Нововоскресенське

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Нововоскресенське (значення).
село Нововоскресенське
Країна Україна Україна
Область Херсонська область
Район Бериславський район
Громада Нововоронцовська селищна громада
Основні дані
Засноване на рубежі XIX століття
Населення 1606
Площа 418,1 км²
Густота населення 3,84 осіб/км²
Поштовий індекс 74220
Телефонний код +380 5533
Географічні дані
Географічні координати 47°19′49″ пн. ш. 33°35′25″ сх. д. / 47.33028° пн. ш. 33.59028° сх. д. / 47.33028; 33.59028Координати: 47°19′49″ пн. ш. 33°35′25″ сх. д. / 47.33028° пн. ш. 33.59028° сх. д. / 47.33028; 33.59028
Середня висота
над рівнем моря 		78 м
Водойми річка Кам'янка
Відстань до
обласного центру 		170 км
Найближча залізнична станція Блакитне
Відстань до
залізничної станції 		20 км
Місцева влада
Адреса ради 74220, Херсонська обл., Бериславський р-н, с. Нововоскресенське, вул. Торгова, 81
Карта
Нововоскресенське. Карта розташування: Україна
Нововоскресенське
Нововоскресенське
Нововоскресенське. Карта розташування: Херсонська область
Нововоскресенське
Нововоскресенське
Мапа
Мапа

CMNS: Нововоскресенське у Вікісховищі

Нововоскресе́нське — село в Україні, у Нововоронцовській селищній громаді Бериславського району Херсонської області. Населення станом на 2001 рік становило 1606 осіб. 150 учнів навчаються у Нововоскресенській загальноосвітній школі.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на півночі Херсонської області. На північно-західній околиці села бере початок річка Кам'янка.

Історія[ред. | ред. код]

Село засноване на рубежі XIX століття, достеменна дата невідома.

10 жовтня 2014 року у селі, під час Революції гідності, демонтовано монумент Леніну[1][2].

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 726-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області», Нововоскресенська сільська рада об'єднана з Нововоронцовською селищною громадою.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Нововоронцовського району, село увійшло до складу Бериславського району[3].

Російське вторгнення в Україну (з 2022)[ред. | ред. код]

З початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну село перебувало під тимчасовою російською окупацією.

У ніч з 3 на 4 жовтня 2022 року Збройні сили України звільнили село Нововоскресенське від російських загарбників у ході контрнаступу в Херсонській області і над селом знову замайорів прапор України[4].

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1765 осіб, з яких 814 чоловіків та 951 жінка[5].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1606 осіб[6]. Внаслідок російської окупації Нововоскресенського, під час російського вторгнення в Україну, та систематичного знищення населеного пункту окупантами населення скоротилось до близько 500 осіб[7][8].

Мовний склад[ред. | ред. код]

Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[9]:

Мова Чисельність, осіб Доля
Українська 1 544 96,14 %
Російська 48 2,99 %
Інше 14 0,87 %
Разом 1 606 100,00 %

Освіта[ред. | ред. код]

Мешканці села Нововоскресенське завжди тягнулися до знань. У дореволюційний період (Перед новою радянською окупацією) діти мешканців села отримували освіту у Миролюбівській церковноприходській школі. Після окупації села радянською владою (січень 1918 року) організовано лікнеп (школу для молоді). Діти з восьмирічного віку були охоплені навчанням за радянською окупаційною владою., класи — різновікові. На клас отримували кілька підручників, дітям на чверть видавали строго по рознарядці кілька зошитів.

У 1922 році у Новоархангельській школі (колишня назва одного з сіл на території нинішнього Нововоскресенського — Новоархангельське) було 4 класи, де працювали 2 вчителі — подружжя Павло Власович і Людмила Петрівна, які і жили при школі. Шкільного приладдя майже не було. Писали перами, зробленими з гусячого пера, чорнилом з червоного буряка чи соком із ягід бузини. У 1928 році на західній частині нинішнього Нововоскресенського (Новоархангельське) відкрито нову семирічну школу, яку прийняв Іван Хомич Паламарьов. Учителями були Вугльова Анна Іллівна, подружжя Лісовець Муся Трохимівна і Олексій Миколайович, Паламарьова Ольга Терентіївна.

У роки Другої світової війни школи були зруйновані, які згодом відновлені силами колгоспу, добудовано ще один корпус Новоархангельської школи, вона стала середньою. До 1957 року у селі дві школи — восьмирічна і середня. У 1957 році об'єднали два села (Воскресенське та Новоархангельське) у Нововоскресенське, школи об'єднано у Нововоскресенську, вона розміщувалася на базі колишньої Новоархангельської.

1 вересня 1977 року нова Нововоскресенська школа гостинно відчинила двері своїм учням (Збудована в нинішньому центрі села). На даний час (25.10.2022 рік) Нововоскресенська загальноосвітня школа в с. Нововоскресенське[10] зруйнована російською окупаційною армією (В період окупації села) та чекає на чергове відновлення в складі рідної України.

Голодомор 1932—1933 років[ред. | ред. код]

Під час радянської окупації Нововоскресенського — Масово збільшилась кількість репресованих у період з 1932 до 1933 року. Геноцид проти мешканців села трактували як «шкідництво» та «антирадянська діяльність».

Були поширені арешти за крадіжку колгоспного хліба, насильницькі дії щодо, так званих, куркулів:

  1. БРЮХАНЬ Семен Григорович, народився у 1912 році. Заарештований 10.01.1933 року. Звинувачення: крадіжки колгоспного хліба. Особливою нарадою засуджений до 3 років концтабору. Реабілітований 11.12.1991 р.
  2. ВІЦЕНКО Іван Ларіонович, народився у 1915 році. Заарештований 10.01.1933 року. Звинувачення: крадіжки колгоспного хліба. Засуджений до 3 років концтабору. Реабілітований 11.12.1991 р.
  3. ГОРБЕНКО Федір Іванович, народився у 1884 році. У 1931 році розкуркулений.
  4. ЖУРБА Софія Василівна, народилася у 1889 році. У 1931 році була розкуркулена і вислана за межі району.
  5. СУКНОВАЛОВ Пилип Дем'янович, народився у 1884 році. Заарештований 10.01.1933 року. Звинувачення: крадіжки колгоспного хліба. Засуджений до 3 років концтабору. Реабілітований 11.12.1991 р.
  6. ШМАТКОВ Панкрат Назарович, народився у 1901 році. Заарештований 10.01.1933 року. Звинувачення: крадіжки колгоспного хліба. Засуджений до 3 років концтабору. Реабілітований 11.12.1991 р.
  7. ЯРОВИЙ Яків Миколайович, народився у 1907 році. Заарештований 10.01.1933 року. Звинувачення: крадіжки колгоспного хліба. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 15.02.1933 засуджений до 3 років концтабору. Реабілітований 11.12.1991 р.

Письменник Григорій Троян у 2008 році видасть книжку «Голодомор — 33: Спогади очевидця про голодомор 1932—1933 років у с. Нововоскресенське Нововоронцовського району Херсонської області.» від видавництва «Наддніпряночка» на 204 сторінки. Для досконалого розуміння читачем цього явища, автор наводить шість визначальних причин, що призвели до геноциду українського народу. У книжці описані спогади та зображені замальовки з дитинства письменника.

За свідченням очевидців в селі загинуло 60 чоловік. На сьогодні встановлено імена 55. Мартиролог укладений на підставі спогадів очевидців, зібраних працівниками Нововоскресенської сільської ради.

У національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років[11] збереглися записи 10 свідків Голодомору з с. Нововоскресенське, записані завдяки О. Шевченко, В. Івахненко та Г. Бойко.

На центральному кладовищі існує місце масового поховання жертв Голодомору.

Злочини сталінізму[ред. | ред. код]

ВАТ "Видавництво «Наддніпрянська правда» видало серію науково-документальних книг[12], у яких згадано жертв сталінських репресій, серед яких були уродженці села Нововоскресенське. Серед них:

  1. БУДНИК Сергій Федотович, народився у 1899 році. Заарештований 15.03.1933 році. Звинувачення: контрреволюційна агітація. Засуджений до 3 років вислання у Північний край.
  2. ЖУРБА Іван Юхимович, народився у 1895 році. Вперше заарештований 16.10.1930 року. Звинувачення: належність до контрреволюційної організації. До суду не притягувався. Вдруге заарештований 09.10.1937 року. Звинувачення: участь у контрреволюційній організації. Трійкою НКВС по Миколаївській області 27.11.1937 засуджений до 10 років ВТТ. Реабілітований.
  3. БУДНИК Ілля Павлович, народився у 1900 р. Заарештований 17.06.1942 р. ВТ військової частини 1080 засуджений до розстрілу. Від 27.03.1995 р. реабілітований.
  4. ПЕТРЕНКО Дарія Никифорівна, народилася у 1917 році Заарештована 01.02.1944 року. Звинувачення: антирадянська пропаганда . зрадництво. Реабілітована.
  5. БЕРЕЖНИЙ Сергій Дмитрович, народився у 1895 році. Заарештований у 1933 році. Звинувачення: антирадянська агітація. Засуджений до 3 років заслання. Реабілітований в 20.11.1995 р.
  6. БЕРЕЖНИЙ Трифон Дмитрович, народився у 1892 році. Заарештований 03.12.1937 року. Звинувачення: антирадянська агітація. Засуджений до 10 років ВТТ. Реабілітований 20.02.1990.
  7. БРИНЗА Степан Іванович, народився 18.12.1893 року. Заарештований 14.12.1919 році. Звинувачення: добровільно перейшов на бік більшовиків. Комісією по фільтрації білих офіцерів залишений в Оренбурзі і направлений в розпорядження мобчастини Укріпрайону на службу. Реабілітований.
  8. БУДНИК Денис Павлович, народився у 1898 році. Заарештований 02.11.1930 року. Звинувачення: участь у масових заворушеннях. Засуджений до 5 років вислання у Північний край. Реабілітований 07.07.1989 р.
  9. ГОРБЕНКО Федір Іванович, народився у 1884 році. Заарештований 20.01.1933 року. Звинувачення: соціально небезпечний елемент, антирадянська агітація. (У 1931 році розкуркулений). Засуджений до 3 років концтабору. Реабілітований 08.02.1990 р.
  10. ЖУРБА Іван Юхимович, народився у 1895 році. Заарештований 06.04.1950 року. Звинувачення: зрада Батьківщини. Засуджений до 25 років ВТТ, 5 років поразки в правах і конфіскацією майна. Покарання знижено до 10 років ВТТ і за Указом «Про амністію» з ув'язнення звільнений. Реабілітований 12.03.1993 р.
  11. ЖУРБА Софія Василівна, народилася у 1889 році. Заарештована 04.12.1937 року. Звинувачення: антирадянська агітація. (У 1931 році була розкуркулена і вислана за межі району). Засуджена до 10 років ВТТ. Реабілітована 16.03.1990 р.
  12. КАЛЬНИК Сергій Григорович, народився у 1887 році. Заарештований 20.01.1933 року. Звинувачення: антирадянська агітація. Засуджений до 3 років вислання у Північний край. Реабілітований 20.02.1996 р.
  13. МИЗА Павло Федорович, народився 13.01.1904 року. Заарештований 03.12.1937 року. Звинувачення: контрреволюційна агітація. (У 1931 році розкуркулений). Засуджений до 10 років ВТТ. Реабілітований 04.05.1989 р.
  14. МОРГУНЕНКО Сильвестр Іванович, народився у 1903 р. Заарештований 15.09.45 р. за зраду Вітчизни. Засуджений 10.11.1945 р. ВТ 4-ї гвардійської армії до 8 р. ВТТ з поразкою прав на 3 р. У 26.05.1994 р. реабілітований.
  15. ПУХИР Іван Петрович, народився у 1896 році. Заарештований 28.12.1932 року. Звинувачення: антирадянська агітація, шкідництво. Засуджений до 3 років ВТТ. Реабілітований 15.08.1996 р.
  16. СІКАЧОВА Марія Іванівна, народилась у 1890 році. Заарештована у 1939 р. Звинувачення: перехід державного кордону та контрреволюційна діяльність. Реабілітована 22.04.39 р. На початку Великої Вітчизняної війни евакуювалася у невідомому напрямку.
  17. СПІЧАК Іван Павлович, народився у 1897 році. Заарештований 20.01.1933 року. Звинувачення: антирадянська діяльність. (У 1919 році служив у банді Григор'єва. У 1932 році звинувачений у зловживанні службовим становищем і був засуджений до 3 років позбавлення волі). Засуджений до 3 років ВТТ. Реабілітований 31.10.1995 р.
  18. СТЕЦЮРА Василь Якович, народився у 1910 році. Заарештований 20.01.1933 року. Звинувачення: шкідництво. Засуджений до 3 років вислання у Північний край. Реабілітований 29.06.1989 р.
  19. СТЕЦЮРА Микола Прокопович, народився у 1912 році. Заарештований 20.01.1933 року. Звинувачення: антирадянська агітація. (Господарство батька було розкуркулено). Засуджений до З років вислання у Північний край. Реабілітований 13.01.1992 р.
  20. СТЕЦЮРА Панас Григорович, народився у 1902 році. Заарештований 28.12.1932 р. Звинувачення: антирадянська агітація. Помер 30.03.1933, причини не вказані, медвисновку у справі нема. Реабілітований 10.04.2000 р.
  21. СТЕЦЮРА Яків Кузьмич, народився у 1881 році. Заарештований 20.01.1933 року. Звинувачення: шкідництво. Засуджений до 3 років вислання у Казахстан. Реабілітований 05.02.1996 р.
  22. СУХОМЛИН Сазон Касянович, народився у 1901 році. Заарештований у 1933 році. Звинувачення: антирадянська агітація. Засуджений до 3 років заслання. Реабілітований 03.02.1992 р.
  23. ШЕРШНЕЙ Іван Якович, народився у 1886 р. Заарештований 15.02.1938 р. Звинувачення: антирадянька агітація. Реабілітований 19.04.1939 р.; вироком Миколаївського облсуду виправданий, звільнений з-під арешту.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Діє ФК «Колос» Нововоскресенське, аптека, амбулаторія, поштове відділення, будинок культури, центральна бібліотека, СТОВ «Явір», артезіанські свердловини тощо.

Видатні особи[ред. | ред. код]

Видатні особи населеного пункту — Микола Чумак (майстер по дереву, Нововоскресенська ЗОШ), Микола Лохматов (арбітр районної категорії з гри у футбол), Фіалка Т. М. (художник), Соколенко Л. А. (Екс-голова сільської ради)[13], Віктор Семко (незамінний центральний захисник ФК «Колос» Нововоскресенське), Григорій Троян (Рольянов)[14] — видатний письменник Херсонщини тощо.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Пам'ятники Леніну: Нововоскресенськена на сайті leninstatues.ru [Архівовано 21 квітня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. ↑ На Херсонщині звільнено Нововоскресенське, Новогригорівку і Петропавлівку — Зеленський. mil.in.ua. 6 жовтня 2022.
  5. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Херсонська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. ↑ [1]
  8. ↑ [2]
  9. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  10. ↑ Альманах «Стежинами історії» (PDF). http://novovorontsovka-osvita.edukit.kherson.ua/. 1 (українська) . Нововоронцовський відділ освіти. с. 27—31.
  11. ↑ Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933. Херсонська область (PDF).
  12. ↑ Обл. ред. кол.: А. О. Бабич (голова), А. В. Карпова (заст. голови), А. Е. Вірлич (секретар), Л. С. Алексєєв, М. І. Денисенко, А. П. Іванищук, С. В. Чичирко, Л. І. Мосіна, С. В. Нікольський, П. С. Квасницький, М. П. Оленковський, В. П. Рилєєв, В. Д. Сусоров, Н. В. Федотова, М. І. Ясельський; Авт.-упоряд. А. Е. Вірлич (2005). "Реабілітовані історією" (PDF) (українська) . ВАТ "Наддніпряночка".
  13. ↑ [3][недоступне посилання з липня 2019]
  14. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 березня 2016. Процитовано 21 квітня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "населення 2001 мова", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.


Херсонської області Це незавершена стаття з географії Херсонської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Селища
Села
Населені пункти Бериславського району
Міста
Селища
Села
Андріївка · Безводне · Білогірка · Білоусове (кол. Білокриницька селищна рада) · Білоусове (кол. Білоусівська сільська рада) · Біляївка · Благодатівка · Благодатне · Блакитне · Бобровий Кут · Борозенське · Брускинське · Бургунка · Буцівське · Вереміївка · Веселе · Високе · Вишневе · Вірівка · Гаврилівка · Давидів Брід · Дмитренка · Добрянка · Довгове · Дудчани · Заградівка · Заповіт · Запоріжжя · Зарічне · Зелений Гай · Зміївка · Золота Балка · Іванівка · Іщенка · Кам'яне · Кам'янка · Качкарівка · Князівка · Костирка (Високопільська селищна громада) · Костирка (Новорайська селищна громада) · Костомарове · Костромка · Кошара · Крупиця · Кочубеївка · Краснівка · Краснолюбецьк · Красносільське · Криничанка · Кучерське · Лозове · Любимівка · Львівські Отруби · Львове · Майське · Максима Горького · Мала Олександрівка · Мала Сейдеминуха · Мала Шестірня · Мар'їне · Микільське · Миколаївка (Високопільська селищна громада) · Миколаївка (Тягинська сільська громада) · Милове · Михайлівка · Миролюбівка · Наталине · Новокаїри · Нова Калуга · Нова Калуга Друга · Нова Кам'янка · Нова Кубань · Нова Шестірня · Новоберислав · Новобратське · Нововасилівка · Нововознесенське · Нововоскресенське · Новогригорівка · Новогригорівське · Новогреднєве · Новодмитрівка · Новомиколаївка · Новоолександрівка · Новопавлівка · Новопетрівка · Новополтавка · Новосілка · Одрадокам'янка · Ольгівка · Ольгине · Орлове · Осокорівка · Первомайське · Першотравневе · Петрівка · Петропавлівка · Потьомкине · Пригір'я · П'ятихатки · Раківка · Республіканець · Рівнопілля · Розівка · Саблуківка · Садок · Світлівка · Свободне · Стариця · Старосілля · Степне · Степове · Суханове · Сухий Ставок · Таврійське · Тараса Шевченка · Твердомедове · Токареве · Томарине · Тополине · Трифонівка · Трудолюбівка · Тягинка · Українка · Урожайне · Федорівка · Хрещенівка · Червоне · Червоний Яр · Черешневе · Чарівне · Червона Людмилівка · Чкалове · Шевченківка · Шостакове · Щасливе
Смт
Селища
Села
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нововоскресенське&oldid=42283311