Настаченко Олексій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Настаченко Олексій Олексійович
Народився 4 травня 1962(1962-05-04) (62 роки)
Харків, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Місце проживання Харків
Діяльність режисер, викладач
Відомий завдяки Харківський молодіжний театр «Мадригал» – художній керівник
Alma mater Харківський державний інститут культури (1986)
Заклад ХДАК
Нагороди
заслужений діяч мистецтв України почесний громадянин Харкова
Сайт madrigal.org.ua

Настаченко Олексій Олексійович (нар. 4 травня 1962, Харків) — режисер, педагог, заслужений діяч мистецтв України (2012), лауреат Премії Харківської міської ради, художній керівник Харківського молодіжного театру «Мадрігал», Почесний громадянин міста Харкова (2021), старший викладач кафедри режисури Харківської державної академії культури.

Життєпис[ред. | ред. код]

1986 року закінчив Харківський державний інститут культури (нині ХДАК), за спеціальністю режисер (курс Сергія Гордєєва). З 1986-го керує театром-студією «Мадрігал», а з 1996 року поєднує творчу діяльність з педагогічною. У ХДАК викладає дисципліни «Режисура та майстерність актора», «Режисура естради та масових свят», «Методика викладання спецдисциплін». З 1999 року – художній керівник професійного недержавного молодіжного театру «Мадрігал». Під його керівництвом працює творча «режисерська лабораторія», що включає професіоналів різної спрямованості — режисерів масових видовищ, режисерів драми та мюзиклів, педагогів з вокалу, хореографії, акторської майстерності[1]. Театр приймав участь в організації та проведенні першого міжнародного фестивалю «Березіль — 93». 2003 року – дипломант першого Всеукраїнського молодіжного фестивалю «Театрон», 2004 року колектив театру став володарем Гран-прі, а у 2005—2006 роках — лауреат фестивалів недержавних театрів «Курбалесія»[2].

Є режисером-постановником понад 60 вистав і театралізованих видовищ для дорослих і дітей, серед яких «Королівські ігри» (1999), «Дім Бернарди Альби» (2005), «Верона і кохання» (2006), «Дон Жуан» (2007), «Дім, який побудував Свіфт» (2010)[3], «Бал Снігуроньки» (2014)[4][5]. Здійснив постановки мюзиклів «Король і Блазень» (2013), «Русалонька» (2017), «Джин всемогутній» (2018), «Легенда» (2019), рок-опери «Біла ворона» (2015)[4].

Брав участь у міських та обласних заходах: етнофестиваль «Печенізьке поле»[6], «Відкриття Слобожанського ярмарку», «Відкриття головної ялинки Харкова»[7][8], «Новорічна ніч на площі», «Закриття новорічних та різдвяних свят», "Свято «Масляна» на площі Свободи, Новорічні вистави у дні шкільних канікул у ХНАТОБі, передматчеві церемонії «Євро 2012», відкриття фан-зони «Євро 2012», День захисту дітей[9], новорічна програма — музичне шоу «Крижана дама», яке відбулося на станції метро «Університет» у 2023 році та інші події[10][11].

Взяв участь 24 березня 2021 в обласному семінарі з масових форм сценічного мистецтва «Режисура шоу та арт-проєктів», який відбувся в Харківському муніципальному культурному центрі і був організований КЗ «Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва», Харківською державною академією культури. Семінар було присвячено презентації першої в Україні освітньо-професійної програми, започаткованої кафедрою режисури ХДАК «Режисура шоу та арт-проєктів» як інноваційної стратегії підготовки фахівців галузі сценічного мистецтва. Крім того, з доповідями виступили заслужений діяч мистецтв України, лауреат міжнародних театральних фестивалів і творчих премій, завідувач кафедри режисури ХДАК, кандидат мистецтвознавства, професор Сергій Гордєєв, кандидат мистецтвознавства, старший викладач кафедри режисури Роман Набоков, директор і засновник щоу-конкурсу «Королева Харкова» Вікторія Іванова та інші митці[12].

4 травня 2023 року Харківський міський голова Ігор Терехов привітав Олексія Настаченка з днем народження[13].

Режисерські роботи в театрі[ред. | ред. код]

  • 1999 — «Королівські ігри»
  • 2005 — «Дім Бернарди Альби» за п'єсою Федеріко Гарсія Лорки
  • «Чума»
  • 2006 — «Верона і кохання»
  • 2007 — «Дон Жуан» за мотивами творів Тірсо де Моліни, Мольєра
  • 2009 — «Снігова королева»
  • 2010 — «Пітер Пен»
  • 2010 — «Дім, який побудував Свіфт» Григорія Горіна
  • 2013 — «Тридев'яте царство»
  • 2013 — «Король і Блазень»
  • 2014 — «Бал Снігуроньки»
  • 2015 — «Біла ворона» Ю. Рибчинського
  • 2017 — «Русалонька»
  • 2018 — «Джин всемогутній»
  • 2019 — «Легенда» лібрето М. Дреганової, аранжування О. Новикова та В. Іванова

Визнання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Руководитель театра. madrigal.org.ua. Процитовано 23 червня 2023.
  2. ↑ Островська, М. В. (2020). Настаченко Олексій Олексійович (Ukrainian) . Т. 22. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
  3. ↑ Фотобанк УНІАН. photo.unian.ua (укр.). Процитовано 23 червня 2023.
  4. ↑ а б ХАРКІВЩИНА: WEB-проект Харківської ОУНБ. old.region.library.kharkov.ua. Процитовано 23 червня 2023.
  5. ↑ Відомості про результативність педагогічної діяльності – Комунальний заклад «Палац дитячої та юнацької творчості «ІСТОК» Харківської міської ради». istok.edu.kh.ua. Процитовано 23 червня 2023.
  6. ↑ «Про підготовку та проведення етнофестивалю „Печенізьке поле“». Харківська обласна військова адміністрація (укр.). Процитовано 23 червня 2023.
  7. ↑ У центрі Харкова запалили 40-метрову ялинку. www.ukrinform.ua (укр.). 19 грудня 2021. Процитовано 23 червня 2023.
  8. ↑ Яскраві концерти та найбільша ялинка: Новий рік у Харкові. Справжня Варта. Харків. Процитовано 23 червня 2023.
  9. ↑ Тисячі дітей заспівали світові хіти Queen та Scorpions у Харкові: вражаючі фото та відео. 24 Канал (укр.). 2 червня 2019. Процитовано 23 червня 2023.
  10. ↑ Харківська державна академія культури | Офіційний сайт ХДАК. ic.ac.kharkov.ua. Процитовано 23 червня 2023.
  11. ↑ Події дня. Харківська обласна військова адміністрація (укр.). Процитовано 23 червня 2023.
  12. ↑ Другий обласний семінар з масових форм сценічного мистецтва «Режисура шоу та арт-проєктів». https://www.cultura.kh.ua (en-gb) . Процитовано 23 червня 2023.
  13. ↑ Почесний харків'янин Олексій Настаченко святкує день народження. https://www.city.kharkiv.ua/ (укр.). Процитовано 23 червня 2023.
  14. ↑ Про присудження Премії Харківської міської ради за вагомий вклад у вирішенні соціально-економічних питань та розвиток місцевого самоврядування – Реєстр актів харківської міської ради. kharkiv.rocks. Процитовано 23 червня 2023.
  15. ↑ Михайло Добкін вручив державні нагороди видатним жителям Харківщини. Харківська обласна військова адміністрація (укр.). Процитовано 23 червня 2023.
  16. ↑ Восьми харків'янам присвоєно звання «Почесний громадянин міста». https://www.city.kharkiv.ua/ (укр.). Процитовано 23 червня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Настаченко_Олексій_Олексійович&oldid=41720520