Ну що б, здавалося, слова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ну що б, здавалося, слова
Жанр вірш
Автор Тарас Шевченко
Написано 1848
Опубліковано 1867

«Ну що б, здавалося, слова» — вірш Тараса Шевченка, написаний ним на засланні 1848 року на Косаралі.

Історія написання[ред. | ред. код]

Зберігся чистовий автограф вірша у «Малій книжці»[1]. Автограф не датовано. Датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1848 роком та часом зимівлі Аральської описової експедиції 1848 — 1849 років на Косаралі, орієнтовно: кінець вересня — грудень 1848 року, Косарал. Висловлено міркування про те, що вірш написано влітку чи восени 1849 року[2]. Підстави для цього припущення недостатні[3].

Найраніший відомий текст — чистовий автограф у «Малій книжці», до якої вірш переписано під № 13 у третьому зшитку за 1848 рік, орієнтовно наприкінці 1849-го чи на початку 1850 років (до арешту 23 квітня), з невідомого ранішого автографа. Згодом, найімовірніше, наприкінці перебування на засланні, в Новопетровському укріпленні, Шевченко у «Малій книжці» чорнилом іншого кольору перекреслив вірш. До «Більшої книжки» твір не перенесено[3].

Публікація[ред. | ред. код]

Вперше надруковано за «Малою книжкою» з помилками у рядках 7 («Помолившись» замість «Похилившись») та 14 («Я вже думав спать лягать» замість «А я вже думав спать лягать») та деякими іншими, порівняно незначними відхиленнями (у рядку 6 «між люди» замість «меж люди», у рядку 13 «Червонолицяя» замість «Червонолицая», у рядку 41 «У сій неволі» замість «У цій неволі») у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» (СПб., 1867, стор. 576 — 577). Зазначені відступи від автографа в рядках 6, 7, 41 припущено ще в рукописному оригіналі для складання цього «Кобзаря»[4]. Того ж року за «Кобзарем» 1867 року вірш передруковано у виданні: «Поезії Тараса Шевченка» (Львів, 1867, том 2, стор. 255 — 256)[3].

Сюжет[ред. | ред. код]

Зміст вірша — поетові роздуми й переживання, навіяні співом матроса шхуни «Константин» під час плавання по Аральському морю (як встановив Л. Н. Большаков, цей «земляк наш з Островної» — рядовий І. Д. Васильєв). Твір належить до дуже нечисленних поезій, у яких так чи інакше відбилися «морські» враження Шевченка періоду Аральської експедиції[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ ІЛ, ф. 1, № 71, с. 410 — 412
  2. ↑ див. Большаков А. З творчої історії поезії Шевченка 1847 — 1850 рр. // Збірник праць дев'ятнадцятої наукової шевченківської конференції. — К., 1972. — С. 55 — 58, пізніші публікації цього ж автора, зокрема його книжку «Оренбургская шевченковская энциклопедия. Тюрьма. Солдатчина. Ссылка. Энциклопедия одиннадцати лет. 1847 — 1857. — Оренбург, 1997. — С. 74
  3. ↑ а б в «Ну що б, здавалося, слова» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 94-95; 605-606.] Процитовано 17 вересня 2023
  4. ↑ див.: ІЛ, ф. 1, № 86, арк. 26 — 26 звор.
  5. ↑ «Ну що б, здавалося, слова» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1978. — Т. 2. — С. 37-59.] izbornyk.org.ua Процитовано 17 вересня 2023

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ну_що_б,_здавалося,_слова&oldid=40631836