Нун-Кунь
|
Нун-Кунь англ. Nun Kun | ||||
 | ||||
|
33°58′48″ пн. ш. 76°01′18″ сх. д. / 33.98000° пн. ш. 76.02167° сх. д.Координати: 33°58′48″ пн. ш. 76°01′18″ сх. д. / 33.98000° пн. ш. 76.02167° сх. д.[1] | ||||
| Країна |
 Індіяштат Джамму та Кашмір | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон |
Джамму й Кашмір Ладакх | |||
| Система | Хребет Занскар (західні Гімалаї) | |||
| Тип | гора | |||
| Висота | 7135 м[1] | |||
| Висота відносна | 2404 м ↓ 4731 м[1][2] | |||
| Ізоляція | 166,7 км → K6 (7282 м)[2] | |||
| Список | ||||
| Перше сходження | 1953 рік (французько-швейцарсько-індійсько-шерпська команда, піднялися П'єр Віттоз та Клавдія Коган) | |||
| Маршрут | Західний хребет: сніжно-льодовий підйом, крижана вершина | |||
  Нун-Кунь Нун-Кунь (Китайська Народна Республіка) | ||||
 Нун-Кунь Нун-Кунь (Тибетське плато) | ||||
 | ||||
 Нун-Кунь у Вікісховищі | ||||
Нун-Кунь (англ. Nun Kun) — гірський масив в Азії, з максимальною висотою 7135 м — розташований у західній частині гірської системи Гімалаїв, в Індії.
Географія[ред. | ред. код]
Гірський масив Нун-Кунь розташований у хребті Занскар, що лежить в північно-західній частині гірської системи Гімалаїв. До масиву входять три основні вершини, з яких — дві незалежні гори Нун і Кун, з'єднані між собою 11-ти кілометровим S-подібним хребтом. Адміністративно масив лежить практично в центральній частині індійського штату Джамму та Кашмір, на крайній півночі Індії.
Нун[ред. | ред. код]
Найвища вершина масиву: Нун (Головна), розташована в південно-західній частині масиву. Абсолютна висота гори 7135 метрів над рівнем моря. Відносна висота — 2404 м, з найвищим сідлом — 4731 м. Топографічна ізоляція вершини відносно найближчої вищої гори K6 (7282 м) — становить 166,68 км.
Кун[ред. | ред. код]
Друга за висотою вершина масиву: Кун, розташована в західному відрозі північної частині масиву. Абсолютна висота гори 7077 метрів над рівнем моря. Відносна висота — 997 м, з найвищим сідлом — 6080 м. Топографічна ізоляція вершини відносно найближчої вищої гори Нун (7135 м) — становить 4,76 км[3].
Пік Пінакл[ред. | ред. код]
Третя за висотою вершина масиву: пік Пінакл, розташована в північно-східній частині масиву. Абсолютна висота вершини 6930 метрів над рівнем моря. Відносна висота — 470 м, з найвищим сідлом — 6460 м. Топографічна ізоляція вершини відносно найближчої вищої гори Кун (7077 м), яка розташована від піку на захід — південний захід — становить 2,14 км[4].
Дослідження та підкорення[ред. | ред. код]
Раннє, відоме вивчення масиву відбулося з дослідження у 1898 році, та три відвідування Артура Неве в 1902, 1904 та 1910 роках. У 1903 році голландський альпініст доктор Г. Сіллем досліджував масив і відкрив високе плато між вершинами; він досяг висоти 6400 м на горі Нун. У 1906 році відома дослідницька сімейна пара Фанні Баллок та її чоловік Вільям Гантер Воркмени заявили, що піднялися на пік Пінакл. Вони також довгий час подорожували масивом і виготовили його карту; однак суперечки спеціалістів відносно праці дослідників, і низька її оцінка, не сприяли використанню цієї карти[5].
Після безуспішних спроб піднятися на гору в 1934, 1937 та 1946 роках, перший успішний підйом на вершину Нун був здійснений у 1953 році французько-швейцарсько-індійсько-шерпською командою під керівництвом Бернарда П'єра та П'єра Вітоза, через західний хребет. На саму вершину піднялися П'єр Віттоз, моравський місіонер в Тибеті і досвідчений альпініст, та Клавдія Коган — новаторка жіночого альпінізму[6]. З тих пір були започатковані інші маршрути підйомів[5][7]. Через північно-західний схил піднялися 27 жовтня і 28 вересня 1976 року сім екіпажів з чеської експедиції під керівництвом Ф. Чайки[8]. Перший британський підйом був здійснений Стівом Беррі та його друзями через східний хребет у 1981 році (його батько намагався підкорити вершину Нун у 1946 році).
Італійський альпініст Маріо П'яченца здійснив перший підйом на Кун у 1913 році через північно-східний хребет. П'ятдесят вісім років пройшли до другої офіційної спроби підкорення піку, що призвело до успішного підйому експедиції зі складу індійської армії[5].
Найпопулярніший маршрут підйому на масив можна здійснити з дороги, що з'єднує міста Каргіл та Лех.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Масий Нун-Кунь: Нун (праворуч) Кун (ліворуч) -
Масий Нун-Кунь: Нун (ліворуч) -
Гора Нун
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в High Asia I: The Karakoram, Pakistan Himalaya and India Himalaya (north of Nepal). Peaklist.org. Процитовано 11-12-2017.
- ↑ а б Nun, India. Peakbagger.com[d], (англ.).
- ↑ Kun, India. Peakbagger.com[d], (англ.).
- ↑ Pinnacle Peak, India. Peakbagger.com[d], (англ.).
- ↑ а б в High Asia: An Illustrated History of the 7000 Metre Peaks by Jill Neate, ISBN 0-89886-238-8
- ↑ Pierre Vittoz, Ascent of the Nun, in The Mountain World: 1954 (Marcel Kurz, ed.), George Allen & Unwin, Ltd., London, 1954.
- ↑ Andy Fanshawe and Stephen Venables, Himalaya Alpine Style, Hodder and Stoughton, 1995
- ↑ Petr Rybář, Čelenka Matky Země, Hradec Králové: 1980
Посилання[ред. | ред. код]
- Nun, India. Peakbagger.com[d], (англ.). Процитовано 11-12-2017.
- Suru and Zanskar valley (англ.)
|
