Нейдінг Роза Давидівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нейдінг Роза Давидівна
Народження 26 грудня 1900 (8 січня 1901)
Володимир, Волинська губернія, Російська імперія
Смерть 15 березня 1970(1970-03-15) (69 років)
  Одеса, Українська РСР, СРСР
Національність євреї
Країна  Російська імперія
 УНР
 СРСР
Жанр жанрове малярство, портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання Одеське художнє училище (1930)
Діяльність художниця
Вчитель Крайнєв Данило Карпович, Волокидін Павло Гаврилович і Фраєрман Теофіл Борисович
Член Спілка радянських художників України
У шлюбі з Нейдінг Марцел Натанович

Роза Давидівна Не́йдінг (8 січня 1901, Володимир — 15 березня 1970, Одеса) — українська радянська художниця; член Спілки радянських художників України з 1944 року. Дружина невропатолога Марцела Нейдінга.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 26 грудня 1900 [8 січня 1901](19010108) року в місті Володимирі (нині Волинська область, Україна) у сім'ї будівельного техніка. Єврейка. 1909 року вступила до Володимирської жіночої гімназії; 1917 року закінчила в Полтаві гімназію Ахшарумової; 1918 року склала іспити на атестат зрілості при гімназії Гуревич у Полтаві. Протягом 1918—1921 років навчалася на математичному факультеті в Одеському університеті; у 1925—1930 роках — на декоративному факультеті в Одеському політехнікумі образотворчих мистецтв у Данила Крайнєва, Павла Волокидіна, Теофіла Фраєрмана[1].

Упродовж 1930—1941 років викладала малювання в одеських школах № 57, № 61, № 52, одночасно у 1930—1936 роках оформляла дитячі святкові колони, дитячі свята, будівлі; у 1936—1938 роках очолювала Раду жінок-лікарів Одеської області; у 1939-41 роках була старостою студії при Спілці радянських художників України. Під час німецько-радянської війни з серпня 1941 року перебувала в евакуації в Узбецькій РСР: у 1942 році працювала в художньому цеху промислового комбінату в Коканді; у 1943—1944 роках — у шовкоткацькій артілі «Кувват» із розпису тканин. 1944 року, після повернення до Одеси, обрана секретарем Оргбюро Спілки радянських художників України[1] і протягом 1944—1964 років працювала художником на Одеському художньо-виробничому комбінаті. Мешкала в Одесі в будинку на вулиці Щепкіна, № 8, квартира № 1[1]. Померла в Одесі 15 березня 1970 року.

Творчість[ред. | ред. код]

Працювала в галузі станкового живопису у всіх жанрах. Серед робіт:

  • «Овочі» (1923);
  • «Плоди врожаю» (1925);
  • «Осінь» (1936);
  • "Старенька (1938);
  • «Портрет сина» (1940);
  • «Артистка Сабахон Каримова» (1943);
  • «Ахунбабаєв серед узбеків-колгоспників» (1943—1944; Кокандський музей)[1];
  • «Автопортрет» (1947; 1968);
  • «Береги» (1947);
  • «Генерал-майор Замеренцев» (1947);
  • «Дівчина, яка читає» (1947);
  • «Професор Марцел Ней­дінг» (1948);
  • «Іриси і бузок» (1948);
  • «Академік В. Заболотний» (1949);
  • «Кольська губа» (1952);
  • «Мурманськ будується» (1952);
  • «Натюрморт» (1954);
  • «Стежка» (1955);
  • «Натюрморт із кішкою» (1956);
  • «Актриса М. Інсарова» (1956);
  • «Початок осені» (1960);
  • «Бузок» (1960);
  • «Мед» (1965);
  • «Осінній пейзаж» (1966);
  • «Відерце» (1966).

Робила ілюстрації для медичних видань[1].

Брала участь у республіканських виставках з 1931 року, зокрема у 1931 році взяла участь на Всеукраїнській виставці; у 1939, 1940, 1941 роках — на звітних виставках Одеського обласного правління Спілки радянських художників України; у 1939 році — у виставці до 8 березня; у 1944 році — у виставці групи українських художників, які працюють в Узбекистані та після повернення в Одесу — у виставці, присвяченій Жовтневій революції[1].

Деякі роботи зберігаються в Одеському художньому музеї.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е О. В. Сторчай. Автобіографії одеських художників 1944—1950‑х років як джерело вивчення їхнього життєпису: публікація архівного матеріалу. Нейдинг Роза Давидовна. // Одеський художній вісник. — 2019. — № 1. — С. 83—85. — ISSN 2707-9473.(рос.)

Література[ред. | ред. код]