Налчаджи Ігор Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Налчаджи Ігор Андрійович
Народився 20 липня 1935(1935-07-20)
Помер 12 січня 1998(1998-01-12) (62 роки)
Маріуполь, Донецька область, Україна
Діяльність актор, режисер, краєзнавець
Alma mater Російський державний інститут сценічних мистецтв
Будинок культури заводу «Азовсталь»
Маріуполь. Будинок культури заводу «Азовсталь»

Налчаджи Ігор Андрійович (20 липня 1935 — 12 січня 1998, Маріуполь) — актор та режисер народного театру Палацу культури заводу «Азовсталь»

Біографія[ред. | ред. код]

Налчаджи Ігор Андрійович народився 20 липня 1935 року. Після закінчення школи Ігор Налчаджи навчався у Ленінградському театральному училищі у режисера Георгія Товстоногова. З 1964 року працював художнім керівником Палацу культури заводу «Азовсталь»[1]. Мав глибокі знання історичних костюмів, характерних звичок людей різних історичних епох тощо. В Народному театрі з 1993 року працював актором і режисером. Завдяки Ігорю Налчаджи були поставлені вистави:

  • «Республіка на колесах»
  • «Я, бабця, Іліко і Іларіон»
  • «Інтерв'ю в Буенос-Айресі»
  • «Лисиця і виноград»
  • «Маскарад» за твором М. Ю. Лермонтова тощо

Відновлення грецького театру[ред. | ред. код]

Краєзнавець І. Налчаджи першим почав систематизовано збирати по крихтах матеріали про грецький театр. Ігор Налчаджи відшукав інформацію про знищений Маріупольський грецький театр. Він отримав листа від історика театру Муратидіса з Греції і розпочав пошуки матеріалів у Маріупольському краєзнавчому музеї та в Донецькому обласному архіві. У місцевій газеті «Соціалістичний Донбас» за 1937 рік Налчаджи знайшов статтю, про те що в 1934 році в Маріуполі почав працювати перший в СРСР грецький театр, де працювало двадцять чотири актори. Налчаджи вдалося встановити дату заснування першого Державного грецького театру, проаналізувати репертуар, склад трупи, їхні проблеми. Інформацію він збирав також за спогадами, а потім з С.Буровим підготував статтю, в якій виклав трагічну історію театру. П'ять років працював театр, але в 1937 році під час сталінських репресій директор і шість акторів та режисерів були знищені. Архів також був знищений. Завдяки Налчаджи з почину маріупольських художників було створено меморіальну дошку на честь розстріляних, так відродили память про знищений грецький театр.

Статті[ред. | ред. код]

  • Налчаджи І. Розповідь краєзнавця: Пам'яти маріупольського грецького театру // Приазовский Рабочий. Мариуполь, 1992. 10 апр. № 64). С. 2.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 19 квітня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Джерела[ред. | ред. код]