Никонорова Наталія Юріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Никонорова Наталія Юріївна
Народилася 28 вересня 1984(1984-09-28) (39 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР[1]
Країна  Україна
Діяльність політична діячка
Знання мов російська
Членство Рада Федерації
Посада Міністр закордонних справ «Донецької народної республіки»d і член Ради Федерації[d]
Партія Донецька республіка
Нагороди
Орден Пошани (Російська Федерація)

Наталія Юріївна Никонорова (рос. Наталья Юрьевна Никонорова; нар.. 28 вересня 1984) — українсько-російський політик, сенаторка Російської Федерації від самопроголошеної Донецької Народної Республіки з 2022 року. Раніше обіймала посаду міністра закордонних справ республіки з 2016 року до її широко невизнаної міжнародною спільнотою спроби анексії окупованих територій України Росією в 2022 році.

Як міністр закордонних справ Никонорова представляла свій регіон у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на сході України.

Походження та навчання

[ред. | ред. код]

Наталія Никонорова народилася 28 вересня 1984 року в Донецьку. У 2001 році закінчила середню школу № 115 м. Донецька та вступила до Міжнародного Соломонового університету в Києві. У 2005 році перейшла на юридичний факультет Київського національного економічного університету, який закінчила у 2006 році[2].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

З 2006 по 2012 рік Никонорова працювала помічником народних депутатів України Святослава Піскуна та Геннадія Москаля. У цей період навчалася в аспірантурі Корецького КІХП, у 2012 році вступила до Міжрегіональної академії управління персоналом[2].

Під час проросійських заворушень в Україні 2014 року Наталя Никонорова підтримала створення Донецької народної республіки (ДНР) як незалежної держави та була призначена керівником юридичного управління новоствореного парламенту самопроголошеної республіки.[2]

У 2016 році Никонорова була призначена міністром закордонних справ ДНР, а пізніше була додана додаткова роль голови Міжвідомчого комітету з акредитації гуманітарних місій. З 2018 року вона також була постійним представником ДНР у Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на сході України, яка діяла для припинення російсько-української війни.

Її посаду було скасовано після незаконного проголошення про входження регіону до складу Росії у 2022 році, а глава ДНР Денис Пушилін згодом призначив її співпредставником Донецька в Раді Федерації РФ.[3]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Її брат Олексій Юрійович Никоноров також був юристом, працював у парламенті самопроголошеної ДНР і брав участь як його представник на переговорах щодо Мінських угод.[2] Їх мати брала участь у виборчій кампанії президента Донецького металургійного комбінату Олександра Риженкова до Верховної Ради України, співпрацювала разом з головою Ленінського райвиконкому Донецька Тамарою Єгоренко, а також з Рінатом Ахметовим. Про це заявив генеральний директор Метінвесту Юрій Риженков.[4][5][6][7][8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://sanctions.nazk.gov.ua/en/sanction-person/484/
  2. а б в г В ДНР опять неожиданность (рос.). 23 лютого 2016. Процитовано 25 січня 2021.
  3. https://denis-pushilin.ru/doc/ukazy/Ukaz_60_19122022.pdf
  4. "Министр иностранных дел "ДНР" Никонорова связана с Ахметовым (ФОТОрепортаж) — Паноптикон. panoptikon.org (рос.). Процитовано 17 вересня 2018.
  5. Новым министром ДНР стала блондинка из Рады. job-sbu.org (рос.). Процитовано 17 вересня 2018.
  6. Собрано досье на нового "министра ДНР". Фото - Новости ukrhome.net. news.ukrhome.net (рос.). Процитовано 17 вересня 2018.
  7. Делегацію сепаратистів "ДНР" у Мінську очолила Наталія Никонорова | Новинарня. novynarnia.com (рос.). Процитовано 17 вересня 2018.
  8. Указ врио Главы ДНР о руководителе межведомственного комитета по вопросам аккредитации гуманитарных миссий. mid-dnr.su (рос.). Архів оригіналу за 17 вересня 2018. Процитовано 17 вересня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]