Нікуленко Леонід Петрович
 | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Леонід Петрович Нікуленко (рос. Леонид Петрович Никуленко) | |
| Народження | 9 травня 1937 | |
| Дебальцеве, Сталінська область, УРСР | ||
| Смерть | 6 липня 2010 (73 роки) | |
| Позиція | нападник | |
| Юнацькі клуби | ||
| ФШМ Мінськ | ||
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | І (г) |
| 1955 1956—1960 1961 |
 ФШМ (Мінськ) «Білорусь» (Мінськ) СКА (Бобруйськ) |
? (?) 123 (17) 21 (3) |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | І (г) |
| 1956—1959 | .svg){kind=small} БРСР
|
4 (0) |
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
|
Дані оновлено 29 січня 2020. | ||
Леонід Петрович Нікуленко (рос. Леонид Петрович Никуленко, біл. Леанід Пятровіч Нікуленка; 9 травня 1937, Дебальцеве, Сталінська область, УРСР — 6 липня 2010) — білоруський радянський футболіст. Більшість ігрової кар'єри провів у мінських командах, зі «Спартаком» (Мінськ) виступав у вищій лізі чемпіонату СРСР.
Чемпіон Білоруської РСР 1955 року, найкращий центральний нападник першості республіки за підсумками 1955 року. Виступав за збірну Білорусі на Спартакіаді народів СРСР 1956 року.
Вихованець ФШМ (Футбольної школи молоді) Мінськ, яку створено 1954 року. Наступного року команду ФШМ, основу якої складали гравців віком 18-20 років, включено до першості Білорусі. Колектив здобув титул чемпіона, а наприкінці 1955 року вперше опубліковано список найкращих футболістів першості БРСР, куди під № 1 на позиції центрального нападника включено 18-річного Леоніда Нікуленка[1].
1956 року нападника запросив мінський «Спартак». Провідна команда Білорусі, яка на той час виступала у класі «Б» (друга за рангом ліга СРСР), після вильоту з елітного дивізіону вирішила омолодити склад[2]. Нікуленко відразу став гравцем основного складу і одним з найкращих бомбардирів клубу — його 5 м'ячів допомогли «Спартаку» вибороти перемогу у своїй зоні класу «Б» і право повернутися до найвищої ліги радянського футболу 1957 року.
Улітку 1956 року в складі збірної Білорусі, яка повністю складалася з футболістів «Спартака», Леонід Нікуленко зіграв на I Спартакіаді народів СРСР. Нападник провів 3 із 4 матчів на турнірі[3], але запам'ятався лише незабитим 11-метровим у серії післяматчевих пенальті проти збірної Росії в турнірі за 5-8-е місця.
Гравець основного складу «Спартака» в 1956—1959 роках (105 ігор, 16 голів), у сезоні 1960 він рідше потрапляв до «основи» й зіграв 18 із 30 матчів. Наступні три роки нападник провів у нижчолігових армійських командах — СКА (Бобруйськ) і СКА (Мінськ). 1964 року виступав за «Металург» (Запоріжжя), однак на рахунку Нікуленка за сезон було лише 5 ігор і жодного забитого м'яча.
Догравав у команді «Супутник» (Мінськ). Олександр Позняк (чемпіон БРСР у 1970-х роках), який розпочинав кар'єру в «Супутнику», згадував: «Михайло Радунський, Леонід Нікуленко і Геннадій Хасін у „Супутнику“ були для нас, молодих, справжніми вчителями…»[4]
Включений до списку 60 найкращих вихованців в історії ФК «Мінськ» (виводить свою історію з часу створення ФШМ)[5].
Помер 6 липня 2010 року. Ніша з прахом футболіста знаходиться в колумбарії Кальварійського кладовища в Мінську.
- ↑ ФК «Минск»: 1954—1991 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (fcminsk.by) (рос.)
- ↑ Умер Леонид Гарай [Архівовано 1 лютого 2020 у Wayback Machine.] (dynamo-brest.by) (рос.)
- ↑ I СПАРТАКИАДА НАРОДОВ СССР 1956 года [Архівовано 17 березня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Александр Позняк. Долгая дорога в Жодино [Архівовано 1 лютого 2020 у Wayback Machine.] (zhodinonews.by, 2011) (рос.)
- ↑ http://www.fcminsk.by/novosti-kluba/60-zvezd-futbolnoj-shkolyi-kluba-minsk.html [Архівовано 1 лютого 2020 у Wayback Machine.] 60 звезд футбольной школы клуба «Минск» (fcminsk.by) (рос.)
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |