Ніколайчук Олексій Несторович

Олексій Несторович Ніколайчук
Народився	1899(1899) Таужне, Троянівська волость, Балтський повіт, Подільська губернія, Російська імперія
Помер	1984(1984) Гайворон, Гайворонський район, Кіровоградська область, УРСР, СРСР
Громадянство	СРСР
Національність	українець
Відомий завдяки	педагог
Партія	КПРС
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги» Медаль «За трудову доблесть» Медаль «За оборону Кавказу» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Звання

Олексі́й Не́сторович Ніколайчу́к (1899–1984) — український педагог, заслужений вчитель УРСР. Почесний громадянин міста Гайворон.

Життєпис

Народився в селі Таужне, нині Гайворонського району Кіровоградської області. Українець.

Закінчив трикласну сільську школу й учительську семінарію в Ольгополі. У 1920 році розпочав вчителювати у Таужненській школі.

У червні 1941 року призваний до лав РСЧА. Учасник німецько-радянської війни: до кінця 1942 року був старшим писарем при штабі полку, згодом — зав. діловодством дорожньо-комендантської роти 25-го окремого дорожньо-експлуатаційного батальйону, старший сержант. Член ВКП(б) з 1943 року. Учасник радянсько-японської війни на тій же посаді, старшина.

Після демобілізації повернувся до педагогічної практики, заочно закінчив педагогічний інститут. Був директором шкіл у Таужній, Котовці, Солгутовому.

З жовтня 1968 по січень 1969 року працював завідувачем методичним кабінетом Гайворонського районного відділу народньої освіти, згодом тривалий час очолював Гайворонський райвно, неодноразово обирався депутатом міської ради.

Помер і похований у Гайвороні.

Нагороди

Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки (14.06.1945) і медалями, у тому числі «За бойові заслуги» (05.09.1945).

Література

• Г. Смілянець, В. Кучер, С. Піддубний «Таужне». — Кропивницький, 2020, стор. 131.