Новиков Лев Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лев Володимирович Новиков
Народження 21 листопада 1925(1925-11-21)
Смерть 4 травня 2014(2014-05-04) (88 років)
Київ
Країна СРСР СРСР
Україна Україна
Навчання Київський художній інститут
Діяльність архітектор
Нагороди Орден Червоної Зірки Орден Вітчизняної війни II ступеня
Премії Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1983

Лев Володимирович Новиков (21 листопада 1925, Новоіванівка — 4 травня 2014) — український радянський архітектор.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 21 листопада 1925 року в селі Новоіванівці (тепер Близнюківського району Харківської області). 1943 року призваний до лав Червоної армії. Брав участь у Другій світовій війні. Нагороджений орденами Червоної Зірки (10 червня 1945), Вітчизняної війни 2-го ступеня[1].

1951 року закінчив Київський художній інститут і до 1968 року працював в інституті «Київпроект». З 1968 по 1986 рік — референт-архітектор Управління справами Ради Міністрів УРСР. У 19861991 роках — головний архітектор проектного інституту «Діпрохіммаш». З 1991 по 1998 рік — заступник голови архітекторної фірми «Милосердя».

Брав участь у реставрації пам'ятки архітектури XVIII століття — Маріїнського палацу в Києві. Розробив паспорти фарбування інтер'єрів, фасадів, меблів. Контролював здійснення робіт у натурі. Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (за 1985 рік; разом з А. Яворським, В. Глибченком, І. Іваненко, А. І. Хабінським, В. Шклярем, Є. Куликовим за реставрацію Маріїнського палацу)[2].

Помер у 2014 році.

Споруди в Києві[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]