Іван Ніколаєв народився у Дніпропетровську. У команді майстрів дебютував у 1965 році у складі жовтоводського«Авангарда», пропустивши 4 м'ячі в кубковому матчі проти чернігівської«Десни». У 1969 році Ніколаєв грав у команді класу «Б» «Локомотив» з Дніпропетровська. У 1970 році Іван Ніколаєв захищав ворота криворізького«Кривбасу». У 1971 році Ніколаєв грав у команді другої ліги«Торпедо» з Луцька[3], переважно в стартовому складі[4], проте після невдалого виступу в чемпіонаті «Торпедо» розформували, і футболіст вимушений був покинути луцький клуб. З 1972 до 1976 року Іван Ніколаєв захищав ворота іншого друголігового клубу — «Променя» з Владивостока, після чого завершив виступи на футбольних полях.
Кар'єра тренера та спортивного функціонера[ред. | ред. код]
Після завершення виступів на футбольних полях Іван Ніколаєв кілька років очолював баскетбольний клуб «Спартак» із Владивостока.[5][2] Після кримінального скандалу у футбольній команді «Промінь», після якого пішов із посади головний тренер клубу Віталій Коберський, Ніколаєв очолив свою колишню команду.[5] Проте після конфлікту із керівництвом клубу новоспечений тренер вже за рік перебрався до команди із сусідньої області — благовєщенського«Амура», який під його керівництвом зумів значно покращити свої турнірні показники, та за чотири роки випередити «Промінь» у боротьбі за путівку до буферної зони другої ліги.[6] Ніколаєв очолював «Амур» до 1991 року, а протягом двох місяців 1991 року він був головним тренером «Спартака» з Нальчика. Після цього Ніколаєв повернувся до Благовєщенська, у 1995 році знову очолював «Амур». У 1998 році колишні воротар очолював тренерський штаб нижчолігового клубу «Вікторія» (Назарово). У 1999 році він повернувся до «Амура». одночасно ставши тренером і президентом клубу, і під його керівництвом благовєщенська команда тривалий час лідирувала в зональних змаганнях російської другої ліги, а в підсумку зайняла третє місце в зоні, що стало найкращим результатом команди за всю її історію.[1] у 2002 році Іван Ніколаєв повернувся до Владивостока, де спочатку очолював Центр спортивної підготовки «Школа Вищої спортивної майстерності», а в 2011 році став керівником центру підготовки молодих футболістів ФК «Промінь-Енергія». За значний внесок у розвиток спорту на Далекому Сході Росії Івану Ніколаєву присвоєно звання Заслужений працівник фізичної культури Росії.[2]
Помер Іван Ніколаєв 3 грудня 2011 року у Владивостоці.[1][2]
СРСР
Росія