Ніконов Ігор Володимирович
Ця стаття містить ознаки редагувань за винагороду без розкриття, що є порушенням умов використання Вікіпедії. |
Ігор Володимирович Ніконов | |
---|---|
Народився |
20 липня 1964 (59 років) Ташкент, Узбецька РСР, СРСР |
Громадянство | Україна |
Діяльність | Підприємець, засновник KAN Development, освітньої мережі А+, радник мера Києва — голови КМДА Віталія Кличка |
Alma mater | Петербурзький державний університет шляхів сполучення (1986) |
У шлюбі з | Іванна Ніконова |
Діти (10) | 10 дітей |
Нагороди | |
Ніконов Ігор Володимирович (нар. 20 липня 1964, Ташкент, Узбецька РСР) — підприємець, радник мера Києва, перший заступник голови КМДА в 2014—2015. Засновник однієї з найбільших будівельних компанії KAN.
Життєпис[ред. | ред. код]
Цей розділ не містить посилань на джерела. |
Народився 20 липня 1964 року в Ташкенті Узбецької РСР у сім'ї військовослужбовця.
1966 — родина переїжджає до м. Олександрія Кіровоградської області.
1986 — закінчив Ленінградський інститут інженерів залізничного транспорту. Спеціальність — інженер-будівельник. За розподілом потрапив до «Київметробуду», де ще під час навчання починав свою трудову діяльність як прохідник.
У 1990-х роках працював у різних газових проектах. Зокрема, в корпорації «Республіка». Працював на посаді комерційного директора компанії «Інтергаз».
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
6 червня 2014 року — керівник групи радників мера міста Києва Віталія Кличка.[джерело?]
З 22 липня 2014 по 7 грудня 2015 року — перший заступник голови КМДА Віталія Кличка[1]. Був куратором трьох напрямків: економіка, фінанси та транспорт.
20 серпня 2014 року — Кабінет міністрів присвоїв ІІІ ранг державного службовця[2].
Критика[ред. | ред. код]
У Біличанському лісі (за 20 кілометрів від центру Києва), на місці заселеного військового містечка, було заплановане будівництво інноваційного технокомплексу «Біонік Хілл». Землю під забудову екс-нардеп-регіонал та акціонер будівельної компанії UDP Василь Хмельницький отримав після низки темних оборудок з житловими кооперативами ще за часів Черновецького. Підряд на будівництво Василь Хмельницький розділив з компанією Ігоря Ніконова «К.А.Н. Девелопмент». Мешканці містечка судилися за повернення собі прав на цю землю. «На судах юристи Київради і КМДА насмерть стоять, щоб земля не поверталась Києву. Ну як ви думаєте, чий це вплив?» – коментував юрист Олександр Дядюк. Згодом Господарський суд Києва таки забрав землю у екс-регіонала Хмельницького і повернув громаді Києва – але той подав апеляцію. 16 березня, під час розгляду апеляції, судове засідання саботували вже представники нової влади – від КМДА та Київради захистити інтереси громади так ніхто і не прийшов. Засідання перенесли на 31 березня.[3]
На Кільцевій дорозі у Києві «К.А.Н. Девелопмент» розгорнув ще одне масштабне будівництво – ТРЦ «Республіка». За зізнанням самого Ігоря Ніконова, будують на замовлення українського олігарха Дмитра Фірташа.[3]
Професійна діяльність[ред. | ред. код]
- 2001 — створив компанію «KAN Девелопмент»[4].
- 2012 — створив мережу А+.
Фінанси[ред. | ред. код]
Входить до рейтингів найбагатших людей України:
- 2021 — учасник рейтингу 100 найбагатших людей України за версією журналу Фокус (№ 97 в списку, стан — $ 145 млн).[5]
- 2020 — учасник рейтингу 100 найбагатших людей України за версією журналу Фокус (№ 66 в списку, стан — $ 125 млн).[6]
- 2019 — учасник рейтингу 100 найбагатших людей України за версією журналу Фокус (№ 73 в списку, стан — $ 110 млн).[7]
- 2018 — учасник рейтингу 100 найбагатших людей України за версією журналу Фокус (№ 53 в списку, стан — $ 131 млн).[8]
- 2016 — учасник рейтингу 100 найбагатших людей України за версією журналу Фокус (№ 99 в списку, стан — $ 30 млн.)[9].
- 2014 — учасник рейтингу 100 найбагатших людей України за версією журналу Фокус (№ 94 в списку, стан — $ 111 млн.)[10].
Родина[ред. | ред. код]
- Одружений. Дружина — Іванна Ніконова.
- Виховують 10 дітей[11].
Звання та нагороди[ред. | ред. код]
- 2012 — «Людина року-2012» в номінації «Підприємець року»[12].
- 22 січня 2014 — звання «Заслужений будівельник України»[13].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Першим заступником Кличка став Ігор Ніконов
- ↑ Розпорядження від 20 серпня 2014 № 763-р «Про присвоєння рангів державним службовцям». Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 15 лютого 2018.
- ↑ а б Свобода, Радіо (23 березня 2015). Обличчя влади. Ігор Ніконов – сірий кардинал столиці. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 19 лютого 2024.
- ↑ ТОВ «К. А.Н Девелопмент». Офіційна сторінка. Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 15 лютого 2018.
- ↑ 100 самых богатых людей Украины 2021. Рейтинг Фокуса. ФОКУС (рос.). 10 вересня 2021. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
- ↑ самых богатых украинцев. Полный список. ФОКУС (рос.). 14 вересня 2020. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
- ↑ самых богатых людей Украины. Полный список. ФОКУС (рос.). 15 квітня 2019. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
- ↑ самых богатых людей Украины. Полный список. ФОКУС (рос.). 27 квітня 2018. Архів оригіналу за 7 грудня 2021. Процитовано 7 грудня 2021.
- ↑ 100 найбагатших людей України 2015 року. Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 15 лютого 2018.
- ↑ 100 найбагатших людей України 2013 року. Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 15 лютого 2018.
- ↑ Як живе будівельний магнат Ігор Ніконов і які правила існують у його багатодітній родині на YouTube
- ↑ Визначені володарі премій «Людина року — 2012». Архів оригіналу за 20 лютого 2018. Процитовано 15 лютого 2018.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 27 / 2014 «Про відзначення державн Нагороди України з нагоді Дня Соборності та Свободи України». Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 15 лютого 2018.