Не додому вночі йдучи…

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Не додому вночі йдучи…
Автограф вірша «Не додому вночі йдучи…»
Жанр вірш
Автор Тарас Шевченко
Написано 1848
Опубліковано 1860

«Не додому вночі йдучи…» — вірш Тараса Шевченка, написаний на засланні 1848 року, на Косаралі.

Написання[ред. | ред. код]

Збереглося декілька чистових автографів вірша: у «Малій книжці»[1]; в альбомі Лазаревських (записи 1844—1887 років)[2]; у «Більшій книжці»[3]. Дата в автографі в альбомі Лазаревських: «1848, декабря 24. Косарал». Вірш датується дослідниками за цим автографом: 24 грудня 1848 року, місце написання — Косарал[4].

Автограф, з якого вірш переписано до «Малої книжки», не відомий. До «Малої книжки» Шевченко переніс твір орієнтовно наприкінці 1849 — на початку 1850 років (до арешту 23 квітня) і поставив його під № 3 у другому зшитку за 1849 рік. Під час переписування він замінив слово у рядку 18, закреслив, не подавши нового варіанта, частину рядка 47, виправив описки в рядках 4 та 9. Пізніше, очевидно в Новопетровському укріпленні, олівцем дописав назву «N. N.» (вірш присвячено Ф. Лазаревському) та вніс виправлення в рядок 28[4].

Приблизно в той самий час, коли Шевченко переніс вірш «Не додому вночі йдучи…» до «Малої книжки», він записав цей твір (без рядків 45 — 48 та без назви) в альбом Лазаревських. Автограф датується за часом перебування Шевченка в Оренбурзі в 1849—1850 років (з 31 жовтня 1849 — до арешту 23 квітня 1850 р.; Ф. Лазаревський жив в Оренбурзі між 1845—1854 роками) та за місцем в альбомі Лазаревських: попередній запис Шевченковою рукою в цьому альбомі народної пісні «Ой у саду, саду…» датовано поетом «ноября 17 — 1849, Оренбург». Найближчі наступні дати записів у альбомі Лазаревських — 1854 і 1855 років. Найімовірніше, Шевченко переписав твір з «Малої книжки», про що свідчать варіанти в рядках 19, 28 — 29, 33, 38, 44, що збігаються з текстом «Малої книжки». Збоку в кінці рукопису поставлено дату написання твору: «1848, декабря 24. Косарал». Очевидно, пізніше переглядаючи текст, Шевченко виправив олівцем рядок 21[4].

У 1858 році, не раніше 18 березня і не пізніше 22 листопада, Шевченко переписав вірш з «Малої книжки» до «Більшої книжки» з багатьма виправленнями. Зокрема, не перенесено присвяту «N. N.»[4].

Публікація[ред. | ред. код]

Вперше вірш надруковано в альманасі «Хата» (СПб., 1860, стор. 77 — 78) під назвою «На Різдво» без останніх дванадцяти рядків за текстом, близьким до автографа в альбомі Лазаревських (публікація відрізняється від цього тексту тільки рядком 13, який в усіх трьох автографах вірша збігається). Під твором дата: «1848, декабря 24. Косарал, на Аральському морі». До тексту «Хати» близький запис рядків 9 — 16 рукою П. Куліша під копією 1856 року автопортрета Шевченка, виконаного під час перебування на Косаралі (Чернігівський художній музей). Майже одночасно з публікацією в «Хаті» вірш з'явився в російському перекладі М. Гербеля у книзі: «Шевченко Т. Кобзарь: В переводе русских поэтов» (1860)[4].

Наступну публікацію під назвою «Ф. М. Л-з-р-скому» зроблено в журналі «Основа» (1862, № 1, стор. 1 — 2) за «Більшою книжкою» з кількома помилками (у рядку 15 надруковано «заковавши» замість «заховавши», рядки 26 — 27 пропущено) та неточностями (в рядку 6 і 9 — «отоді» замість «отойді», в рядку 21 «тільки» замість «тілько», в рядку 29 «пійдуть» замість «підуть»)[4].

Вперше вірш введено до збірки творів у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» (СПб., 1867, стор. 446—447), де вірш надруковано за «Більшою книжкою» під назвою «Ф. М. Лазаревському». Того ж року за текстом публікації в альманасі «Хата» (СПб., 1860, стор. 77 — 78) твір передруковано у виданні: «Поезії Тараса Шевченка» (Львів, 1867, том 1, стор. 232—233)[4].

Відомі дослідникам списки вірша походять від автографів та публікацій у періодиці. Найімовірніше, з «Малої книжки» вірш було переписано до рукописного списку невідомої особи з окремими виправленнями Шевченка кінця 1850-х років, що належав Л. Жемчужникову і не зберігся. Деякі відміни цього списку подав О. Кониський. Зафіксовані ним три варіанти в рядках 31, 33 та 44 збігаються з текстом «Малої книжки»[5][4].

Запис Шевченка в альбомі Лазаревських — джерело списку рукою І. Лазаревського в збірці «Стихотворения Т. Г. Шевченка» кінця 1850-х років з виправленнями Шевченка в тексті інших творів[6][4].

Інші списки вірша «Не додому вночі йдучи…» походять від першодруку в альманасі «Хата»: у збірках «Сочинения Т. Г. Шевченка» (1862)[7], «Барвінок. Пісні, вірші та байки», укладеній 1863 року А. Фесенком[8], збірці без дати[9], у рукописних «Кобзарях» — 1866 року[10], другої половини XIX століття[11] тощо. Від публікації в журналі «Основа» (1862, № 1, стор. 1 — 2) походять списки в збірці «Сочинения Т. Г. Шевченка» (1862)[12], у рукописних «Кобзарях» — 1865 року, переписаному Д. Демченком[13], 1866 року[14], другої половини XIX століття[15] тощо[4].

Сюжет[ред. | ред. код]

Вірш звернено до Федора Матвійовича Лазаревського (1820—1890) — чиновника Оренбурзької прикордонної комісії, одного з найближчих друзів поета на засланні. Знайомство Шевченка і Ф. Лазаревського відбулося на другий день після того, як поета 1847 року було доставлено до Оренбурга[16]. Шевченко бував на квартирі у Лазаревського 1847 року та взимку 1849—1850 років, жив у нього в листопаді — грудні 1849-го після повернення з Аральської експедиції, зробив кілька записів у його альбомі (зокрема й вірша «Не додому вночі йдучи…»), 11 грудня 1849 року виконав портрет братів Михайла та Федора Лазаревських, 1850 року написав портрет Ф. Лазаревського. «Это один из самых благородных людей! — писав поет про Ф. Лазаревського в листі до В. Рєпніної від 7 березня 1850 року — Он первый не устыдился моей серой шинели и первый встретил меня по возвращении моем из кирги[зской] степи и спросил, єсть ли у меня что пообедать». Шевченко зустрічався з Ф. Лазаревським і після заслання. Ф. Лазаревський залишив спогади про поета[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ІЛ, ф. 1, № 71, с. 247—248
  2. ↑ ІЛ, ф. 1, № 66, с. 241—242
  3. ↑ ІЛ, ф. 1, № 67, с. 121—122
  4. ↑ а б в г д е ж и к л м «Не додому вночі йдучи…» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847—1861. — С. 168—169; 662—664.] litopys.org.ua Процитовано 21 квітня 2024
  5. ↑ див.: Кониський О. Варіанти на декотрі Шевченкові твори // ЗНТШ. — 1901. — Кн. 1. — С. 12
  6. ↑ ІЛ, ф. 1, № 88, арк. 8 — 8 звор.
  7. ↑ ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с. 327—328
  8. ↑ РДБ, ф. 743, № 18, од. збер. 25, арк. 27 — 27 звор.
  9. ↑ НМТШ, А-546
  10. ↑ ІЛ, ф. 1, № 842, арк. 237—237 звор.
  11. ↑ Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського|ІР НБУВ, І. 7450, арк. 31 звор. — 32
  12. ↑ ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с. 622—624
  13. ↑ ІЛ, ф. 1, № 81, арк. 6 — 6 звор.
  14. ↑ ІЛ, ф. 1, № 842, арк. 55 звор. — 56
  15. ↑ ІР НБУВ, І. 7450, арк. 13 звор. — 14
  16. ↑ Из воспоминаний Ф. М. Лазаревского о Шевченко // Киевская старина. — 1899. — Кн. 2. — С. 152

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Не_додому_вночі_йдучи…&oldid=42363860