Новогрудська мечеть

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Новогрудська мечеть
53°35′37″ пн. ш. 25°49′34″ сх. д. / 53.59382500002777761° пн. ш. 25.82627800002777718° сх. д. / 53.59382500002777761; 25.82627800002777718Координати: 53°35′37″ пн. ш. 25°49′34″ сх. д. / 53.59382500002777761° пн. ш. 25.82627800002777718° сх. д. / 53.59382500002777761; 25.82627800002777718
Тип споруди мечеть
Розташування  Білорусь, Новогрудок
Початок будівництва 1855
Належність іслам
Стан Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь
Оригінальна назва біл. Навагрудская мячэць
Новогрудська мечеть. Карта розташування: Білорусь
Новогрудська мечеть
Новогрудська мечеть (Білорусь)
Мапа
CMNS: Новогрудська мечеть у Вікісховищі
Знак «Історико-культурна цінність» Об'єкт Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь, № 413Г000417

Новогрудська мечеть (біл. Навагрудская мячэць) — мечеть в місті Новогрудок, розташована на вулиці Леніна, 28. Побудована в 1855[1]. Після Другої світової війни закрита, відновила діяльність тільки в 1997 році. Пам'ятка архітектури. Включена до Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь[2].

Історія[ред. | ред. код]

Відома з XVI століття[3]. У 1792 році новогрудські татари отримали від Станіслава-Августа Понятовського привілей на будівництво мечеті, яку й звели у 1796 році[4][5].

У 1853 році відставний майор Олександр Асанович і хатиб мечеті А. Богданович звернулися до влади з проханням про будівництво нової мечеті в Новогрудку[6]. У 1855 році завдяки майору у відставці Олександру Асановичу була відкрита мечеть, при якій до 1939 року функціонувала також релігійна школа — мектеб[4].

22 вересня 1929 року мечеть у Новогрудку відвідав президент Польщі Ігнацій Мосцицький[7]. У 1934—1935 роках будівлю мечеті було відремонтовано. Дах покрили оцинкованою бляхою, а також повністю була замінена обшивка стін[6]. У 1948 році мечеть була закрита і перебудована під житло[8].

Лише в 1994 році культова споруда була віддана віруючим. Тоді почалася перебудова будівлі. 11 липня 1997 року мечеть відновила свою діяльність. Відкриття було приурочено до 600-річчя поселення татар на території Білорусі[9].

Архітектура[ред. | ред. код]

Мечеть являє собою будівлю квадратної форми з міхрабом, який накритий шатровим дахом. У центрі міхраба знаходиться мінарет в традиціях мусульманського зодчества, який увінчується куполом. Такі мінарети були характерні для мечетей Малої Азії та Ірану XVI—XVII століть[10].

Інтер'єр мечеті розділений на чоловічу і жіночу половини з окремими входами. У чоловічій частині розташовані міхраб з мінбаром. До мінбару вели східці з поручнями[6]. Стіни всередині мечеті обшиті. Вікна і двері оброблені лиштвами, пофарбованими в білий колір[10].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Tomasz Krzywicki. Szlakiem Adama Mickiewicza po Nowogródczyźnie, Wilnie i Kownie: przewodnik(пол.). — Pruszków: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2006. — S. 64. — ISBN 83-89188-51-1.
  2. ↑ Дзяржаўны спіс гісторыка-культурных каштоўнасцей Рэспублікі Беларусь / склад. В. Я. Абламскі, І. М. Чарняўскі, Ю. А. Барысюк [Архівовано 17 грудня 2017 у Wayback Machine.]. — Мінск: БЕЛТА, 2009. — С. 396.
  3. ↑ Галина Мишкинене. Литовские татары [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] // Восточный Свет. — 2007. — № 4. — С. 64—70.
  4. ↑ а б Анастасия Петрова. Новогрудская мечеть [Архівовано 11 липня 2019 у Wayback Machine.] // Новае жыццё. — 20 августа 2015.
  5. ↑ Ryszard Brykowski. Tatarskie meczety w Rzeczypospolitej [Архівовано 11 травня 2018 у Wayback Machine.](пол.) // Ochrona Zabytków. — 1988. — T. 41. — № 3 (162). — S. 168.
  6. ↑ а б в Татаринов, 2009, с. 168.
  7. ↑ J. Kamocki, A. A. Miśkiewicz. Tatarzy Słowiańszczyzną obłaskawieni(пол.). — Kraków: Universitas, 2004. — S. 110. — ISBN 83-242-0287-0.
  8. ↑ Татаринов, 2009, с. 169.
  9. ↑ Зорина Канапацкая.  // Мечети в духовной культуре татарского народа (XVIII в. — 1917 г.). — С. 19. — ISBN 5-94981-071-6.
  10. ↑ а б А. I. Лакотка. Драўлянае сакральна-манументальнае дойлідства Беларусі [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.]. — Мн.: Беларусь, 2003. — С. 41.

Література[ред. | ред. код]

  • Лакотка А. I. Драўлянае сакральна-манументальнае дойлідства Беларусі / А. І. Лакотка. — Мн.: Беларусь, 2003. — С. 41. — 224 с.: іл. — ISBN 985-01-0423-6 . (біл.)
  • Татаринов Ю. А. Города Беларуси в некоторых интересных исторических сведениях. Гродненщина. — Минск : Смэлток, 2009. — С. 167—169. — 210 с. — ISBN 985-6917-08-3.
  • Andrzej Drozd, Marek M. Dziekan, Tadeusz Majda. Meczety i cmentarze Tatarów polsko-litewskich. — Warszawa: Res Publica Multiethnica, 1999. — 124 s. — ISBN 83-909001-1-4 . (пол.)
  • Brykowski Ryszard. Tatarskie meczety w Rzeczypospolitej [Архівовано 11 травня 2018 у Wayback Machine.] // Ochrona Zabytków. — 1988. — T. 41. — № 3 (162). — S. 153—172. (пол.)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Новогрудська мечеть
  • Мечеть в Новогрудке. Глобус Беларуси. Архів оригіналу за 7 жовтня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
  • Мечеть в Новогрудке (біл.). Radzima.org. Архів оригіналу за 23 березня 2020. Процитовано 15 грудня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Новогрудська_мечеть&oldid=39369476