Нікопольський повіт (Катеринославська губернія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нікопольський повіт - історична адміністративно - територіальна одиниця у складі Катеринославської губернії УСРР, що існувала у 1921 - 1923 роках. Повітовий центр - місто Нікополь.

Виникнення[ред. | ред. код]

Повіт утворений Постановою Всеукранського Центрального Виконавчого Комітету від 12 жовтня 1921 року зі складу Третього (Нікопольського) та Четвертого(Томаківського) районів Катеринославського повіту[1].

Склад повіту[ред. | ред. код]

Перший район з центром у місті Нікополь. Волості: Нікопольська, Олексіївська, Покровська, Ново - Софівська, Ново - Павлівська, Городищенська, Червоногригорівська, Лошкарівська, Беленська, Вище - Тарасівська.

Другий район з центром у селі Томаківка. Волості:Томаківська, Борисівська, Анастасіївська, Чумаківська, Сурсько - Михайлівська, Шолохівська та Хортицька[2]. Територія - 3098 верст. Населення - 109 597 осіб[2].

Розформування[ред. | ред. код]

Нікопольський повіт Катеринославської губернії розформовано постановою ВУЦВК від 7 березня 1923 р. разом з іншими повітами республіки. На його терені були створені Нікопольський район Криворізької округи, Томаківський та Хортицький район Запорізької округи.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. О переименовании Никопольского района в Никопольский уезд Екатеринославской губернии Постановление ВУЦИКа от 12 октября 1921 г. // Собрание узаконений и распоряжений рабоче - крестьянского правительства Украины, 1921 г., № 20.
  2. а б Маркова, Людмила (2011). 1сторія географії: Адміністративно - територіальний устрій Дніпропетровщини на початку ХХ століття (укр.) . Дніпропетровськ. с. 3.