Наста Ройц
Наста Ройц | ||||
---|---|---|---|---|
хорв. Nasta Rojc | ||||
Народження |
6 листопада 1883 Б'єловар, Королівство Хорватія і Славонія, Австро-Угорщина | |||
Смерть | 6 листопада 1964[1][2] (81 рік) | |||
Загреб, Соціалістична Республіка Хорватія, СФРЮ | ||||
Поховання | Мирогойське кладовище[3] | |||
Країна |
Югославія Австро-Угорщина | |||
Діяльність | художниця, скульпторка | |||
Вчитель | Отон Івекович | |||
У шлюбі з | Бранко Шеноа[4] | |||
| ||||
Наста Ройц у Вікісховищі |
Наста Ройц (хорв. Nasta Rojc; 6 листопада 1883, Б'єловар — 6 листопада 1964, Загреб) — хорватська художниця.
Біографія[ред. | ред. код]
Наста Ройц народилася у родині політика Мілана Ройца. Почавши захоплюватися живописом, вона зіткнулася з нерозумінням з боку батька, яке їй вдалося подолати лише вийшовши заміж за художника із забезпеченої родини Бранко Шеноа.
Свої перші художні навички вона здобула у Б'єловарській гімназії у Йосипа Хохнеца та у приватній школі Отона Івековича у Загребі, де написала свої перші картини: «Ulica u snijegu» (1900—1902) та «Imanje Rojčevo i Snopovi žita». Потім вона переїхала до Відня, де з 1902 по 1904 рік навчалася у жіночій художній школі у Людвіга Міхалека, Ганса Тіхі та Тіни Блау, за допомогою якої Ройц у 1905 році створила пленер «Motiv iz Bistre». Через два роки він переїхав до Мюнхена для навчання в жіночій академії у Гайнріха Кніра та Ангело Янка. Там вона завела знайомство зі скульптором Мирославом Кралєвичем, що спонукало її повернутися у Відень для вивчення скульптурного ремесла.
Під кінець Першої світової війни Ройц стала членом суфражистської течії та написала автобіографію, в якій описувала свій шлюб із Браніміром Шеноа. У 1924 році вона вирушила в подорож Англією та Шотландією з двома офіцерами британської армії, під час якого написала кілька картин з яких виділяється «Naš auto u Škotsko» — перше зображення автомобіля, створене хорватським художником.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
- ↑ https://www.gradskagroblja.hr/trazilica-pokojnika/15
- ↑ Geni.com — 2006.
|