Наконечний Валерій Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наконечний Валерій Павлович
Народився 23 липня 1951(1951-07-23)
Гладковичі, Овруцький район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Помер 1 серпня 2011(2011-08-01) (60 років)
Київ, Україна
Поховання Північне кладовище
Громадянство  СРСР
 Україна
Діяльність актор
Alma mater Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1977)
IMDb nm0620485
Нагороди та премії
Заслужений артист України

Наконечний Валерій Павлович (23 липня 1951, с. Гладковичі, Житомирська область, УРСР — 1 серпня 2011, Київ, Україна) — радянський і український актор. Заслужений артист України (23.03.2011)[1].

З життєпису[ред. | ред. код]

Народ. 1951 р. у с. Гладковичі Житомирської обл. Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1977).

Грав у кінокартинах: «Дивна відпустка» (1980, т/ф, 3 а), «Щастя Никифора Бубнова» (1983), «Легенда про безсмертя» (1985), «Наближення до майбутнього» (1986), «Все перемагає любов» (1987), «Жменяки» (1987), «Бухта смерті», «Козаки йдуть» (1991), «По-модньому» (1992), «Тарас Шевченко. Заповіт» (1992, 4 с), «Для домашнього огнища» (1992), «Стамбульський транзит» (1993), «Острів любові» (1995), «Чорна рада» (2000), а також у ряді телефільмів: «Ігор Саввович» (1986, 3 с.), «Війна на західному напрямку» (1990), «Секретний фарватер», «Прорив» (1992), «Слід перевертня» (2001, т/с) тощо.

Буі членом Національної Спілки кінематографістів України.

Помер 1 серпня 2011, похований на Північному кладовищі (Рожни).

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]