Никодим Крет
| о. Никодим Микола Крет, ЧСВВ словац. Nikodém Mikulaš Krett | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1975 — 29 квітня 1983 | ||
| Обрання: | 1975 | |
| Церква: | Словацька греко-католицька церква | |
| Альма-матер: | Карлів університет | |
| Науковий ступінь: | доктор богослов'я | |
| Діяльність: | католицький священник | |
| Народження: | 3 жовтня 1912 Стране под Татрами | |
| Смерть: | 29 квітня 1983 (70 років) Михайлівці | |
| Похований: | Пряшів | |
| Священство: | 17 липня 1938 | |
| Чернецтво: | 21 травня 1936 довічні обіти в ЧСВВ | |
| Єп. хіротонія: | 1975 | |
Никодим Крет (хресне ім'я Микола, словац. Nikodém Mikulaš Krett; 3 жовтня 1912, Стране под Татрами — 29 квітня 1983, Михайлівці) — словацький церковний діяч, священник-василіянин, доктор богослов'я, єпископ підпільної Церкви.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 3 жовтня 1912 року в с. Стране под Татрами в сім'ї Івана і Марії з дому Кузьмікова. Початкову школу закінчив у рідному селі, після чого навчався у Пряшівській греко-католицькій гімназії. 7 липня 1928 року вступив до Василіянського Чину на новіціят у Мукачівський монастир і 23 лютого 1930 року склав перші монаші обіти. Після новіціяту навчався на гуманістиці в Малому Березному на Закарпатті та Лаврові в Галичині, філософсько-богословські студії закінчив у Добромилі і Кристинополі[1]. Вічні обіти склав 21 травня 1936 року, а священичі свячення отримав 17 липня 1938 року.
Працював спочатку катехитом (від 1939 р.) в Меджилабірцях, потім — від 1944 року був педагогічним виховником студентів Греко-католицької учительської семінарії в Пряшеві, а від 1945 року — сотрудником на парафії у Празі. У цей час на богословському факультеті Празького університету здобув докторат з богослов'я. У 1947 році був іменований професором богослов'я в Пряшеві[2].
У 1949 році він був засуджений до семи років позбавлення волі. У 1954 році Кошицький суд засудив його до трьох років позбавлення волі, десяти років позбавлення громадянських прав і штрафу в розмірі 1000 крон. Рішення було повністю підтверджено Верховним судом у Празі 12 січня 1955 року. 29 вересня 1957 року він був звільнений з в'язниці і пішов у підпілля[1].
Працював електриком трамвайних колій, листоношею, займався садівництвом та озелененням в Кошицях. Уділяв хрещення і шлюби в приватних помешканнях, хоронив померлих, підпільно готував молодих семінаристів до священичих свячень[2].
У 1975 році таємно отримав єпископську хіротонію від єпископа чеської підпільної церкви Фрідоліна Заградніка, однак Апостольський Престол визнав її недійсною.
Помер 29 квітня 1983 року в Михайлівцях і був похований на кладовищі в Пряшеві[1].
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- О. Никодим Микола Крет // Василіянський Вісник, ч. 16. — При Ген. Курії ОО. Василіан. — Рим 1980—1983. — С. 134—135.
Посилання[ред. | ред. код]
- Nikodém Krett [Архівовано 1 січня 2019 у Wayback Machine.] (чес.)
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |