Натрохальцит
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Натрохальцит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Nch[2] |
| Хімічна формула | NaCu₂(SO₄)₂(OH)·H₂O |
| Nickel-Strunz 10 | 7.DF.15 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь |
натрій (латина)[3], мідь (давньогрецька мова)[4] |
| Типова місцевість | Чукікамата[3] |
 Натрохальцит у Вікісховищі | |
Натрохальци́т (рос. натрохальцит; англ. natrochalcite; нім. Natrochalcit m) — мінерал, основний водний сульфат натрію та міді шаруватої будови.
Хімічна формула: NaCu2(OH)2[SO4]2•H2O. Містить (%): Na2O — 8,24; CuO — 42,08; SO3 — 42,51; H2O — 7,17.
Сингонія моноклінна.
Призматичний вид.
Утворює пірамідальні кристали.
Спайність досконала.
Густина 3,48.
Твердість 3,0.
Колір смарагдово-зелений. Розчиняється у воді.
Блиск скляний.
Риса зеленувато-біла.
Знайдений у мідних родов. Чилі (Чукікамата) разом з кренкітом, антлеритом, астраханітом, атакамітом і гіпсом.
Від натро… й грецьк. «халькос» — мідь (Ch. Palache, C.H.Warren, 1908).
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Натрохальцит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Натрохальцит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
