Напівметал (спінтроніка)
Напівметал (англ. half-metal) — у спінтроніці матеріал, котрий характеризується ненульовою електропровідністю лише для електронів із певним напрямком спіна.
Загальні відомості[ред. | ред. код]
Напівметали характеризуються тим, що на рівні Фермі існують дозволені стани лише для електронів із певним напрямком спіна. Для протилежного напрямку спіна вони є діелектриками або напівпровідниками. До цього можуть призводити як фізичні, так і хімічні причини, що є основою класифікації напівметалів. Теоретично вважається можливим отримати антиферомагнітні напівметали, у яких компенсація магнітних моментів буде відбуватись у кристалографічно різних вузлах кристалічної ґратки. Вони можуть слугувати спіновими поляризаторами, але на практиці 100%-а поляризація не досягається через розсіяння носіїв струму. Одне з найбільших досягнутих значень становило 98,4 % в CrO2.[1][2]
Приклади[ред. | ред. код]
- NiMnSb
- Манганіти лантана, які також є цікавими завдяки колосальному[en] магнетоопору
- Sr0,2FeMoO6
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ K. H. J. Buschow. Concise encyclopedia of magnetic and superconducting materials. — Elsevier, 2005. — P. 267—269. — ISBN 9780080445861.
- ↑ Schattke, W., Van Hove, M. A. Solid-state photoemission and related methods: theory and experiment. — Wiley-VCH, 2003. — P. 200—202. — ISBN 9783527403349.
Література[ред. | ред. код]
- О. В. Третяк, В. А. Львов, О. В. Барабанов. Фізичні основи спінової електроніки. — К. : Київський університет, 2002. — 314 с. — ISBN 966-594-323-5.
|
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |