Неєлам Санджіва Редді
| Неєлам Санджіва Редді тел. నీలం సంజీవ రెడ్డి | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 25 липня 1977 — 25 липня 1982 року | |||
| Прем'єр-міністр: | Морарджі Десаї Чоудхарі Чаран Сінґх Індіра Ганді | ||
| Віце-президент: | Басаппа Данаппа Джатті Мухаммад Хідаятулла | ||
| Попередник: | Фахрутдін Алі Ахмед | ||
| Наступник: | Заїл Сінґх | ||
| Народження: |
19 травня 1913 Іллур | ||
| Смерть: |
1 червня 1996 (83 роки) Бенгалуру | ||
| Причина смерті: | пневмонія | ||
| Країна: | Британська Індія, Індія і Домініон Індія | ||
| Релігія: | Індуїзм | ||
| Освіта: | Мадраський університет | ||
| Партія: | ІНК (до 1977), Джаната (від 1977) | ||
| Діти: |
Садхір Редді Нірмала Нірайя Амараваті[1] | ||
|
| |||
Неєлам Санджіва Редді (гінді नीलम संजीव रेड्डी; 19 травня 1913 — 1 червня 1996) — індійський державний і політичний діяч, президент країни у 1977—1982 роках.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у заможній селянській родині у селі Іллур (округ Анантапур, нині штат Андхра-Прадеш). Закінчив школу з теософським ухилом в Адьярі. Далі здобував середню освіту у Державному коледжі мистецтв при філії Мадраського університету) в місті Анантапур. Вищу освіту здобув в університеті Шрі-Венкатешвара (Тірупаті). 1958 року здобув ступінь почесного доктора права того ж університету.
Після візиту до Анантапура Магатми Ґанді долучився до боротьби за незалежність. На початку 1930-их років вступив до лав Індійського національного конгресу (ІНК). Брав активну участь у кампанії громадської непокори, у 1936—1946 роках був керівником партійної організації ІНК у штаті Андхра-Прадеш. Від 1940 до 1945 року неодноразово арештовувався британською колоніальною владою[2]. 1946 року був обраний до Законодавчих зборів Мадраса від ІНК.
У 1949—1951 роках обіймав посаду міністра житлового будівництва й лісового господарства штату Керала. У 1953—1964 роках був депутатом Законодавчих зборів штату Андхра-Прадеш, заступником головного міністра, головним міністром штату (у 1956—1960 та 1962—1964 роках). Завжди віддавав перевагу сільському господарству перед промисловим і фінансовим розвитком.
У 1960—1962 роках був головою урядової партії ІНК. Від 1962 до 1964 року займав пост головного міністра штату Андхра-Прадеш. У 1964—1967 роках був міністром чорної металургії та вугільної промисловості, а також транспорту, цивільної авіації, судноплавства й туризму в урядах Лала Багадура Шастрі й Індіри Ганді.
У 1967—1969 та 1977 року був спікером нижньої палати парламенту. Щоб підкреслити свою незалежність на тому посту, вийшов зі складу ІНК[3]. У той же час почали виявлятись його суперечки з Індірою Ганді.
На президентських виборах 1969 року його кандидатуру була висунуто від ІНК, незважаючи на протидію Індіри Ганді, яка потім закликала однопартійців голосувати «по совісті», а не за партійним принципом, підтримавши незалежного кандидата кандидата Варахаґірі Ґірі, який, зрештою, й переміг, здобувши 420 мільйонів голосів проти 405 мільйонів у Редді[4]. Такий результат призвів до розколу в ІНК. Індіра Ганді значно зміцнила свій вплив і владу, а Редді невдовзі пішов з активного політичного життя.
Повернувся до політичної діяльності 1975 року. 1977 був обраний депутатом парламенту від партії Джаната, що порушила 30-річну монополію ІНК у владі. 26 березня отримав пост спікера Лок Сабха.
25 липня 1977 року на безальтернативній основі та за підтримки всіх основних політичних партій країни був обраний президентом Індії на п'ятирічний термін.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Neelam Sanjeeva Reddy's wife passes away. The Hindu. 12 січня 2010. Архів оригіналу за 4 лютого 2013. Процитовано 8 липня 2017.
- ↑ Dubey, Scharada (2009). First among equals President of India. Westland. с. 61–. ISBN 978-81-89975-53-1.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Meira vows to be neutral, but mum on quitting Cong. The Indian Express. 3 червня 2009. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 8 липня 2017.
- ↑ Gandhi's candidate wins in India
Джерела[ред. | ред. код]
- Нилам Санджива Редди (Люди и события) // Новое время. — М.. — № 27. — С. 27.
- Neelam Sanjiva Reddy [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
| |||||||||
.svg){kind=small}
|
