Наумова Олена В'ячеславівна
| Наумова Олена В'ячеславівна | |
|---|---|
| Народилася |
25 червня 1965 Нова Маячка, Олешківський район, Херсонська область, Українська РСР, СРСР |
| Померла |
1 червня 2024 (58 років) Херсонська область ·Під обстрил попала |
| Поховання | Херсонська область |
| Громадянство | Україна |
| Діяльність | блогерка, вихователька, громадська активістка, поетеса |
| Alma mater | Київський педагогічний інститут імені Горького (1986) |
| Роки активності | 1980-2024 |
| Нагороди |
 |
Наумова Олена В'ячеславівна (нар. 25 червня 1965, Нова Маячка, Херсонська область) — українська блогерка, громадська активістка, педагогиня, вихователька, поетеса. Нагороджена орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Олена Наумова (Ярощенко) народилася 25 червня 1965 року в смт Нова Маячка Херсонської області. ЇЇ мати була вчителькою, батько працівником радгоспу. Закінчила Херсонську школу-інтернат № 2 (нині — Херсонський ліцей Херсонської обласної ради), займалася в літературно-творчій студії при Херсонському Палаці піонерів під керівництвом Марка Боянжу. У 1982 році брала участь у XIX республіканському семінарі юних авторів у місті Івано-Франківськ.
У 1986 році Олена закінчила Київський державний педагогічний інститут iм. М. Горького. Отримала спеціальність — учитель етики та психології сімейного виховання.
Олена В'ячеславівна почала друкуватися ще з 1980 року у газетах «Наддніпрянська правда», «Ленінський прапор», а згодом — у збірниках та альманахах. У 2012 році вийшло дві поетичні збірки Олени Наумової: «Вторая сотня» та «Черешенька»[1].
До початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Олена Наумова працювала вихователькою Херсонського закладу дошкільної освіти № 41, знімала веселі пізнавальні відео разом зі своїми вихованцями. Коли росіяни захопили Херсон Олена Наумова брала участь у проукраїнських мітингах, знімала в TikTok ролики, де розповідала про життя Херсона в окупації, поширювала відео у мережі, а також висловлювала підтримку Україні[2]. Спочатку жінка знімала все, що відбувається в місті. А коли це стало небезпечно виходила в ефір зі свого двору. Стримами збирала гроші на продукти і ліки для херсонців. Російські військові викрали Наумову 23 серпня 2022 року з її будинку в Херсоні, утримували в підвалі будівлі Суворовської райради, знущалися, прив'язували дротами, лякали струмом, називали екстремісткою і вимагали змінити політичні погляди[3][4]. Після двох тижнів ув'язнення, 6 вересня, її відпустили «під домашній арешт», змусивши записати відео з вибаченнями перед армією РФ[5]. Проте вона продовжувала вести активну проукраїнську волонтерську діяльність. І паралельно чекала на «дозвіл» від окупаційних військ евакуюватися на підконтрольну Україні територію[6] . Жінка розказала, що для того, щоб врятувати своє життя, довелося інсценувати чергове викрадення. Її переховували небайдужі люди аж до визволення Херсону ЗСУ[7].
Улітку 2023 року в Одесі розпочався судовий процес у справі про викрадення російськими окупантами виховательки дитсадка та блогерки з Херсона Олени Наумової, яку 11 днів утримували в підвалі за її проукраїнську позицію[8].
Після визволення Херсону Олена Наумова залишилася в місті. Жінка продовжує працювати онлайн у дитсадочку, а також вести прямі ефіри у TikTok, де закликає допомагати нашим захисникам звільнити всі окуповані РФ українські території[9][10].
Президент України Володимир Зеленський нагородив Олену Наумову орденом «За мужність» ІІІ ступеня «за значні заслуги в зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені в захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, сумлінне виконання професійного обов'язку»[11][12].
- Пускай горит моя звезда: [лирика] / Е. Наумова ; [ред. и авт. вступ. ст. Т. Н. Щерба]. — Херсон: [Алексеев Графика], 2006. — 86 c.
- [Добірка віршів] / О. Наумова // Таврія поетична: альманах / [ред. Т. М. Щерба, редкол. : М. І. Братан, іл. А. І. Кичинський]. — Херсон, 2007. — С. 215—226.
- Я день разрежу пополам: [поэзия] / Е. Наумова (Ярошенко) // Степ: літературно-художній альманах / Упр. культури і туризму ХОД, Херсон. обл. орг. Нац. спілки письменників України ; [голов. ред. О. Бутузов]. — Херсон, 2007. —Вип. 15. — С. 125—126.
- Вторая сотня: сб. стихов / Е. Наумова ; ред., предисл. Т. Н. Щербы. — Херсон: Айлант, 2012. — 87 с.
- «Черешенька»: збірка віршів і малюнків / О. Наумова ; ред. Т. М. Щерба. — Херсон: Айлант, 2012. — 57 с.
- ↑ Наумова (Ярощенко) Олена В’ячеславівна. Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова (ua) . Процитовано 25 лютого 2024.
- ↑ Білоус, Аліна (2 лютого 2024). Вихователька з гумором. Історія тікток-блогерки, яка знімала проукраїнські ролики, пережила російський полон та отримала орден «За мужність». ms.detector.media (укр.). Процитовано 26 лютого 2024.
- ↑ Херсон: чужих українців не буває. Місто (укр.). 17 лютого 2023. Процитовано 25 лютого 2024.
- ↑ У Херсоні окупанти викрали патріотичну блогерку, виховательку дитсадка Олену Наумову. novynarnia.com (укр.). 25 серпня 2022. Процитовано 25 лютого 2024.
- ↑ Олену Наумову знову викрали та катують. www.uasouth.media (укр.). Процитовано 26 лютого 2024.
- ↑ “Вибрали 10 роликів з мого тіктоку, щоб дати мені статтю “про екстремізм”: блогерка Олена Наумова про 11 днів підвалу та активізм в окупованому Херсоні. УКРАЇНСЬКИЙ ПІВДЕНЬ - Головні новини півдня України (укр.). 6 грудня 2022. Процитовано 25 лютого 2024.
- ↑ Новини Приазов’я (21 листопада 2022). «Тиждень «на підвалі» голодувала та божеволіла» – вихователька з Херсону про свій полон під час окупації. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 25 лютого 2024.
- ↑ Жителька Херсона стала зіркою соцмереж: вона "перевиховує" росіян, а коли дратують - читає їм молитву. ТСН.ua (укр.). 20 листопада 2023. Процитовано 25 лютого 2024.
- ↑ Блогерка з Херсона потрапила в полон через підтримку України. Дім (укр.). 24 січня 2023. Процитовано 25 лютого 2024.
- ↑ "Після допитів я ще тиждень просто сиділа в підвалі, мерзла, голодувала, божеволіла". Історія виховательки з Херсона. Суспільне | Новини.
- ↑ Зеленський нагородив орденом блогерку з Херсона, яку за підтримку України викрадали росіяни. imi.org.ua (укр.). Процитовано 25 лютого 2024.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №16/2024.