Новіков Всеволод Георгійович
Новіков Всеволод Георгійович | |
---|---|
Народився |
10 січня 1914 Середні Малиничіd, Рогачовський повіт, Могильовська губернія, Російська імперія |
Помер |
29 листопада 1983 (69 років) Харків, Українська РСР, СРСР |
Поховання | Міське кладовище № 2 |
Країна | СРСР |
Діяльність | викладач університету |
Alma mater | Білоруський національний технічний університет (1938) |
Науковий ступінь | доктор технічних наук (1972) |
Вчене звання | професор[d] |
Заклад | Харківський інститут радіоелектроніки |
Учасник | німецько-радянська війна |
Військове звання | Молодший технік-лейтенант |
Нагороди | |
Ця стаття потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (квітень 2017) |
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. (квітень 2017) |
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (квітень 2017) |
Новіков Всеволод Георгійович (10 січня 1914, с. Середні Малиничі, Гомельської області, Білорусь — 29 листопада 1983, м. Харків) — український науковець, доктор технічних наук, професор, ректор Харківського інституту радіоелектроніки (1966-1983), Заслужений працівник Вищої Школи УРСР.
Біографія[ред. | ред. код]
Всеволод народився 10 січня 1914 року в селі Середні Малиничі Гомельської області, Білорусь.
У 1932 році після закінчення залізничного фабрично-заводського училища один рік працював слюсарем на Гомельському паровозоремонтному заводі.
У 1933 році вступив до Гомельского механіко-машинобудівного інституту.
У 1938 році здобув вищу освіту у Мінському політехнічному інституті. Після його закінчення працював у Вітебську на заводі імені Комінтерну на посаді начальника механіко-складального цеху.
Під час Другої світової війни Всеволод Новіков воював на Південному, Північно-Кавказькому, Закавказькому та І Українському Фронтах. У лютому 1942 року йому надано звання Молодшого технік-лейтенанта. Командував взводом, був заступником Командира Танкоремонтної Роти з технічної частини, техніком з ремонту обладнання, Начальником випробувальної станції. У січні 1943 року призначений Заступником Командира по технічній частині Танкоремонтної роти 17 окремого Танкоремонтного батальйону. Під час війни був нагороджений Орденом Червоної Зірки (1943) та іншими нагородами.
У 1948 році почав працювати на машинобудівних підприємствах Харкова.
Протягом 1953-1955 рр. навчався в Московській Академії Авіаційної Промисловості.
З 1958 до 1966 року Всеволод Георгійович був завідувачем Відділу Оборонної Промисловості у Харківському Обкомі ЦК КПУ.
В 1965 році захистив Кандидатську, а в 1972 р. — Докторську Дисертацію.
У 1966 році В. Г. Новіков призначений ректором Харківського інституту радіоелектроніки. На цій посаді працював до своєї смерті у 1983 році. Одночасно був доцентом, завідувачем кафедри економіки й організації промислових підприємств. З 1973 року — професор.
За свою працю відзначений орденами та медалями Трудового Червоного Прапора (1960, 1966), Леніна (1971), Вітчизняної війни ІІ ступеня(1985), медаллю "За доблесну працю. На відзначення 100-річчя з дня народження В.І. Леніна" (1970).
Помер у 1983 році в Харкові.
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Всеволод Новіков — автор більш ніж 60 наукових праць, серед яких «Основи сіткового планування і керування» (Н. М. Глазман, В. Г. Новіков, 1966), «Теоретичні основи організації виробничих процесів на промислових підприємствах» (1973), «Організація та планування радіотехнічного виробництва» (К. Д. Коноваленко, В. Г. Новіков, 1984)
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
- Орден Леніна (1971)
- Орден Трудового Червоного Прапора (1960, 1966)
- Орден Червоної Зірки (1943)
- Орден Вітчизняної війни ІІ ступеня (1985)
- Медаль «За оборону Кавказу» (1944)
- Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1946).
- Медаль «За доблесну працю. На відзначення 100-річчя з дня народження В. І. Леніна» (1970).
Джерела[ред. | ред. код]
- Новіков Всеволод Георгійович // Харківський національний університет — LXXX. — Видавничий центр Логос Україна, 2011. — С. 72.
- Народились 10 січня
- Народились 1914
- Уродженці Могильовської губернії
- Померли 29 листопада
- Померли 1983
- Померли в Харкові
- Поховані на харківському міському кладовищі № 2
- Випускники Білоруського національного технічного університету
- Доктори технічних наук
- Науковці Харківського національного університету радіоелектроніки
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Нагороджені медаллю «За оборону Кавказу»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Ректори Харківського національного університету радіоелектроніки
- Уродженці Гомельської області