Нікола Контієрі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нікола Контієрі
Nicola Contieri
Герб
Герб
Титулярний архієпископ Фарсали
14 грудня 1891 — 26 квітня 1899
Обрання: 14 грудня 1891
Попередник: Луїджі Ротеллі
Наступник: Алессандро Бавона
Архієпископ Ґаети
3 квітня 1876 — 14 грудня 1891
Обрання: 3 квітня 1876
Церква: РКЦ
Попередник: Філіппо Каммарота
Наступник: Франческо Ніола
Архимандрит Гроттаферрати
27 січня 1870 — 3 квітня 1876
Обрання: 27 січня 1870
Церква: Італо-албанська католицька церква
 
Діяльність: католицький священник
Народження: 13 червня 1827(1827-06-13)
Барі
Смерть: 26 квітня 1899(1899-04-26) (71 рік)
василіянська архимандрія в Гроттаферрата
Батько: Вінченцо
Мати: Анна Марія Джіммі
Священство: 21 вересня 1850
Єп. хіротонія: 7 травня 1876

CMNS: Нікола Контієрі у Вікісховищі

Нікола Контієрі O.S.B.І. (хресне ім'я Франческо Саверіо, італ. Nicola Francesco Saverio Contieri; 13 червня 1827, Барі  — 26 квітня 1899, Гроттаферрата) — монах-василіянин архимандрії св. Ніла в Гроттаферраті, католицький архієпископ Ґаети (1876—1891). Постулятор канонізаційного процесу св. Йосафата Кунцевича.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Франческо Саверіо народився в місті Барі в знатній сім'ї Вінченцо і Анни Марії Джеммі Контієрі. Навчався в дієцезальній семінарії в Барі. В квітні 1844 року розпочав новіціят у василіянському монастирі в Гроттаферраті, взявши на облечинах нове ім'я Нікола, в честь святого Миколая, покровителя його рідного міста.

Священичі свячення отримав 21 вересня 1850 року[1]. Виконував обов'язки бібліотекаря і архіваріуса, вчителя літератури, філософії і богослов'я, був екзаменатором новиків і виконував душпастирське служіння на парафії Гроттаферрати. У листопаді 1860 року о. Контієрі став пріором (настоятелем) монастиря[2].

Постулятор

[ред. | ред. код]

6 лютого 1864 року призначений одним із трьох головних постуляторів канонізаційного процесу блаженного Йосафата Кунцевича. Двоє інших — о. Михайло Домбровський, колишній протоігуменом василіян у Польщі та єп. Йосиф Сембратович (отримав призначення в 1865 році) займалися зібранням фондів для проведення канонізації. Всю працю, пов'язану із документацією та приготуванням життєпису (Positio) блаженного взяв на себе о. Контієрі при допомозі гроттаферратських монахів. Він написав і видав у Римі спочатку короткий життєпис Йосафата, а напередодні канонізації опублікував обширніше житіє (Vita di s. Giosafat: Arcivescovo e martire ruteno dell'Ordine di S. Basilio il Grande, Roma, Tipografia della S. Congregazione de Propaganda Fide, 1867, 405 P.; вступне слово — 2 червня 1867 року). При написанні книги базувався в основному на латиномовному життєписі Кунцевича Холмського єпископа Якова Суші («Cursus vitae et certamen martyrii B. Iosaphat Kuncevicii», 1665), перевиданому в 1865 році у Парижі російським єзуїтом Іваном Мартиновим[3].

29 червня 1867 року брав участь в урочистій месі в Соборі св. Петра, під час якої відбувся обряд канонізації Йосафата Кунцевича, а 18-20 жовтня того ж року як настоятель організував святкування в честь св. Йосафата в монастирі Гроттаферрати. Під впливом і керівництвом Контієрі монахи обителі написали і видали кілька гимнів грецькою мовою на честь святого[4].

24 грудня 1869 року Гроттаферратському монастиреві після 33-ох років перерви повернено статус архимандрії і 27 січня 1870 року Нікола Контієрі став 77-мим архимандритом на наступних шість років[5].

Архієпископ

[ред. | ред. код]

3 квітня 1876 року архимандрит Нікола Контієрі отримав призначення на архієпископську катедру в місті Ґаета[1]. Єпископську хіротонію отримав 7 травня з рук кардинала Антоніо Саверіо Де Лука[1] в каплиці Боргезе у Базиліці Санта Марія Маджоре в Римі. В 1890 році, уражений паралічем, подав зречення з уряду архієпископа, яке папа Лев ХІІІ прийняв 14 грудня 1891 року, надавши йому титул архієпископа Фарсали. В подяку за служіння клир архієпархії Ґаети видав книгу, присвячену Контієрі, у якій були зібрані всі його урочисті промови та описані головні чинності («Ricordi dell'episcopato di mons. Nicola Contieri nell'archidiocesi di Gaeta», Napoli 1892, VI, 384 P.)[6].

Останні роки життя провів у Гроттаферратській архимандрії, де й помер 26 квітня 1899 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Cheney, David M. Archbishop Nicola (Francisco Saverio) Contieri [Catholic-Hierarchy]. www.catholic-hierarchy.org. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 18 березня 2016.
  2. Partenio Pavlyk. Nicola Contieri, il postulatore e l'autore della vita di S. Giosafat… — P. 202—203.
  3. Там само… P. 204—207.
  4. Там само… P. 209—210.
  5. Там само… P. 212.
  6. Там само… P. 213—214.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]