Наскельні малюнки в Гобустані
| Наскельні малюнки в Гобустані | |
|---|---|
|
| |
| 40°07′30″ пн. ш. 49°22′30″ сх. д. / 40.125000000028° пн. ш. 49.375000000028° сх. д.Координати: 40°07′30″ пн. ш. 49°22′30″ сх. д. / 40.125000000028° пн. ш. 49.375000000028° сх. д. | |
| Країна |
 Азербайджан |
  Наскельні малюнки в Гобустані Наскельні малюнки в Гобустані (Азербайджан) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Наскельні малюнки Гобустана[1][2][3][4] (азерб. Qobustan petroqlifləri) — розташовані на території Гобустанського заповідника в Азербайджані наскельні зображення. Малюнки Гобустана вибиті і видряпані на скелях у період від раннього неоліту до середньовіччя[5]. Їх налічується більше 6000[6], серед яких є малюнки, вік яких не менше 25 тисяч років[7].
Дослідження[ред. | ред. код]
Про гобустанські петрогліфи російські вчені знали ще в 40-х роках XIX століття.
1939 року азербайджанський археолог Ісхак Джафарзаде почав дослідження зображень, задокументувавши близько 3 500 наскельних малюнків[8].
В архівах Петербурзької Академії наук навіть було 3-4 звіти з цієї теми. Англійські інженери-нафтовики запрошували в ці місця професора з Оксфордського університету. Біля входу в головну печеру є російськомовний напис 1905 року, в якому сказано, що в цих місцях побував якийсь Крузе. Зображення човнів вивчав також норвезький дослідник Тур Хеєрдал[9].
Опис[ред. | ред. код]
Наскельні малюнки розташовані на території декількох гір: Беюкдаш (Великий Камінь), Кічикдаш (Малий Камінь) і навколо напівкруглої, найбільшої гори — Кянізадаг — грязьового вулкана. Дивовижні малюнки зустрічаються переважно в печерах, на уламках скель[10].
Малюнки зображають господарське життя, побут, магічні і тотемічні уявлення давніх людей, їхні релігійні обряди, сцени полювання на різних диких тварин тощо. Зустрічаються зображення чоловіків і жінок, сцени рибальства, різних диких тварин. Також можна зустріти зображення мисливців, що скачуть на конях, самотню богатирську постать женця з серпом, хороводи фігур танцюристів, човни з веслярами й солярні знаки. Сцени з танцями зображені на Беюкдаші і, ймовірно, відносяться до III—II тисячоліть до н. е. За датуванням, перші малюнки були більшого розміру, а в пізніші століття, в епоху бронзи і далі, розмір малюнків зменшувався[3]. У ранньому середньовіччі, в VIII—IX століттях, і в пізню епоху через те, що господарська роль полювання зменшувалася, а перенесення зображень на керамічні та металеві вироби почастішало, а також завдяки поширенню ісламу, який забороняв зображення людей і тварин, малюнки на скелях стали спрощуватися до такої міри, що ставали схематичними[4].
В районі Гобустана висікання на скелях малюнків пастухами зберігалося до кінця XIX століття, а в окремих випадках і довше[4].
Зображені чоловіки, в обов'язковому порядку, були в мисливському образі і мали лук і стріли. Зростом вони були високі, тілом стрункі. Також є зображення сцен сутичок, де в руках у чоловіків намальовані палиці або ножі.
Жінки зображені як представниці матріархату — повні, так і жінки-воїни з тонкою талією і луками. Такі малюнки зустрічаються у печері "Сім красунь".
Серед малюнків також можна зустріти зображення таких видів тварин, як дикі кози, олені, джейрани, коні, а також леви та інші. Є немало зображень птахів, морських тварин — риб, змій і т.д. Крім диких тварин, намальовані також одомашнені, наприклад, приручені собаки.
В наскельних малюнках також відбито скотарсько-землеробське господарство регіону.
Серед наскельних малюнків Язилитепе і Беюкдаша, які відносяться до III—II тисячоліть до н. е, можна зустріти сцени кінного полювання на таких тварин, як антилопа, олень, коза тощо. Зображено речі: тризубці, списи, аркани і багато іншого. Крім того були також малюнки пронизаних списом тварин, що, ймовірно, символізує магічні ритуали.
На наскельних малюнках Беюкдаша зображено різні човни, в носовій частині деяких зображено сонце (в бронзову епоху на території сучасного Азербайджану був поширений культ Сонця), а також люди з луками.
Внесення в список ЮНЕСКО[ред. | ред. код]
Починаючи із 2002 року, урядом Азербайджану було надано до ЮНЕСКО пакет необхідних документів, стосовно включення деякої частини заповідника(територія наскельних малюнків), площею 537 га. В 2006 році було підготовлено і надано ЮНЕСКО план управління і деяка робота щодо номінації Гобустану. Саме в цей період, за підтримки Гейдара Алієва та Мехрібан Алієвої до заповідника було запрошено тодішнього головного директора ЮНЕСКО — Мацуура Коіхіро(генеральний директор ЮНЕСКО із 1999—2009). Він був ознайомлений із пам'ятками Гобустану, а експерти із ЮНЕСКО та ІКОМОС підтримали ініціативу Міністерства Культури та Туризму Азербайджану. Під час 31-сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що проходила із 23 червня по 2 липня 2007 року в місті Крайстчерч (Нова Зеландія), культурний пейзаж наскельних малюнків Гобустану було внесено до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО
Галерея[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Хейердал, 2002, с. 43.
- ↑ Мамедов И. М. История Азербайджана (с древнейших времён до наших дней). — Б. : Маариф, 2009. — С. 11.
- ↑ а б Алиев, 1991, с. 177.
- ↑ а б в Мухина, 1984, с. 93.
- ↑ Джафарзаде, 1973, с. 14-18.
- ↑ Ашурбейли, 1990, с. 7.
- ↑ Василий Голованов. Архівована копія. — Новое Литературное Обозрение, 2014-12-18. — 1678 с. — ISBN 9785444803561. Архівовано з джерела 9 червня 2020
- ↑ Sherri Liberman. A Historical Atlas of Azerbaijan. — The Rosen Publishing Group, Inc, 2003-12-15. — 78 с. — ISBN 9780823944972.
- ↑ Betty Blair. Thor Heyerdahl in Baku. Norwegian Archeologist Identifies Azerbaijan as Early Cradle of Civilization // Azerbaijan International : журнал. — . — No. 7.3. — P. 96-97. Архівовано з джерела 19 липня 2020. Процитовано 9 червня 2020.
- ↑ Ersin Alok. Petroglyphs of Gobustan. — Azärinşaat, 2011. — 129 с.
Література[ред. | ред. код]
- Книги
- Джафарзаде И. М. Гобустан. Наскальные изображения. — Баку : Элм, 1973. — 198 с.
- Формозов А. А. Памятники первобытного искусства на территории СССР / Под ред. Н. Я. Мерпера. — Москва : Наука, 1980. — 136 с.
- Ашурбейли С. Б. Экономические и культурные связи Азербайджана с Индией в средние века. — Баку : Элм, 1990. — 149 с.
- Алиев В. Г. Культура эпохи средней бронзы Азербайджана. Баку. — Баку : Элм, 1991.
- Статті
- Ҹәфәрзадә И. М. Гобыстан гаяларында тәсвирләр // Материалы по истории Азербайджана. Труды Музея истории Азербайджана. — Баку, 1957. — Т. II.(азерб.)
- Джафарзаде И. М. Наскальные изображения Кобыстана // Труды Института истории Академии наук Азербайджанской ССР. — 1958. — Т. XIII.
- Джафарзаде И. М. Наскальные изображения Кобыстана (Азерб. ССР) // Археологические исследования в Азербайджане. — Баку, 1965. — С. 18-29.
- Рустамов Д. Н., Мурадова Ф. М. Археологические работы в Гобустане // Археологические открытия 1969 года. — Москва, 1969.
- Рустамов Д. Н., Мурадова Ф. М. Археологическая работа 1977 года в Гобустане // Археологические и этнографические изыскания в Азербайджане. — Баку : Элм, 1980.
- Рустамов Д. Н., Мурадова Ф. М. Археологические исследование в Гобустане в 1978 году // Археологические и этнографические изыскания в Азербайджане. — Баку : Элм, 1982.
- Мухина Е. В. Каменная летопись Гобустана // Наука в СССР. — 1984. — № 2. — С. 84-95.
- Хейердал Т. Наскальные рисунки Гобустана // Наедине с совестью : сборник статей. — Москва : Мусагет, 2002. — С. 43-49. — ISBN 5-85164-082-0.
- Алиев В. Г. Духовный мир конных и лодочных охотников эпохи бронзы Азербайджана // IRS-Наследие. — 2008. — № 36. — С. 20-24.
| ||||||||||
