Нечаєв Олег Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нечаєв Олег Олександрович
 Бригадний генерал
Загальна інформація
Народження 23 вересня 1976(1976-09-23) (47 років)
Олександрів Гай, Саратовська область
Alma Mater Національний університет оборони України
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  ССО України
Війни / битви
Командування
з 2019  ССО України, перший заступник командувача
2011—2019
 8 ОП СпП, командир
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Іменна вогнепальна зброя
Іменна вогнепальна зброя

Оле́г Олекса́ндрович Неча́єв (нар. 23 вересня 1976) — бригадний генерал Збройних сил України, перший заступник командувача Сил спеціальних операцій ЗС України. Колишній командир 8-го окремого полку спеціального призначення (2011-2019), учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис[ред. | ред. код]

Дід, Григорій Архипович Нечаєв, був фронтовиком, він і прищепив Олегу любов до Вітчизни[що?]. Дитинство минуло в Красногорівці, там закінчив школу. Закінчив навчання в Одеському інституті Сухопутних військ.

Пройшов шлях від командира взводу 79-го аеромобільного полку до заступника командира бригади.

У 2003-2004 роках перебував у складі миротворчого контингенту в Іраку.

У 2008 році закінчив Національну академію оборони України.

У 2011 році призначений командиром 8-го окремого полку спеціального призначення, разом з яким брав участь у боях за місто Щастя (2014).

Завершив навчання на оперативно-стратегічному факультеті Національного університету оборони.

У липні 2019 року передав бойовий стяг новому командиру 8-го полку Володимиру Шаблію[1][2] після призначення першим заступником командувача Сил спеціальних операцій Збройних сил України[3].

10 березня 2022 року присвоєне військове звання бригадний генерал[4].

Родина[ред. | ред. код]

З дружиною Тетяною, медсестрою міської поліклініки № 1 м. Хмельницького, виховують дочку Настю 2003 р. н. та сина Данила 2007 р. н.

Нагороди[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Командир легендарної хмельницької "вісімки" став першим заступником командувача ССО. Поділля News (укр.). 9 липня 2019. Процитовано 6 грудня 2019.
  2. Новини Хмельницького "Є". ye.ua (укр.). 5 липня 2019. Процитовано 6 грудня 2019.
  3. Командир 8 полку спецназу став першим заступником командувача Сил спецоперацій ЗСУ. (рос.) 06.07.2019, 18:31
  4. Указ Президента України №125/2022 «Про присвоєння військових звань».

Джерела[ред. | ред. код]