Носкова Катерина Володимирівна

Катерина Носкова
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	23 квітня 1989(1989-04-23) Знам'янка
Смерть	16 серпня 2015(2015-08-16) (26 років) Горлівка, Україна
Псевдо	Кет
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Сухопутні війська
Формування	57 ОМПБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої під Горлівкою
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня Орден «Народний Герой України»

Катери́на Володи́мирівна Носко́ва (23 квітня 1989, Знам'янка — 16 серпня 2015, Горлівка, Україна) — українська військова телефоністка, старший солдат ЗС України, лицар ордена «За мужність» III ст. Загинула під час війни на сході України.

Життєпис

Катерина Носкова народилася у Знам'янці. Закінчила загальноосвітню школу № 2 та професійно-технічне училище № 3. Мешкала та працювала листоношею у відділенні «Укрпошти» в селищі Знам'янка Друга.

У лютому 2015 року була добровільно зарахована на контрактну службу до лав Збройних Сил України та вирушила до зони проведення АТО. На запитання, для чого їй це було потрібно, Катерина відповідала:

Хлопці, воювати треба всім. Інакше нам цю войну не виграти. А нам потрібна перемога. Я захищаю свою дитину ось так.

16 серпня 2015 року загинула під Горлівкою в часі обстрілу терористами. Тоді ж поліг солдат Пронін Віктор Вікторович.

Особисте життя

Була одружена. Виховувала сина.

Нагороди

• Орден «За мужність» III ст. (25 листопада 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі
• У Львові на алеї героїнь у парку Богдана Хмельницького висаджено дерево в її памʼять.

Посилання

• Носкова Катерина Володимирівна. Сайт Знам'янської міської ради. Архів оригіналу за 30 квітня 2016. Процитовано 18 червня 2014.
• Профіль військовика. «Книга пам'яті». Архів оригіналу за 14 червня 2016. Процитовано 18 червня 2014.
• Профіль військовика. «Небесна гвардія». Процитовано 18 червня 2014.
• У Знам'янці поховали телефоністку ВСУ, яка загинула, виносячи поранених з-під обстрілу. «УНІАН». Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 18 червня 2014.
• Соратник загиблої зв'язкової: "За Катю умиємо кров'ю!". «Обозреватель». Архів оригіналу за 7 грудня 2017. Процитовано 18 червня 2014.
• У Кропивницькому відзначили Народних Героїв [Архівовано 1 серпня 2017 у Wayback Machine.]