Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1923-1933 та 1946-1947 роках.
Біля села (100 метрів) знаходяться три старих верби, котрі за легендою місцевих мешканців були посаджені під час подорожі Катерини II до південних земель Російської Імперії.
На місцевому кладовищі існують хрести, з датою поховання — 1789.