Нова Москва

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нова Москва на мапі Москви

«Нова Москва»[1][2] (також «Велика Москва»[3]) — території, приєднані до Москви в ході наймасштабнішого проєкту розширення території Москви за всю історію адміністративно-територіального поділу міста. Основні цілі проекту — демонтувати традиційну моноцентричну структуру Московської агломерації, а також упорядкувати містобудівне зонування, надавши приєднаним територіям чітко виражену адміністративно-урядову спеціалізацію[4][5].

Офіційне розширення адміністративних кордонів Москви за рахунок території Московської області було здійснено 1 липня 2012 року[6], у результаті чого площа міста збільшилася приблизно в 2,4 рази[7][прим. 1], за рахунок цього Москва піднялася з 11-го на 6-те місце в рейтингу найбільших міст світу за площею й стала найбільшим містом за площею на території Європи. При цьому за чисельністю населення місто зберегло 7-ме місце, оскільки на приєднаних територіях мешкало менше 250 000 осіб[8].

На північному сході Нова Москва межує зі старою територією міста, на південному заході — з Калузькою областю, з інших сторін — оточена Московською областю. Площа Нової Москви — 1480 км[7].

Історія

[ред. | ред. код]

19 березня 2012 мером Москви Сергієм Собяніним у Московську міську думу був внесений пакет законопроектів, що визначили адміністративно-територіальний устрій нових територій Москви після її розширення з 1 липня 2012 року.

До розширення Москва була розділена на 125 внутрішньоміських муніципальних утворень — районів. За законопроектом:

  • перейменовувалися райони на муніципальні округи;
  • муніципальні утворення, що включалися до Москви: міські округи Троїцька й Щербинки, — називаються «міськими округами»;
  • міські та сільські поселення носять загальні (без підрозділу на міське або сільське) назви «поселення»: Внуковське, Вороновське, Воскресенське, Десьоновське, Київське, Кльоновське, Кокошкіно, Краснопахорське, Марушкінське, Михайлово-Ярцевське, Московське, Мосрентген, Новофьодоровське, Первомайське, Роговське, Рязановське, Щаповське, Філімоновське й Сосенське.

Адміністративний устрій

[ред. | ред. код]
Карта адміністративного устрою Нової Москви

Сукупність Троїцького й Новомосковського адміністративних округів отримала власну назву — ТіНАО. До складу ТіНАО Москви цілком включені території 21-го муніципального утворення в основному південно-західному масиві приєднаних до Москви територій[9][10]. Крім того, до складу Москви увійшли три окремі майданчики у західному напрямку: 2 протуберанці й 2 ексклава:

  • Територія інноваційного центру «Сколково» (частина території міського поселення Новоіванівське Одінцовського району) площею 618 га[11];
  • Територія Рублево-Архангельського (частина територій Баовісільського поселення барвіхінскій Одінцовського району і міського поселення Красногорськ), раніше планувалося у складі цієї ділянки також передати Москві село Гольйово, але від цих планів відмовилися, і ділянка стала складатися з двох частин;
  • Територія «Конєзавод, ВТБ» на схід від міста Звенигорода (частина території Єршовського й Успенського сільських поселень Одінцовського району).
Адміністративна приналежність територій Нової Москви
адміністративний
округ
Найменування
території
Площа, тис. га[12] Населення, тис. чол.
Новомосковський поселення Сосенське 6,681 15,62
поселення Воскресенське 2,477 8,85
поселення Десьоновське 5,296 14,7
Поселення Мосрентген 0,641 19,57
поселення Московське 4,038 53,89
поселення Філімонковське 3,572 6,72
поселення Внуковське 2,561 7,02
поселення Рязановське 4,141 20,23
поселення Марушкінське 5 6,87
поселення Кокошкіно 0,9 15,69
міський округ Щербинка 0,753 47,5
Троїцький міський округ Троїцьк 1,633 60,81
поселення Щаповське 8,606 8,32
поселення Краснопахорське 8,8 4,78
Поселення Михайлово-Ярцевське 6,347 5,25
поселення Вороновське 26,6 8,77
поселення Кльоновське 11,6 3,32
поселення Роговське 17,6 2,91
поселення Первомайське 11,9 8,19
поселення Новофьодоровське 15,675 6,7
поселення Київський 6,09 13,72
західний
(район Кунцево)
Окремий майданчик « Рублево-Архангельське»
Окремий майданчик «Конєзавод, ВТБ»
західний
(район Можайський)
Окремий майданчик «Сколково»

Населення

[ред. | ред. код]

Найчисельнішими за населенням (понад 5 тисяч осіб) поселеннями, що включені до складу Москви, є:

  • м Троїцьк (60 811 осіб)
  • м Щербинка (47 504 особи)
  • м Московський (50 167 осіб)
  • смт Кокошкіно (11 225 осіб)
  • селище Ватутінки[прим. 2] (9116 осіб)
  • смт Київський (8093 осіб)
  • селище підсобного господарства «Воскресенське» (6003 осіб)
  • селище Знам'я Октябр'я (6671 осіб)
  • селище ЛМС (5428 осіб)
  • селище заводу Мосрентген (5214 осіб)

Національний склад населення території за підсумками Всеросійського перепису населення-2010 (в % від загальної кількості населення): росіян — 87,56 %, українців — 2,09 %, вірмен — 1,33 %, татар — 0,83 %, білорусів — 0, 53 %, не вказали національну приналежність — 4,67 %[13].

На момент приєднання на території, що увійшла до складу Нової Москви, постійно мешкало менше 250 тисяч осіб[8], до червня 2017 року чисельність населення досягла 320 тисяч осіб[7].

Передбачається, що до 2035 року на території Нової Москви буде мешкати понад мільйон чоловік[7], а відповідно до Генплану — понад півтора мільйони[14].

Економіка

[ред. | ред. код]

Згідно з повідомленням порталу realestate.ru, витрати на Нову Москву склали 11 трлн рублів (16 млрд рублів на геодезичні дослідження на площі нових міських районів, 32 млрд руб. — проектування та розробка генплану, 1,1 трлн руб. — викуп ділянки під будівництво об'єктів, 9,35 трлн руб. — на саме будівництво)[15].

З 2012 року у Нову Москву інвестовано 750—800 млрд рублів, з них близько 150 млрд — з міського бюджету[7].

Обговорюється проект створення на території Нової Москви особливої економічної зони площею 20-30 га[16].

Розвиток

[ред. | ред. код]

Департамент розвитку нових територій міста Москви

[ред. | ред. код]

22 травня 2012 ухвалено рішення створити в складі Уряду міста Москви новий департамент — Департамент розвитку нових територій міста Москви[17]. Його очолив Володимир Федорович Жидкін[18].

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

Нові території планують розвивати поліцентричної: концепцією містобудівного розвитку нових територій міста Москви передбачається створення 12 центрів містобудівної активності — «точок зростання» на територіях, прилеглих до населених пунктів: Румянцево (тут планується створити технопарк), селище Мосрентген (багатофункціональний кластер: торгівля, готелі, офіси, виробництво), Внуково (аерокластер, адміністративно-діловий і торгово-розважальний комплекси), Комунарка (багатофункціональний адміністративно-ділової кластер, медичний кластер), Рязаново (історико-рекреаційний комплекс), Троїцьк (освітній кластер і інноваційно-науковий центр), Щапово (історико-рекреаційний комплекс), Кльоново (Агровиробничий кластер), Ярцево (логістичний кластер), Вороново (історико-рекреаційний комплекс), Рогово (агрокластер), Київський (логістичний кластер). Такий підхід повинен допомогти уникнути доцентрових транспортних потоків, характерних для «старої» Москви. В рамках розвитку нових територій передбачається в перспективі створення близько 1 млн робочих місць. Розрізнені райони будуть пов'язані дорогами і громадським транспортом[19][20][21].

У липні 2014 року заступник керівника Департаменту розвитку нових територій міста Москви Павло Перепелиця виділив серед передбачених 12 центрів містобудівної активності передбачувану «трійку лідерів» за кількістю робочих місць до 2035 року: Комунарка (близько 200 тис. робочих місць), Внуково (близько 180 тис. робочих місць), Румянцево (близько 150 тис. робочих місць). Він зазначив, що для центрів обрані ділянки, що розташовано навколо існуючих населених пунктів і мають хороші інфраструктурні умови[22]. Нова Москва, за задумом проектувальників, повинна створити 1 млн нових робочих місць і забезпечити житлом 2 млн осіб[23]. До 2017 року було створено 100 тис. робочих місць, їх сумарна кількість досягло 185,6 тис.[7].

Генеральний план розвитку

[ред. | ред. код]

У березні 2017 року Московська міська дума затвердила внесення змін до Генплану Москви в області розвитку нових територій[14].

Транспорт

[ред. | ред. код]

Один з найважливіших ключових питань створення Нової Москви — громадський транспорт — передбачається вирішувати за рахунок проведення в неї нових маршрутів наземного міського транспорту, задіяння електропоїздів на діючих залізничних лініях, а також спорудження нових і продовження існуючих ліній Московського метрополітену.

Метрополітен

[ред. | ред. код]

На території Нової Москви розташовуються вісім діючих станцій Московського метрополітену. Шість з них — Румянцево, Саларьево, Філатов луг, Прокшіно, Ольхова й Комунарка — відносяться до Сокольницької лінії. Ще дві — Говорово й Рассказовка — були відкриті влітку 2018 року в складі Калінінського-Солнцевський лінії; у майбутньому заплановано продовження цієї лінії ще на дві станції вглиб Нової Москви — Пихтіно й Внуково.

Йде підготовка до початку будівництва лінії на Комунарка, чотири станції першої черги якої будуть розташовуватися на території Нової Москви. Проектується Рубльово-Архангельська лінія, що зв'яже ММДЦ Москва-Сіті з окремою площадкою Рубльово-Архангельське, і Бірюльовська лінія, що прийде до Нової Москву від станції метро Кленовий бульвар Третього пересадочного контуру[24]. У станцій «Саларьєво» й «Розсказовка» планується створення великих транспортно-пересадочних вузлів[25]. Передбачається, що до 2035 року на території Нової Москви буде діяти від 29[7] до 33 станцій метро[14].

Автомобільний транспорт

[ред. | ред. код]
ЦКАД. Ділянку на території Нової Москви планується зробити платною

Основними автомобільними трасами в Новій Москві є Київське та Калузьке шосе[7]. Найдовшою магістраллю на території Нової Москви стане траса Мамирі — Шарапово довжиною 31,4 км[26].

До червня 2017 року у Новій Москві побудовано 27 км нових доріг, реконструйовано ще 14,5 км доріг, побудовано 2 шляхопроводи над шляхами Київського й Курського напрямків. В процесі будівництва перебувають 62 км, ще 108 км — проектується[7]. Згідно з Генпланом до 2035 року протяжність доріг Нової Москви збільшиться з 1461 км до 2088 км[14].

До 2025 року планується побудувати Центральну кільцеву автомобільну дорогу (ЦКАД), що на території Нової Москви буде розташовуватися на відстані 50 км від МКАД[7].

Очікується, що до 2035 року у Новій Москві буде побудовано 1156 км доріг[7].

Залізничний транспорт

[ред. | ред. код]

Нова Москва обслуговується Київським і Курським напрямками, а також Великим кільцем Московської залізниці.

У порівнянні з 2012 роком збільшилася кількість поїздів, що курсують на Київському напрямку, скоротилися інтервали в години пік. Був організований новий маршрут швидкісних електричок від Київського вокзалу до Новопеределкіно[14]. В ході подальшої реалізації проекту модернізації Київського напрямку буде реконструйовано 15 станцій й побудовано 3 нових; буде прокладений третій шлях від платформи Сонячна до Апрелєвки й четвертий — від Київського вокзалу до Апрелєвки. Будуть ліквідовані площинні залізничні переїзди, замість них вводяться в дію шляхопроводи, 3 з яких вже введено в експлуатацію, будівництво ще двох знаходиться в стадії планування[27]. Будівництво нового зупинкового пункту Саніно у межах Нової Москви (між платформами Кокошкіно й Крьокшіно) планується закінчити в 2019—2020 роках[28][29].

Заплановано будівництво нових шляхів, реконструкція існуючих, а також будівництво нових зупинкових пунктів[14]. Станція Щербинка, що знаходиться на території однойменного міського округу Нової Москви, а також будується платформа Остафьєво, розташовані на Курському напрямку МЗ, будуть обслуговуватися другим маршрутом Московських центральних діаметрів (МЦД-2, Нахабіно-Подольск)[30].

Автобус

[ред. | ред. код]

З 2012 року було введено 34 нових автобусних маршрути, готується введення ще 13 маршрутів[14].

Трамвай

[ред. | ред. код]

До 2035 року у Новій Москві планується побудувати 3 трамвайних депо, 178 км ліній й близько 600 зупинок, що будуть обслуговувати 9 маршрутів[31].

Аеропорти

[ред. | ред. код]

На території Нової Москви розташовані 2 міжнародні аеропорти — Внуково й Остафьево[9].

Громадські оцінки

[ред. | ред. код]

У січні 2018 року, за даними опитувань ВЦВГД, 39 % повнолітніх жителів ТіНАО найчастіше користувалися громадським транспортом для здійснення поїздок містом. 37 % повнолітніх користувачів громадського транспорту у Новій Москві оцінювали транспортну ситуацію позитивно, ще 38 % вважали ситуацію задовільною[32].

Нерухомість

[ред. | ред. код]

До червня 2017 року Нової Москві побудовано майже 11 млн м² нерухомості, в тому числі 8 млн м² житла. До 2025 року планується побудувати 100 млн м², в тому числі 60 млн м² житла[7].

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

За 5 років існування Нової Москви на її території відкрито 47 нових об'єктів соціальної інфраструктури, в тому числі 30 дитячих садків, 10 шкіл та 7 об'єктів охорони здоров'я. До 2035 року планується відкрити понад 1300 подібних об'єктів[7].

Станом на січень 2018 року з моменту приєднання у Новій Москві було відкрито 13 нових парків[33], до 2035 року планується відкрити ще 78[7]. Найбільшим серед них повинен стати спортивно-оздоровчий парк «Червона Пахра», проект якого було затверджено мером Москви в грудні 2017 року[34].

Поруч з полігоном ТКО «Малінки» планується побудувати кладовище «Білі берізки» площею близько 580 га, що стане найбільшим у Європі[35].

Екологія

[ред. | ред. код]

До початку 2016 року біля перетину Калузького шосе з Московським малим кільцем розташовувався полігон ТКО (твердих комунальних відходів) «Малінки» площею 8 га, на цей момент закрито. Станом на квітень 2017 року полігон нерекультивовано й чинив активний вплив на навколишнє середовище. Прилеглі до полігону землі площею близько 47 га, згідно з висновками комісії московського уряду, перебували «в порушеному деградованому стані й вимагали відновлення». Були проведені невідкладні аварійно-рятувальні роботи, на що було витрачено півмільярда рублів[36].

У жовтні 2017 року було оголошено про ухвалення рішення про будівництво на початку 2018 року на тому ж місці нового полігону, що повинен був стати найбільшим в регіоні[36]. Проте вже у грудні 2017 року мер Москви Сергій Собянін ухвалив рішення про консервацію полігону[37].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Инвесткафе — Новая Москва не сразу строилась[недоступне посилання з Май 2019].
  2. Новая Москва: землю выкупят по рыночной цене, но… — За городом: Недвижимость [Архівовано 2014-01-02 у Wayback Machine.] // infox.ru
  3. С.Собянин, выступление в Московской городской Думе «Отчёт о результатах деятельности Правительства Москвы за 2011—2012 годы» [Архівовано 14 травня 2013 у Wayback Machine.] C. 4-5, «Большая Москва»
  4. Газеты пишут о расширении Москвы [Архівовано 24 січня 2020 у Wayback Machine.].
  5. Москва в новом ключе: что даёт городу поглощение Подмосковья: Экономика [Архівовано 28 березня 2020 у Wayback Machine.] // РБК.
  6. 1 июля официально расширены границы Москвы. Архів оригіналу за 6 листопада 2016. Процитовано 14 жовтня 2017.
  7. а б в г д е ж и к л м н п р Ирина Кувезенкова (27 червня 2017). Новой Москве — пять лет. stroi.mos.ru. Комплекс градостроительной политики и строительства города Москвы. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 14 жовтня 2017.
  8. а б Корр. ИТАР-ТАСС Даниил Студнев. В 2012 году Москва вошла в десятку самых крупных мегаполисов мира. Архів оригіналу за 5 листопада 2013. Процитовано 22 січня 2020.
  9. а б Новая Москва. stroi.mos.ru. Комплекс градостроительной политики и строительства города Москвы. Архів оригіналу за 6 лютого 2020. Процитовано 22 січня 2020.
  10. Карта проекта согласованных предложений властей столицы и области по расширению границ Москвы (по состоянию на сентябрь 2011 года). Официальный портал Мэра и Правительства Москвы. 19 августа 2011 года. Архів оригіналу за 12 вересня 2011. Процитовано 12 вересня 2011.
  11. moya_moskva: новые границы Москвы [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.][неавторитетне джерело]
  12. Округа и поселения ТиНАО. stroi.mos.ru. Комплекс градостроительной политики и строительства города Москвы. Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 15 жовтня 2017.
  13. [1] [Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.] Итоги ВПН-2010 по г. Москве и Московской области (в границах на 1 июля 2012г.)
  14. а б в г д е ж Алеся Чернявская (30 червня 2017). Жить по-столичному: Новой Москве — 5 лет. stroi.mos.ru. Комплекс градостроительной политики и строительства города Москвы. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 15 жовтня 2017.
  15. Сколько стоит расширение Москвы. realestate.ru. 15 сентября 2011 года. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 13 листопада 2011.
  16. Информационная служба портала Стройкомплекса (8 грудня 2017). Особая экономическая зона может появиться в Новой Москве. stroi.mos.ru. Комплекс градостроительной политики и строительства города Москвы. Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 12 грудня 2017.
  17. Владимир Жидкин возглавил департамент по развитию новой Москвы [Архівовано 23 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. РИА-Новости.
  18. Распоряжение Мэра Москвы № 365-РМ от 22 мая 2012 года «О Жидкине В. Ф.» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 грудня 2021. Процитовано 22 січня 2020.
  19. Соколова, Елена.  // Московский комсомолец. — 2013. — № 26399 за 2 декабря. п
  20. Мамона, Марина.  // Аргументы и факты. — 2014. — № 14 (1743) за 2 апреля. — С. 46. п
  21. Развитие «Новой Москвы». // Сайт Департамента градостроительной политики города Москвы. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 18 жовтня 2015.
  22. «Столичный стиль». Павел Перепелица: новые территории преображаются на глазах. // Сайт Комплекса градостроительной политики и строительства города Москвы. 14.07.2014. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 18 жовтня 2015.
  23. На освоение новых территорий Москвы потребуются сотни миллиардов долларов «Публикации участников „Сообщество“» RB.ru[недоступне посилання]
  24. Строительство новых станций в центре Москвы экономически нецелесообразно. realty.interfax.ru. Интерфакс-Недвижимость. 22 березня 2017. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 5 жовтня 2017.
  25. Метро в Новой Москве. stroi.mos.ru. Комплекс градостроительной политики и строительства города Москвы. Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 16 листопада 2017.
  26. Информационная служба портала Стройкомплекса (13 листопада 2017). Магистраль Мамыри — Шарапово станет самой длинной в Новой Москве. stroi.mos.ru. Комплекс градостроительной политики и строительства города Москвы. Архів оригіналу за 17 листопада 2019. Процитовано 16 листопада 2017.
  27. Киевское направление Московской железной дороги. stroi.mos.ru. Комплекс градостроительной политики и строительства города Москвы. Архів оригіналу за 13 березня 2020. Процитовано 12 листопада 2017.
  28. Информационная служба портала Стройкомплекса (2 листопада 2017). Три новые станции появятся на Киевском направлении МЖД. stroi.mos.ru. Комплекс градостроительной политики и строительства города Москвы. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 3 листопада 2017.
  29. Евгений Осипов (11 листопада 2017). Станции Аминьевская, Минская и Санино на Киевском направлении МЖД откроют к 2020 году. stroi.mos.ru. Комплекс градостроительной политики и строительства города Москвы. Архів оригіналу за 17 червня 2019. Процитовано 12 листопада 2017.
  30. Светлана Волкова (18 листопада 2017). Электрички пройдут Москву насквозь. И еще больше разгрузят метро и МЦК. kp.ru. Комсомольская правда. Архів оригіналу за 22 серпня 2018. Процитовано 17 листопада 2017.
  31. Информационная служба портала Стройкомплекса (31 січня 2018). В Новой Москве проложат почти 180 км трамвайных линий к 2035 году. stroi.mos.ru. Комплекс градостроительной политики и строительства города Москвы. Архів оригіналу за 10 лютого 2020. Процитовано 31 січня 2018.
  32. ВЦИОМ (31.01.2018). Транспортная ситуация в Новой Москве: оценки жителей ТиНАО. Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 22 січня 2020.
  33. Информационная служба портала Стройкомплекса (22 січня 2018). В Новой Москве создано 13 парков за пять лет. stroi.mos.ru. Комплекс градостроительной политики и строительства города Москвы. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 22 січня 2018.
  34. Информационная служба портала Стройкомплекса (21 грудня 2017). Парк с горнолыжным склоном и кемпингом появится в Новой Москве. stroi.mos.ru. Комплекс градостроительной политики и строительства города Москвы. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 22 грудня 2017.
  35. Юрий Завьялов (3 грудня 2017). Рядом с полигоном «Малинки» построят крупнейшее в Европе кладбище. rbc.ru. РБК. Архів оригіналу за 15 січня 2020. Процитовано 4 грудня 2017.
  36. а б Юрий Завьялов (5 жовтня 2017). В Москве построят крупнейший в регионе мусорный полигон. rbc.ru. РБК. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 15 жовтня 2017.
  37. Полигон «Малинки» в ТиНАО будет законсервирован — Собянин. m24.ru. Москва Медиа. 12 грудня 2017. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 12 грудня 2017.
  1. Початково, 11 червня 2011 року, йшлося про приєднання 144 тис. га й збільшенні площі Москви з 107 тис. га до 251 тис. га, тобто в 2,35 рази; 18 серпня 2011 року приєднувана територія збільшилася до 160 тис. га, тобто територію Москви планувалося збільшити у 2,5 рази; в остаточному варіанті площа приєднуваної території дорівнює 148 тис. га, тобто територія Москви збільшиться у 2,39 рази
  2. Офіційно не має статусу населеного пункту

Посилання

[ред. | ред. код]