Нікола Рударов
| Нікола Рударов | |
|---|---|
| болг. Никола Рударов | |
| Народився |
6 грудня 1927 Софія |
| Помер |
26 березня 2010 (82 роки) Софія |
| Поховання | Центральний цвинтар Софіїd |
| Громадянство |
 Болгарія |
| Діяльність | актор, режисер |
| Знання мов | болгарська |
| Брати, сестри | Georgi Rudarovd |
| IMDb | ID 0748582 |
Нікола Рударов (болг. Никола Рударов); 6 грудня 1927, Софія — 26 березня 2010, Софія) — болгарський актор і режисер.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 6 грудня 1927 в Софії, сім'ї біженців з Македонії. Спочатку навчався на вчителя, але на третьому курсі, коли відкрилася Державна кіношкола, він вирішив вивчати кінематографію.
Працював директором Nu Boyana Film Studios, де зрежисував шість фільмів, але все ж більше реалізує себе як актор. Знявшись в таких фільмах як «Шведските крале», «Адио, Рио», «Сезонът на канарчетата», «Вчера», «Лагерът», «След края на света», став одним з найяскравіших акторів болгарського кіно.
Його брат — Георгі Рударов — оперний співак.
Помер 26 березня 2010 у Софії. Має дочку — Міну Рударову.
Режисерська діяльність[ред. | ред. код]
| Рік | Фільми та серіали |
|---|---|
| 1991 | Бронзовата лисица |
| 1986 | Вик за помощ |
| 1982 | Комбина |
| 1979 | От нищо нещо |
| 1977 | Хора отдалече |
| 1976 | Да изядеш ябълката |
Нагороди[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
|
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |