Нестуля Олексій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нестуля Олексій Олексійович
Народився 25 березня 1957(1957-03-25) (67 років)
с. Веселе, Харківська область
Місце проживання Україна Україна — Полтава
Країна Україна Україна
Національність українець
Alma mater Полтавський державний педагогічний інститут ім. В. Г. Короленка
Галузь Історія
Заклад Полтавський університет економіки і торгівлі
Посада ректор
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений працівник освіти України
Заслужений працівник освіти України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Верховної Ради України
Грамота Верховної Ради України
Грамота Верховної Ради України
Державна премія України в галузі науки і техніки — 2008
Нагрудний знак «Петро Могила»
Нагрудний знак «Петро Могила»

Олексій Олексійович Нестуля (нар. 25 березня 1957) — доктор історичних наук, професор, ректор Полтавського університету економіки і торгівлі, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений працівник освіти України. Голова правління Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців України, член правління НСКУ.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився у с. Веселому, тепер — Первомайського р-ну, Харківської області.

1974 — закінчив середню школу селища Руська Поляна Черкаського району Черкаської області та вступив на навчання до Полтавського державного педагогічного інституту (нині університет) ім. В. Г. Короленка на історичний факультет.

У студентські роки був Ленінським стипендіатом, очолював раду відмінників інституту, брав активну участь у художній самодіяльності та роботі студентських будівельних загонів.

1978 — з відзнакою закінчив інститут і отримав направлення на кафедру історії КПРС Кіровоградського державного педагогічного інституту ім. О. С. Пушкіна.

Листопад 1978 — травень 1980 — служив у Збройних Силах СРСР.

Після демобілізації розпочав роботу на посаді асистента кафедри історії СРСР та УРСР Полтавського державного педагогічного інституту ім. В. Г. Короленка.

Листопад 1981 — січень 1985 — навчався в аспірантурі Київського університету ім. Т. Г. Шевченка. Після її закінчення повернувся на кафедру історії ПДПІ ім. В. Г. Короленка, де працював до 1992 р. на посадах асистента, старшого викладача, доцента.

1985—1987 — виконував обов'язки проректора педінституту з виховної роботи.

1986 — захистив кандидатську дисертацію з історії України. 1990 — присвоєно вчене звання доцента кафедри історії СРСР та УРСР.

1992—1995 — перебував у докторантурі Інституту історії України НАН України. 1996 — захистив докторську дисертацію «Церковна старовина України 1917—1941 рр.»

1997—1999, 2003 — працював заступником голови Полтавської обласної державної адміністрації.

2000—2003 — завідувач кафедри філософії і політології Полтавського університету споживчої кооперації України. 2003 присвоєно вчене звання професора кафедри історії та кооперативного руху.

З 2003 — головний редактор «Наукового вісника Полтавського університету споживчої кооперації України».

28 листопада 2003 — обраний ректором Полтавського університету споживчої кооперації України.

Із 2006 очолює Полтавську обласну організацію Національної спілки краєзнавців України.

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №549/2007. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 13 грудня 2021.
  2. Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2008 року. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 13 грудня 2021.
  3. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №590/2011. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 13 грудня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]