Неспокій (повість)
Неспокій | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Беспокойство | ||||
Жанр | науково-фантастичний роман | |||
Автор | Стругацькі Аркадій та Борис | |||
Мова | російська | |||
Опубліковано | 1965 | |||
Попередній твір | Важко бути богом | |||
Наступний твір | Населений острів | |||
|
«Неспо́кій» — науково-фантастична повість Аркадія та Бориса Стругацьких. Входить до циклу про Світ Полудня. Перший варіант «Равлика на схилі».
Сюжет[ред. | ред. код]
Дія повісті відбувається на планеті Пандора, яку вивчають земляни XXII століття. Сюжет розбито на дві лінії. У першій біолог Михайло Сидоров, на прізвисько Атос, який розбився над лісом Пандори, живе в аборигенів і намагається вибратися до своїх. У другій розповідається про дослідницьку Базу, де служить директором друг Атоса Поль Гнідих і куди з незрозумілої причини прилетів знаменитий зорельотчик Леонід Горбовський.
Історія створення та публікації[ред. | ред. код]
Повість написано 1965 року[1] як частину циклу про Світ Полудня, зі вже знайомими читачеві героями: Леонідом Горбовським, Атосом-Сидоровим, Полем Гнідих. Тоді ж автори вирішили, що вона невдала, та переробили її. Вони змінили імена головних героїв, залишили глави про Лесю і написали розділи в кафкіанському стилі про Управління. Так з'явилася повість «Равлик на схилі», яка не має стосунку до Світу Полудня, зі своєю складною видавничою долею. Повість «Занепокоєння» відклали в архів, і опублікувати її вирішили лише 1990 року[2].
Проблематика[ред. | ред. код]
У розділах про ліс автори порушують проблему вибору в ситуації протистояння з надлюдською силою (див. повісті «Далека Райдуга», «За мільярд років до кінця світу» тощо). Атос робить вибір на користь боротьби, якою б вона не була складною. У розділах про Базу основна проблема — межі людського знання. Горбовський інтуїтивно відчуває небезпеку для людства, яке повірило в безмежну силу розуму. Одному з персонажів він каже:
Ви питаєте, чого я боюсь. Я не боюся завдань, які ставить перед собою людство, боюся завдань, які може поставити перед нами хтось інший. Це тільки так кажуть, що людина всемогутня, бо, бачте, вона має розум. Людина — найніжніша, найтрепетніша істота, її так легко образити, розчарувати, морально вбити. У неї ж не тільки розум. Має так звану душу. І те, що добре і легко для розуму, може виявитися фатальним для душі. А я не хочу, щоб все людство — за винятком деяких дурних — червоніло б і мучилося докорами совісті чи страждало б від своєї неповноцінності та від усвідомлення своєї безпорадності, коли перед ним постануть завдання, які воно навіть і не ставило.
Оригінальний текст (рос.)Вы спрашиваете, чего я боюсь. Я не боюсь задач, которые ставит перед собой человечество, я боюсь задач, которые может поставить перед нами кто-нибудь другой. Это только так говорится, что человек всемогущ, потому что, видите ли, у него разум. Человек — нежнейшее, трепетнейшее существо, его так легко обидеть, разочаровать, морально убить. У него же не только разум. У него так называемая душа. И то, что хорошо и легко для разума, то может оказаться роковым для души. А я не хочу, чтобы всё человечество — за исключением некоторых сущеглупых — краснело бы и мучилось угрызениями совести или страдало бы от своей неполноценности и от сознания своей беспомощности, когда перед ним встанут задачи, которые оно даже и не ставило.
Скандал із «Аватаром»[ред. | ред. код]
Після виходу фільму «Аватар», де йдеться про освоєння землянами лісів планети Пандора, в російській пресі поширювалися чутки, що Борис Стругацький звинуватив творців у плагіаті[3][4]. Після скандалу, що розгорівся, Борис Натанович ці чутки категорично спростував[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Борис Стругацкий, «Комментарии к пройденному. 1964—1966». Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 26 листопада 2007.
- ↑ Библиография Стругацких. Архів оригіналу за 16 листопада 2007. Процитовано 26 листопада 2007.
- ↑ Стругацкий обвиняет автора «Аватара» в краже
- ↑ Борис Стругацкий уверен, что Кэмерон украл у него идею «Аватара». Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 22 листопада 2010.
- ↑ Офлайн интервью Бориса Стругацкого, январь 2010 года. Архів оригіналу за 23 серпня 2016. Процитовано 22 листопада 2010.
Посилання[ред. | ред. код]
- Повість «Занепокоєння» (рос.)
|
|
|