Ніколя Бокса
| Ніколя Бокса | |
|---|---|
| фр. Nicolas-Charles Bochsa | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 9 серпня 1789[1][2][…] |
| Місце народження | Монмеді[4][5] |
| Дата смерті | 6 січня 1856[1][2][…] (66 років) |
| Місце смерті | Сідней, Австралія[1][4][5] |
| Поховання | кладовище Кемпердаунd |
| Громадянство | Франція |
| Професії | композитор, диригент, хореограф, музикознавець, музичний педагог, арфіст |
| Освіта | Паризька вища національна консерваторія музики й танцю |
| Вчителі | Етьєнн Мегюль |
| Інструменти | арфа |
| Жанри | опера |
| Заклад | Королівська музична академія |
| Батько | Charles Bochsad[6] |
 Файли у Вікісховищі | |
Робе́р Ніколя Шарль Бокса́ (фр. Robert Nicolas Charles Bochsa; 9 серпня 1789, Монмеді, Мез — 6 січня 1856, Сідней) — французький музикант-віртуоз, композитор, диригент і музичний організатор чеського походження.
Біографія[ред. | ред. код]
Син композитора Карла (Шарля) Бокса.
З 7 років грав на флейті та фортеп'яно. У 1807 році вступив до Паризької консерваторії, де з-поміж його викладачів був Шарль-Сімон Катель і Франсуа-Жозеф Надерман. З 1813 року служив арфістом в Імператорському оркестрі, спочатку при Наполеоні, а потім — при Людовіку XVIII. Написав кілька опер. 1817 року був викритий в шахрайстві, сховався в Лондоні. Став там одним із засновників Королівської Академії музики, її секретарем, музичним директором Королівського театру.
Відрізнявся неординарним характером.
1839 року опинився в центрі ще одного скандалу, втікши з чужою дружиною, оперною співачкою Анною Рів'єр-Бішоп (фр. Anna Rivière), дружиною композитора Генрі Бішопа. Вони концертували разом в США, Мексиці і Європі (крім Франції та Великої Британії). Пізніше Бокса протягом двох років працював в Неаполі в театрі Сан-Карло. У грудні 1855 року прибув до Сіднея, де, давши лише один концерт, помер.
Музична «зірка» міжнародного масштабу, відрізнявся ексцентричною поведінкою. Пізніше багато його композиції для арфи стали навчальними.
Серед написаних творів[ред. | ред. код]
- «Повернення Траяна» (Le Retour de Trajan ou Rome triomphante), в двох актах, лібрето de Stéphanie-Aline Despréaux (1805, Ліон)
- «Танецьманія» (Dansomanie), балет (1806, Бордо)
- «Всесвітній потоп» (Le Déluge universel), ораторія (1806, Бордо)
- «Реквієм в пам'ять Людовика XVI для чоловічого хору і духових інструментів, на смерть Людовика XVIII» (Requiem à la mémoire de Louis XVI pour chœur d'hommes et instruments à vent , dédié à Louis XVIII) (1824, Абатство Сен-Дені)
- L'Héritier de Paimpol, комічна опера в трьох діях (29 грудня 1813, Опера-Комік)
- Les Héritiers Michau ou le Moulin de Lieursain, комічна опера, одна дія (30 квітня 1814 Opéra-Comique)
- Alphonse d'Aragon, комічна опера в трьох актах (20 серпня 1814 Opéra-Comique)
- «Король і Ліга» (Le Roi et la Ligue ou la Ville assiégée), комічна опера в трьох діях (22 серпня 1815, Opéra-Comique)
- «Весілля Гамаша» (Les Noces de Gamache) за твором М. де Сервантеса, комічна опера в двох актах (16 вересня 1815, Opéra-Comique)
- «Змінений лист» (La Lettre de change), комічна опера на одну дію (11 грудня 1815, Opéra-Comique)
- Un mari pour étrennes, opéra-comique en un acte (1 січня 1816, Opéra-Comique)
- «Жюстина і розбитий глечик» (Justine ou la Cruche cassée), балет (7 січня 1825 Лондон)
- «Храм Згоди» (Le Temple de la Concorde), балет (28 січня 1825 Лондон)
- «Народження Венери» (La Naissance de Vénus), балет на дві дії (8 квітня 1826 Лондон)
- «Корсар» (Le Corsaire), балет на три дії за мотивами однойменної поеми Байрона, балетмейстер Альбер, постановки: Лондон, 29 липня 1837, Брюссель 1839.
Література[ред. | ред. код]
- Faul M. Nicolas-Charles Bochsa: harpiste, compositeur, escroc. — Sampzon: Delatour, 2003.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #11901680X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ а б https://www.oxfordreference.com/view/10.1093/acref/9780199579037.001.0001/acref-9780199579037-e-852
- ↑ Г. Риман Бокса // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 139.
Посилання[ред. | ред. код]
- [1] [Архівовано 24 листопада 2005 у Wayback Machine.]
- [2]
|
