Новожитомир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Новожитомир
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Криворізький район Криворізький район
Рада Красівська сільська рада
Код КАТОТТГ UA12060250240070200
Облікова картка Новожитомир 
Основні дані
Засноване 1847
Колишня назва Єврейська колонія Широка, Репетино
Населення 343
Поштовий індекс 53071
Телефонний код +380 564
Географічні дані
Географічні координати 47°55′25″ пн. ш. 33°38′50″ сх. д. / 47.92361° пн. ш. 33.64722° сх. д. / 47.92361; 33.64722Координати: 47°55′25″ пн. ш. 33°38′50″ сх. д. / 47.92361° пн. ш. 33.64722° сх. д. / 47.92361; 33.64722
Середня висота
над рівнем моря
67 м
Водойми річка Балка Широка, ставок
Місцева влада
Адреса ради 53071, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Красівське, вул. Центральна, 59-г
Карта
Новожитомир. Карта розташування: Україна
Новожитомир
Новожитомир
Новожитомир. Карта розташування: Дніпропетровська область
Новожитомир
Новожитомир
Мапа
Мапа

Новожито́мир — село в Україні, Криворізькому районі Дніпропетровської області. Належить до Красівської сільська рада. Населення — 343 мешканці.

Географія[ред. | ред. код]

Село Новожитомир разташоване в східній частині Криворізького району. З південного боку села розташовується ставок, створений в балці Широкій. Він є однією з ланок, поряд з Красінським, Златоустівським водосховищами, якою відбувається транспортування очищених стічних вод з Центральної станції аерації м. Кривий Ріг. На відстані 1 км розташоване селище Нові Садки.

Селом протікає річка Балка Широка.

Історія[ред. | ред. код]

Єврейська колонія Широка (сучасний Новожитомир) в середині ХІХ століття. Зелена лінія — межа між Катериносавською (вище лінії) та Херсонською губерніями (нижче лінії)

Село було засновано як єврейська землеробська колонія. Станом на 1858 рік тут було 69 дворів та проживало 263 осіб; тут розташовувався єврейський молитовний дім[1].

На 1894 рік Новожитомир входив до складу Криворізької волості Херсонського повіту Херсонської губернії. На кінець ХІХ століття тут проживало 457 осіб, працювали: школа, єврейський молитовний дім, лазня.

В 1930-х роках село входило до складу Сталіндорфського єврейського національного району. Постраждало в часі Голодоморів 1921—1922 та 1932—1933 років[2]. Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 8 жителів села[3].

Населення, більшість якого складали євреї, замордовано нацистами під час окупації у Другу Світову війну.

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:

Мова Відсоток
українська 94,2 %
російська 3,2 %
вірменська 1,5 %
інші/не вказали 1,1 %

Релігія[ред. | ред. код]

В селі знаходиться Свято-Духівський храм (ПЦУ) (вул. Центральна, 56-А).

Постаті[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Список населенных мест Российской империи. Херсонская губения. Санкт-Петербург, 1868. — С. 25
  2. [Єврейське щастя Новожитомира (рос.). Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 5 березня 2014. Єврейське щастя Новожитомира (рос.)]
  3. Новожитомир. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.[недоступне посилання]
  4. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела[ред. | ред. код]

  • Список населенных мест Российской империи. Херсонская губения. Санкт-Петербург, 1868.

Посилання[ред. | ред. код]