Не тополю високую…

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Не тополю високую…
Жанр вірш
Автор Тарас Шевченко
Написано 1848
Опубліковано 1867

«Не тополю високую…» — вірш Тараса Шевченка, написаний 1848 року на Косаралі.

Написання[ред. | ред. код]

Зберігся чистовий автограф вірша: у «Малій книжці»[1]. Автограф не датовано[2]. Вірш датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1849 року та часом зимівлі Аральської описової експедиції в 1848—1849 роках на Косаралі, орієнтовно: кінець вересня — грудень 1848 року, Косарал.

Найраніший відомий текст — чистовий автограф у «Малій книжці», до якої Шевченко переписав вірш під № 48 у восьмому зшитку за 1848 рік, орієнтовно наприкінці 1849-го чи на початку 1850 року (до арешту 23 квітня), з невідомого первісного автографа. При цьому він зробив виправлення в рядку 7.

Публікація[ред. | ред. код]

Вперше вірш надруковано за «Малою книжкою» з незначним відхиленням від авторського тексту в рядку 11 («тоді» замість «тойді») у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» (СПб., 1867, стор. 543) і за цим виданням з помилкою у рядку 2 («вигинає» замість «нагинає») у книжці: «Поезії Тараса Шевченка» (Львів, 1867, том 2, стор. 250).

Сюжет[ред. | ред. код]

Вірш належить до так званої жіночої лірики Шевченка. За формою — це ліричний монолог одинокої дівчини, яка «долю зневажає» за те, що не дала їй зазнати радощів кохання. Мотиви дівочої самотності й туги за коханням є і в ранніх поетових баладах і думках, а в творах періоду заслання ці мотиви зазвучали з особливою силою. На творі позначився вплив народнопісенної поетики[3].

Музика[ред. | ред. код]

Вірш поклали на музику М. Лисенко, В. Заремба, В. Цалинюк, П. Майборода[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ІЛ, ф. 1, № 71, с. 349
  2. «Не тополю високую…» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847—1861. — С. 149; 644.] litopys.org.ua Процитовано 11 жовтня 2023
  3. а б «Не тополю високую…» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1978. — Т. 2. — С. 37-59.] izbornyk.org.ua Процитовано 11 жовтня 2023

Посилання[ред. | ред. код]