Нонтхабурі (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Місто
Нонтхабурі
นนทบุรี
Герб
Герб

Координати 13°52′ пн. ш. 100°31′ сх. д. / 13.867° пн. ш. 100.517° сх. д. / 13.867; 100.517Координати: 13°52′ пн. ш. 100°31′ сх. д. / 13.867° пн. ш. 100.517° сх. д. / 13.867; 100.517

Країна Таїланд
Адмінодиниця Mueang Nonthaburid
Дата заснування 1549 та 14 лютого 1937
Площа 38,90 км²
Населення 254375 осіб 
Часовий пояс UTC+7
Поштовий індекс 11000
GeoNames 1608133
OSM r11968757  ·R
Офіційний сайт nakornnont.go.th
Нонтхабурі. Карта розташування: Таїланд
Нонтхабурі
Нонтхабурі
Нонтхабурі (Таїланд)
Мапа

Нонтхабурі (тай. นนทบุรี) — головне місто однойменного округу та провінції Таїланду. Станом на 31 грудня 2019 року населення міста складає 254 375 осіб, що робить його найбільш густонаселеним муніципалітетом у Таїланді (за винятком Бангкока)[1].

Географія[ред. | ред. код]

Нонтхабурі розташований за 20 км на північ від Бангкока на річці Чаопхрая.

Історія[ред. | ред. код]

Місто існувало вже в аюттхайський період історії Таїланду. Нонтхабурі двічі змінював своє місцеперебування. Вперше у 1665 сіамський цар Нараї переніс Нонтхабурі до фортеці Менам Ом, а в 1928 король Прачадіпок (Рама VII) перемістив його на сучасне місце.

15 лютого 1936 року було створено муніципалітет міста Нонтхабурі, який охоплював субрайон Суан Яй площею лише 2,5 км²[2]. З 1 січня 1943 по 9 травня 1946 Нонтхабурі входив до складу Бангкока[3].

25 вересня 1995 року Нонтхабурі було підвищено до міського муніципалітету шляхом розширення міста ще чотирма підрайонами, що збільшило його площу до 38,9 км²[4]. Через свою близькість до Бангкока місто вважається передмістям Бангкока, частиною столичного регіону Бангкока або Великого Бангкока.

Економіка[ред. | ред. код]

Місто оточене фруктовими садами. У 2001 році німецька компанія Stiebel Eltron відкрила завод зі збирання побутової техніки.

Визначні місця[ред. | ред. код]

Нонтхабурі відомий своїми храмами та ринками, такими як Ват Чалоем Пхра Кіат, Ват Чомфувек, Ват Чотікарам, Ват Кхема Фіратарам, Ват Прасат, Ват Санкхатан. У місті збереглись транспортні водні канали (кхлонги) ХІХ століття, які дають уявлення про стан Бангкоку тієї епохи. Також у Нонтхабурі стоїть ратуша в європейському стилі, яка була побудована за правління короля Рами VII. Вона прикрашена різьбленням з дерева тика.

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. Official statistics registration systems. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 3 травня 2024.
  2. Wayback Machine (PDF). web.archive.org. Архів оригіналу (PDF) за 19 березня 2020. Процитовано 3 травня 2024.
  3. Royal Gazette, Band 60, Ausg. 3 ก v. 12. Januar 1943, S. 103-105 (PDF).
  4. Wayback Machine (PDF). web.archive.org. Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2011. Процитовано 3 травня 2024.

зовнішні посилання[ред. | ред. код]