Новохатський Костянтин Євгенович
| Новохатський Костянтин Євгенович | |
|---|---|
| Народився |
27 лютого 1949 (75 років) Валуйський район, Курська область |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | історик, Q2626091, архівознавство, археограф |
| Нагороди |
  |
Костянтин Євгенович Новохатський (нар. 27 лютого 1949, радгосп «Уразовський», Валуйський район, Курська область) — український історик-архівіст, джерелознавець, археограф[1]. Старший науковий співробітник відділу археографії Інституту архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського[2].
Заступник Голови Державного комітету архівів України (2003[3]—2009[4]).
Заслужений працівник культури України[5].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 27 лютого 1949 року у радгоспі «Уразовський» Валуйського району Курської області (нині Бєлгородська область) в родині службовців.
1972 року закінчив Московський державний історико-архівний інститут[ru]. Відтоді працював у Головному архівному управлінні при Раді Міністрів УРСР, обіймаючи посади старшого інспектора, начальника відділу відомчих архівів і організації діловодства, начальника організаційно-аналітичного відділу.
У 2003—2009 рр. — заступник Голови Державного комітету архівів України.
Костянтин Новохатський — співрозробник Національної автоматизованої інформаційної системи «Архівна та рукописна Україніка», співавтор законопроєкту «Про Національний архівний фонд і архівні установи», який у подальшому був прийнятий як закон.
Вибрані праці[ред. | ред. код]
- Архівістика: Термінолог. словник / Авт.-упоряд.: К. Є. Новохатський та ін. — К., 1998. — 106 с.
- Архівні установи України: Довідник. — К.: НБУВ, 2000. — 259 с. (у співавторстві).
- Нариси історії архівної справи в Україні: Посібник. — К., 2002. — 612 с. (у співавторстві).
- Модерне архівне законодавство України / Геннадій Боряк, Костянтин Новохатський // Архіви України. — 2004. — № 3(254). — С. 4-10.
- Українська архівна енциклопедія / Держкомархів України, УНДІАСД. — Ред. кол.: Матяш І. Б. (голова), Войцехівська І. Н., Дубровіна Л. А., Железняк М. Г., Зворський С. Л., Кулешов С. Г., Мітюков О. Г., Новохатський К. Є., Одинока Л. П., Онищенко О. С., Пиріг Р. Я., Смолій В. А., Сохань П. С., Яцків Я. С. — К.: Видавництво «Горобець», 2008. — 881 с.
- Він залишився з архівами (враження, перевірене часом) / Костянтин Новохатський // Студії з архівної справи та документознавства. — 2011. — Т. 19, кн. 1. — С. 9-11
- Деякі питання подальшого опублікування епістолярної спадщини академіка В. І. Вернадського в Україні / Новохатський Костянтин // Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика. — 2013. — 18. — C. 31-34
Нагороди[ред. | ред. код]
- Відмінник архівної справи (1987).
- Заслужений працівник культури України (1999).
- Лауреат премії імені Василя Веретенникова (2000).
- Орден «За заслуги» 3 ступеня (2008)[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Костянтин Євгенович Новохатський: лицар архівістики документознавства
- ↑ Співробітники Інститут архівознавства
- ↑ Указ Президента України від 15 січня 2003 року № 21/2003 «Про призначення К. Новохатського заступником Голови Державного комітету архівів України»
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2009 року № 1313-р «Про звільнення Новохатського К. Є. з посади заступника Голови Державного комітету архівів України».
- ↑ Указ Президента України від 19 березня 1999 року № 260/99 «Про присвоєння почесних звань України працівникам культури і мистецтва»
- ↑ Указ Президента України від 22 грудня 2008 року № 1193/2008 «Про нагородження працівників архівної справи»
Література[ред. | ред. код]
- Новохатський Костянтин Євгенович // Українські архівісти (XIX—XX ст.) / Держкомархів України. УНДІАСД; Упоряд.: І. Б. Матяш (кер.), С. Л. Зворський, Л. Ф. Приходько та ін. — К., 2007. — С. 447—449
Посилання[ред. | ред. код]
- Ювілей К. Є. Новохатського / Ольга. Гінзбург // Архіви України. — 2009. — № 3-4 (264). — С. 264—265