Наукова фотографія
Наукова фотографія — вид фотографії, що здійснюється для проведення наукових досліджень. Широко використовується практично у всіх галузях природничих та прикладних наук.
Види наукової фотографії[ред. | ред. код]
Фотореєстрація предметів у видимому світлі[ред. | ред. код]
Найбільш поширений вид наукової фотографії. Застосовується практично у всіх галузях наук. Метою фотореєстрації є збереження образу об'єкта зйомки в заданий момент часу з метою подальшого аналізу характеристик об'єкта, таких як лінійні та кутові розміри, взаємне розташування частин, яскравість, колір, прозорість окремих ділянок.
Для цього виду зйомки може використовуватися як фотоапаратура загального призначення, так і спеціалізовані камери. Під час фотореєстрації важливим є точне знання масштабу зображення та параметрів зйомки. Це досягається зйомкою одночасно з об'єктом спеціалізованої висококонтрастної масштабної лінійки або сітки, а також документування параметрів зйомки в журналі. Під час зйомки часто використовуються світлофільтри.
Фотореєстрація осцилограм[ред. | ред. код]
До появи цифрових осцилографів основним способом реєстрації осцилограм був фотографічний. Випускалися як спеціальні фотоосцилографи (світлопроменеві з безпосереднім записом на фотоматеріал, електронно-променеві об'єднані з фотографічною камерою), так і спеціальні приставки до звичайних осцилографів, що дозволяють знімати осцилограми на екрані дзеркальним фотоапаратом. Електронно-променеві трубки осцилографів, призначених для фотозйомки осцилограм, мали не зелений, а синій колір свічення екрану, оскільки фотоплівки чутливі в основному до короткохвильової області спектру.
Фотореєстрація спектрограм[ред. | ред. код]
Знаходить застосування в оптичній спектрометрії. Здійснюється за допомогою спеціалізованих камер фотоплівки, сенсибілізовані в широкому спектрі довжин хвиль. наразі здійснюється за допомогою світлочутливих ПЗЗ лінійок.
Фотореєстрація в інфрачервоному та ультрафіолетовому діапазонах[ред. | ред. код]
Знаходить застосування у випадках, коли необхідно досліджувати оптичні характеристики об'єкта в невидимих областях електромагнітного випромінювання. Реалізується за допомогою спеціальних камер, що мають прозорі об'єктиви для інфрачервоної (ультрафіолетової) частини спектру. Зйомка виконується лише зі світлофільтрами.
Рентгенівська фотографія (рентгенографія)[ред. | ред. код]
Використовується у додатках інтроскопії, рентгеноструктурного аналізу, астрофізиці. Головну проблему становить практична неможливість фокусування рентгенівського випромінювання. Тому знімки в рентгенівському промені виконуються на фотоматеріали великих розмірів.
Фотореєстрація іонізуючих частинок[ред. | ред. код]
Фотографічні матеріали, як правило, чутливі до іонізуючих частинок. Ця чутливість може бути обумовлена як безпосереднім впливом іонізуючої частинки на молекули фотографічної емульсії або електронні компоненти осередку цифрової фотоматриці, так і опосередковано через оптичне випромінювання, що створюється при взаємодії іонізуючої частинки з речовиною (люмінесценція, випромінювання Черенкова).