashe Jumapili. Архів оригіналу за 23 січня 2017. Процитовано 9 березня 2021.
  24. ↑ Slovenka bola ocenená ministrom USA: Vynašla sa počas migrantskej krízy. Архів оригіналу за 23 січня 2017. Процитовано 9 березня 2021.
  25. ↑ US State Department honours Sudanese "tea lady" for her courage - Radio Tamazuj. Архів оригіналу за 23 січня 2017. Процитовано 31 березня 2016.
  26. ↑ PCL., Post Publishing. Bangkok Post. Архів оригіналу за 29 серпня 2020. Процитовано 9 березня 2021.
  27. ↑ State Department Honors 'International Women of Courage'. Архів оригіналу за 5 серпня 2017. Процитовано 9 березня 2021.
  28. ↑ 2017 International Women of Courage Award. U.S. Department of State. Архів оригіналу за 27 March 2017. Процитовано 30 березня 2017.
  29. ↑ 2018 International Women of Courage Award. U.S. Department of State. Архів оригіналу за 24 March 2018. Процитовано 3 квітня 2018.
  30. ↑ 2019 International Women of Courage Award. U.S. Department of State. Архів оригіналу за 3 березня 2019. Процитовано 9 березня 2019.
  31. ↑ Sri Lankan Marini De Livera bags International honour on International Women's Day. www.adaderana.lk. Архів оригіналу за 18 вересня 2019. Процитовано 9 березня 2019.
  32. ↑ Sri Lanka's Marini De Livera awarded the Women of Courage award from Melania Trump - Sri Lanka Latest News. Sri Lanka News - Newsfirst (англ.). 8 березня 2019. Архів оригіналу за 8 липня 2019. Процитовано 9 березня 2019.
  33. ↑ Standish, Reid; Gramer, Robbie (7 березня 2019). U.S. Cancels Journalist’s Award Over Her Criticism of Trump. Foreign Policy. Архів оригіналу за 7 March 2019. Процитовано 7 березня 2019.
  34. ↑ 2020 International Women of Courage Award. U.S. Department of State. Архів оригіналу за 21 лютого 2021. Процитовано 8 березня 2020.
  35. ↑ 2021 International Women of Courage Award Recipients Announced. United States Department of State (англ.). Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 6 березня 2021.
  36. ↑ 2022 International Women of Courage Award Recipients Announced. United States Department of State (англ.). 8 березня 2022. Процитовано 7 березня 2023.
  37. ↑ 2023 International Women of Courage Award Recipients Announced. United States Department of State (англ.). Процитовано 7 березня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Найхоробріша_жінка_світу&oldid=41900025