Народний Оглядач (сайт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Народний Оглядач
Логотип
Логотип
Посилання ar25.org
Гасло (девіз) Портал стратегічних новин
Комерційний ні
Тип Інтернет-сайт
Реєстрація необов'язкова, але є
Мови українська
Започатковано 1999
Стан працює
Рейтинг Alexa 1229 в Україні [1]
Ключові особи Ігор Каганець
Володимир Щербина
Адреса офісу  Україна
Народний Оглядач (сайт)
у соціальних мережах
Народний Оглядач (сайт) на сайті Facebook
Народний Оглядач (сайт) на сайті Telegram
Народний Оглядач (сайт) на сайті YouTube

Народний Оглядач (ar25.org) — український вебсайт, що оцінюється низкою дослідників як расистський, екстремістський та ксенофобський онлайн-ресурс.[2][3] Позиціює себе як «інтернет-портал стратегічних новин» і «світоглядний орган середнього класу, розрахований на етнічних українців». Заснований 1999 року письменником Ігорем Каганцем.

Власне позиціювання[ред. | ред. код]

За словами засновника сайту Ігоря Каганця, цільова авдиторія сайту — позитивно налаштовані дієві етнічні українці, спроможні до самостійного мислення[4]. Автори стверджують, що діяльність порталу здійснюється роботою і коштами самої спільноти прихильників «Народного Оглядача»[5]. Портал позиціює себе як волонтерський проєкт глобальної спільноти українців, яка досліджує постіндустріальне суспільство[6] і здійснює ігрове моделювання його головних компонентів, до яких, на думку засновників, належать: світогляд, ідеологія постіндустріального націоналізму, українська мова, стартап-культура, оздоровлення і омолодження, харчування, технології.

Особливості[ред. | ред. код]

Портал раніше був багатомовним: важливі україномовні статті перекладали англійською, французькою, польською, литовською, португальською, італійською та російською мовами. Нині доступна тільки українська мова.

У 2017 розроблено андроїд-застосунок «Народний Оглядач»[7] для читання сайту зі смартфонів, який можна безкоштовно завантажити на сайті Google Play.

Найважливіші статті озвучуються і транслюються на «Радіо Гартленд»[8]. Також портал виробив чимало відеопередач та відеофільмів, які можна переглянути на Ютуб-каналі порталу.

Історія[ред. | ред. код]

Пілотний паперовий випуск Народного Оглядача побачив світ на початку 1999 року.

  • Пілотний випуск паперового Народного Оглядача, 1999 рік.
    Пілотний випуск паперового Народного Оглядача, 1999 рік.

У футері сайту Народний Оглядач є інформація про його існування з 1999 року. Спочатку було пілотне друковане видання, присвячене важливим суспільно-політичним темам. Пізніше простенький блог, який вівся в Інтернеті. На початку 2020 року здійснено новий дизайн сайту, адаптований для читання з мобільних пристроїв.

Проєкти[ред. | ред. код]

Від березня 2018 року портал випускає друкований додаток у вигляді альманаху «Гартленд»[9].

29 грудня 2019 року на 38-ій конференції спільноти «Народний Оглядач» засновано «Центр постіндустріальних досліджень Україна-США», який очолив філософ Богдан Бень. В рамках цього напрямку здійснюються україномовні переклади з англомовних статей і відеозаписів конференцій[10], здійснюються власні рецензії на літературні твори світового значення, зокрема «Чеснота націоналізму» ізраїльського філософа Йорама Хазоні[en][11].

Портал організовує круглі столи, переважно футурологічного спрямування[12]. 24 травня 2002 року разом з Європейським університетом (Київ) «Народний Оглядач» провів «круглий стіл» з питань сучасного тероризму.[13][14].

Протягом 1998—2009 років портал видавав «Журнал нової еліти Перехід-IV» (всього видано 13 випусків).[15]

Протягом 2009—2013 років портал видавав паперовий бюлетень «Народний Оглядач» (всього видано 15 випусків).[16]

Спільно з рок-гуртом Кому Вниз у 2013 році видали аудіоальбом «Реформація: 25 пунктів». «Фактично дана музична збірка стала розвитком компакт-диску „Перехід-IV — Музика Для Локомотива“, який вийшов у якості додатку до журналу „Перехід-IV“ у 2001  р. і містив композиції як КОМУ ВНИЗ, так і „Вія“, „Океану Ельзи“, Марії Бурмаки та Каті Чилі, помережаними цитуваннями „Бгаґавад-Ґіти“ голосом Андрія Середи. Однак на противагу виданню 2001 р. збірка „Реформація: 25 Пунктів“ сформована виключно із пісень КОМУ ВНИЗ і тому складає особливий інтерес для шанувальників гурту»[17]. «Цей цілком самостійний та самоцінний „аудіододаток“, що вже починаючи з обкладинки закликає „до глибин, до коренів, до першоджерел Віри“, слід було б визнати чи не найпотужнішим українським музичним релізом за перше півріччя 2009 року»[18].

За сприяння Народного Оглядача у 2010 році професор Петро Масляк опублікував книгу «День Незалежності»[19][20]. Здійснено україномовний переклад книги «Майстер-ключ» Чарльза Френсіса Ганела[en][21]. Оприлюднено україномовні переклади «Дао Де Дзин»[22], «Бгаґават-Ґіти»[23], відредагована версія Євангелія «Добра Новина Ісуса Хреста, Сина Божого»[24].

У 2012 році здійснено дослідження про історію створення ОУН (р) під проводом Степана Бандери під загальною назвою "Проєкт «Бандера»".

У 2020 році у статті "Політична зоологія" започатковано комплексне дослідження ролі корпоративних психопатів у поточній глобальній кризі.

У вересні 2022 року опубліковано статтю про те, що у нинішній глобальній кризі пройдено найгостріший момент, відтак цю кризу можна вважати розв'язаною – «Український рубильник і американський бульдозер: пік глобальної кризи пройдено (+аудіо)[25]».

Кіно[ред. | ред. код]

Коштами спільноти «Народний Оглядач» було здійснено українське озвучення кінофільмів «Хвиля / Die Welle (2008)»[26], «Людина з планети Земля / The Man from Earth (2007)»[27], Частоти / Frequencies / OXV: The Manual[en] (2013)[28].

Зміст сайту[ред. | ред. код]

У 2003 році у блозі на порталі Ярослав Береговий порушував питання «педагогіки толерантності»[29].

У публікаціях на сайті виявляються антисемітські мотиви на релігійному ґрунті.[30]

Автори сайту підтримували норвезького терориста Андерса Брейвіка[31]. На думку редакції сайту «Еліта», редактори «Народного оглядача» неоднозначно та не постійно ставляться до окремих політиків, зокрема спочатку ставилися скептично до Дональда Трампа в американській політиці, але згодом стали схвалювати його дії. Також відмічають увагу редакції до китайсько-американського протистояння й залучення України до цих процесів[32].

Оцінки сайту[ред. | ред. код]

Сайт «Народний оглядач» дослідники відносять до ультраправих сайтів в Україні[33], а його аудиторію описують як націоналістичну з ухилом до ксенофобії та нацизму[2]. Сайт є посередником між іншими онлайн-ресурсами націоналістичного та націонал-соціалістичного спрямування в Україні[3]. Український і радянський астрофізик і один з лідерів Народного Руху України Леонід Шульман у статті для сайту «Майдан» у 2006 році описав назву сайту як кальку з нацистського «Völkischer Beobachter» [34], а редакцію як расистську та «псевдонаціоналістичну».[35] Доцент Львівського національного університету, кандидат політичних наук Володимир Лернатович описує сайт як «пропагандистський» і «конспірологічний»[36].

Журналіст Віктор Тригуб оцінив сайт схвально: «Серед багатьох ресурсів українського інтернету, цей вирізняється розсудливістю, патріотизмом, науковим підходом до розв'язання болючих проблем суспільства. Ідуть пошуки шляхів розвитку України!»[37].

У пресі «Народний оглядач» неодноразово звинувачували в розповсюдженні неправдивої інформації[38][39], спотворенні інформації з інших онлайн-джерел за допомогою «токсичних заголовків і рисунків»[40]. Особливо багато сумнівної та неправдивої інформації на сайті виявляли під час епідемії коронавірусної хвороби 2019 упродовж 2020-2021 років[41][42][43].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 9 січня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ а б Горбачова О. В. Молодіжний радикалізм; змістовний контент-аналіз ксенофобських уявлень // Актуальні проблеми сучасної психології та педагогіки вищих навчальних закладів МВС України : матеріали наук.-практ. конф., 16 квітня 2015 р. : тези доповіді. – Х., 2015. – С. 172-175.
  3. ↑ а б Р. Пасічний. Толерантність: Інтернет-джерела праворадикальних рухів України [Архівовано 26 березня 2022 у Wayback Machine.] // Українська національна ідея: реалії та перспективи розвитку: Зб. наук. пр. — Львів, 2008. — Вип. 22 — С. 82-87.
  4. ↑ Каганець, Ігор (24.01.2020). Істинні українці – цільова авдиторія ультраправого інтернет-порталу «Народний Оглядач». Народний Оглядач. Архів оригіналу за 25 січня 2020.
  5. ↑ Про нас: мета, напрямки, організація, фінансування. Народний Оглядач. Архів оригіналу за 27 серпня 2020.
  6. ↑ Каганець, Ігор (02.04.2016). Ресурси постіндустріальної цивілізації: звідки їх брати?. Народний Оглядач. Архів оригіналу за 11 червня 2017.
  7. ↑ Народний Оглядач (бета-версія). Google Play (українською) . 01.01.2017. Архів оригіналу за 12 квітня 2019.
  8. ↑ Радіо Гартленд. Архів оригіналу за 20 червня 2020.
  9. ↑ Ігор Каганець. Паперовий альманах «Гартленд»: як замовити і отримати поштою. Народний оглядач, 24.03.2019. Архів оригіналу за 26 квітня 2019. Процитовано 9 січня 2020.
  10. ↑ Пауліна Нойдінг на конференції National Conservatism (США). Архів оригіналу за 13 січня 2020.
  11. ↑ Володимир Щербина. «Чеснота націоналізму» — філософський бестселер Йорама Хазоні. Народний оглядач, 05.12.2019. Архів оригіналу за 13 січня 2020. Процитовано 13 січня 2020.
  12. ↑ Свободная Украинское Государство: идеология, структура, технология основания - круглый стол. SNEGIRI GROUP. 13.09.2015. Архів оригіналу за 13 січня 2020.
  13. ↑ У Європейському університеті в Києві відбувся круглий стіл “Сучасний тероризм і національна безпека України”. Журнал "Перехід-IV", №10-2002.
  14. ↑ Фоторепортаж про круглий стіл "Сучасний тероризм і національна безпека України". Журнал «Техника специального назначения», №1-2, 2002.
  15. ↑ Перехід-IV. 1999, ч.2. Часопис "Критика". 11.1999. Архів оригіналу за 13 січня 2020.
  16. ↑ Журнал "Народний Оглядач" в електронному варіанті. Архів оригіналу за 15 січня 2020.
  17. ↑ Святослав Вишинський (20.06.2009). Реформація КОМУ ВНИЗ (рецензія на CD-додаток журналу «Перехід-IV»). Кому Вниз (українська) . Архів оригіналу за 13 січня 2020.
  18. ↑ Кому Вниз – Реформація: 25 Пунктів. Київський рок-клуб (українською) . 02.08.2009. Архів оригіналу за 13 січня 2020. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  19. ↑ Книги видавництва Геопринт Народний Оглядач (моск) . Архів оригіналу за 15 січня 2020.
  20. ↑ Масляк, Петро (2010). День незалежності (укр) . Геопринт Народний Оглядач. ISBN 978-966-7863-88-3.
  21. ↑ Майстер-ключ. Чарльз Френсіс Ганел (текст книги в перекладі з англійської Леоніда Українця). 13.07.2015. Архів оригіналу за 15 січня 2020.
  22. ↑ Дао Де Дзин – книга шляху і шляхетності (український переклад). Народний Оглядач. 23.05.2017. Архів оригіналу за 7 червня 2017.
  23. ↑ Бгаґават-Ґіта (Божественна пісня). Народний Оглядач. 11.07.2010. Архів оригіналу за 13 серпня 2020.
  24. ↑ Добра Новина Ісуса Хреста, Сина Божого. Народний Оглядач. 22.08.2007. Архів оригіналу за 25 вересня 2020.
  25. ↑ Каганець, Ігор (15 вересня 2022). Український рубильник і американський бульдозер: пік глобальної кризи пройдено (+аудіо). Народний Оглядач. Процитовано 1 жовтня 2022.
  26. ↑ Хвиля / Die Welle (2008) BDRip. Гуртом. Процитовано 29.06.2013.
  27. ↑ Людина з планети Земля / The Man from Earth (2007) BDRip. Гуртом. 26.12.2013.
  28. ↑ Частоти / Frequencies / OXV: The Manual (2013) WEB-DLRip. Гуртом. 15.05.2015.
  29. ↑ Чи влада буде відзначати Міжнародний день толерантності?. Газета "День" (українською) . 2 листопада, 2015. Архів оригіналу за 13 січня 2020. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  30. ↑ В. Д. Товстенко. Антисемітський міф як брудна PR-технологія кон'юнктурі сучасної української журналістики // Інформаційне суспільство. - 2012. - Вип. 16. - С. 32-36.
  31. ↑ Проект «Без Кордонів» громадська організація Центр «Соціальна Дія»: Моніторинг проявів расової та етнічної ворожнечі чи нетерпимості в українському сегменті Інтернету — поширення мови ворожнечі та заклик до нетерпимості (мова ворожнечі, як зброя для правої риторики) [Архівовано 22 грудня 2018 у Wayback Machine.]. — К.: ФОП «Борбулевич З. І.», 2011. — 76 с., с. 42
  32. ↑ «Народний Оглядач» — вчора і сьогодні. Еліта. 03.05.2020. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 03.05.2020.
  33. ↑ А. А. Гринчак. Протидія расизму, ксенофобії та екстремізму[недоступне посилання]: навч. посіб.; М-во освіти і науки України. — Київ : Голембовська О. О. : Лисенко І. Б., 2018. — 246 с. : іл.с.227
  34. ↑ Хоча нім. Völkischer Beobachter перекладається українською як «Народний спостерігач»
  35. ↑ Леонід Шульман. Обережно, псевдонаціоналізм! Майдан, 04/07/2006. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 18 січня 2020.
  36. ↑ Володимир Лернатович (2013). Медіаанексія України. Вісник Львівського університету. Серія журналістика (38). doi:10.30970/vjo.2013.38.5221.
  37. ↑ "Народний оглядач" – сайт свідомих українців. Народна Правда (українською) . 17.10.2007. Архів оригіналу за 13 січня 2020. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  38. ↑ Журналісти перекрутили дані опитування про ксенофобію. УНІАН, 21 березня 2008
  39. ↑ Тарас Назарук. Інформаційна гігієна: хто поширює чутки та фейки [Архівовано 16 березня 2018 у Wayback Machine.] // MediaSapiens. – 2014. – 17.09
  40. ↑ Галя Койнаш. Обмежена сила красивих слів. Детектор.медіа, 19 Березня 2009
  41. ↑ ФЕЙК: 99,2% італійців, які начебто померли «від коронавірусу», померли від іншої хвороби [Архівовано 8 листопада 2021 у Wayback Machine.]. VoxUkraine, 13 Травня 2020
  42. ↑ ФЕЙК: Білоруський прецедент: захворюваність на COVID-19 пройшла сама собою – без карантину [Архівовано 8 листопада 2021 у Wayback Machine.]. VoxUkraine, 9 Липня 2020
  43. ↑ Народний оглядач: чи варто вірити їх маніпуляціям. Наші гроші, 09 Квітня 2020

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Народний_Оглядач_(сайт)&oldid=42413058