Ніколас Віндзор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ніколас Віндзор
Народився 25 липня 1970(1970-07-25)[1][2] (53 роки)
Кемден, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія
Країна  Велика Британія
Діяльність активіст, аристократ
Alma mater Westminster Under Schoold, Школа Герроу і Гаріс Манчестер коледж
Знання мов англійська
Суспільний стан аристократія
Титул Лорд
Конфесія католицтво і англіканство
Рід House of Windsor-Kentd
Батько Едвард, герцог Кентський
Мати Кетрін, герцогиня Кентська[1]
Родичі Віндзори
Брати, сестри Джордж Віндзор, граф Сент-Ендрюс, Гелен Тейлор і Патрік Віндзорd
У шлюбі з Паола Доімі де Лупіс Франкопан Шубіч Зрінські
Діти 3

Лорд Ніколас Чарльз Едвард Джонатан Віндзор (англ. Lord Nicholas Charles Edward Jonathan Windsor, нар. 25 липня 1970, Лондон, Велика Британія) — член британської королівської родини, молодший син принца Едварда, герцога Кентського та Кетрін, герцогині Кентської. Ставши новонаверненим католиком, втратив своє право на британський престол.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Лорд Ніколас Віндзор народився 25 липня 1970 року в лікарні Королівського коледжу в Демарк-Гілл, Лондон, у родині принца Едварда, герцога Кентського і Кетрін, герцогині Кентської[3].

У нього є старший брат, Джордж, граф Сент-Ендрюс, і сестра, леді Гелен Тейлор. Він був охрещений 11 вересня 1970 року у Віндзорському замку. Його хрещеними батьками стали Чарльз III, на той час принц Уельський та Дональд Когган, на той час архієпископ Йоркський, а пізніше архієпископ Кентерберійський.

Віндзор здобув освіту у Вестмінстерській школі, а потім у школі Герроу. Пізніше він навчався в Манчестерському коледжі Гарріса в Оксфорді, де вивчав теологію.

Релігія[ред. | ред. код]

Мати Віндзора, Кетрін, герцогиня Кентська, була прийнята в католицьку церкву в 1994 році[4], а в 2001 році на приватній церемонії сам Ніколас також був прийнятий в католицьку церкву. Це означало, що він втратив своє право на успадкування британського престолу згідно з положеннями Акту про врегулювання 1701 року.

14 липня 2011 року він став почесним віце-президентом Друзів Персонального Ординаріату Богоматері Волсінгемської, Англіканського Ординаріату Католицької Церкви[5].

Він висловив рішучу позицію щодо проблеми абортів, яка, за його словами, є суспільною загрозою «гіршою за Аль-Каїду»[6].

Шлюб і сім'я[ред. | ред. код]

Ніколас познайомився зі своєю майбутньою дружиною Паолою Доімі де Лупіс Франкопан Шубіч Зрінські[7] на вечірці в Нью-Йорку в 1999 році з нагоди Тисячоліття[7][8]. Він заручився з нею в липні 2006 року. Після цивільної церемонії 19 жовтня 2006 року в лондонському відділі реєстрації актів цивільного стану[7], пара уклала релігійний шлюб 4 листопада 2006 року в церкві Святого Стефана Абіссінського у Ватикані. Відповідно до вимог Закону про королівські шлюби 1772 року, королева дала згоду на цей шлюб[9]. Палата громад привітала "перший явний шлюб члена королівської родини в рамках обрядів католицької церкви з часів правління королеви Марії I[10].

22 вересня 2007 року в лікарні Челсі та Вестмінстера, Лондон у лорда і леді Віндзорів народилася перша дитина, син Альберт Луїс Філіп Едвард Віндзор. Альберт — восьмий онук герцога і герцогині Кентських. Дитина стала першим Віндзором, який носив ім'я Альберт з часів короля Георга VI. Церемонія хрещення відбулася в каплиці Сент-Джеймського палацу у Лондоні.

Леді Ніколас народила другу дитину, Леопольда Ернеста Августа Гвельфа Віндзора 8 вересня 2009 року в лікарні Челсі та Вестмінстера. Леопольд був охрещений кардиналом Анджело Комастрі в базиліці Святого Петра у Ватикані 29 травня 2010 року[11]. Третій син, Луї Артур Ніколас Фелікс Віндзор, народився 27 травня 2014 року в лікарні Челсі та Вестмінстера в Лондоні.

Віндзор і його сини все ще перебувають у спадковій лінії герцогства Кентського, успадкування якого не регулюється Актом про врегулювання. Він і його сини є третім, четвертим, п'ятим і шостим у черзі успадкування герцогства Кент відповідно. 

Благодійність[ред. | ред. код]

У 2011 році Віндзор був призначений членом Папської академії життя[12]. Він є одним із підписантів статей Сан-Хосе, які зосереджені на активних діях проти абортів[13].

У 2007 році Віндзор прийняв запрошення стати патроном Bromley Mind.

Ніколас працював в Раді у справах біженців, Лондон, фонді DePaul Trust для бездомних і в школі для дітей-аутистів. Він був запрошеним співробітником Центру етики та публічної політики у Вашингтоні, округ Колумбія. Є патроном Католицької національної бібліотеки Великої Британії та благодійного фонду «Право на життя», який зосереджується на активних діях проти абортів[14].

Віндзор написав для американського журналу «First Things» на тему абортів[15], статтю, яку конгресмен Кріс Сміт вніс до протоколу Конгресу Сполучених Штатів[16].

Був головою Інституту Dignitatis Humanae між 2011 і 2013 роками.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
  2. ↑ Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
  3. ↑ Katharine, Duchess of Kent leaving Kings College Hospital n Denmark.
  4. ↑ Eden, Richard (12 лютого 2012). The Queen's cousin says: We are prejudice victims. The Telegraph. London. Процитовано 13 листопада 2017.
  5. ↑ About us. Friends of the Personal Ordinariate of Our Lady of Walsingham. Процитовано 11 серпня 2022.
  6. ↑ Walker, Tim; Eden, Richard (20 грудня 2010). 'Abortion is worse than al-Qaeda,' says Duke of Kent's son Lord Nicholas Windsor. The Telegraph. London. Процитовано 13 листопада 2017.
  7. ↑ а б в Black, A and C. British Royal Family. Who's Who, Oxford University Press - 2015. Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 10 серпня 2015. Nicholas Charles Edward Jonathan, (Lord Nicholas Windsor), b 25 July 1970 Married 19 Oct. 2006, Princess Paola Doimi de Lupis Frankopan Šubić Zrinski
  8. ↑ Paola de Frankopan (28 квітня 2011). My Royal Wedding: Paola de Frankopan Remembers Her Own Marriage into the British Royal Family. Vogue Daily. Архів оригіналу за 9 січня 2014.
  9. ↑ Privy Council. Privy Council. Архів оригіналу (Microsoft Document) за 3 листопада 2010. Процитовано 19 січня 2012.
  10. ↑ Early Day Motion (Microsoft Document). Parliament.uk. Процитовано 11 лютого 2006.
  11. ↑ La Casata dei Lupi (італ.). Lupis.it. Процитовано 23 липня 2013.
  12. ↑ Nomination of New Corresponding Members. academiavita.org. 11 лютого 1994. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 19 січня 2012.
  13. ↑ SanJoseArticles. SanJoseArticles. Архів оригіналу за 6 жовтня 2011. Процитовано 17 січня 2016.
  14. ↑ Patrons and Trustees | RTLCT. Righttolifetrust.org.uk. Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 19 січня 2012.
  15. ↑ Lord Nicholas Windsor. Article. First Things. Архів оригіналу за 11 січня 2012. Процитовано 19 січня 2012.
  16. ↑ Lord Nicholas Windsor Urges New Abolitionism. nrlc.org. 22 грудня 2010. Архів оригіналу за 8 липня 2011. Процитовано 19 січня 2012.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ніколас_Віндзор&oldid=41779132