Нікітченко Іван Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нікітченко Іван Миколайович
біл. Іван Мікалаевіч Нікітчанка
рос. Иван Николаевич Никитченко
Народився 10 січня 1939(1939-01-10)
Горіци (Погарський район)d, Погарський район, Орловська область, РРФСР, СРСР
Помер 20 листопада 2010(2010-11-20) (71 рік)
Молодечно, Мінська область, Білорусь
Поховання Північний цвинтар[d]
Країна  СРСР
 Білорусь
Діяльність науковець, політик, селекціонер
Alma mater Вітебська державна академія ветеринарної медицини (1960)
Галузь племінна справа
Заклад НДІ «Агронаука»
Посада депутат Верховної Ради БРСР 11-го скликанняd
Вчене звання член-кореспондент АН БРСРd і професор[d]
Науковий ступінь доктор сільськогосподарських наук (1979)
Членство Q124830897?
Партія Білоруський народний фронт
Нагороди

Іва́н Микола́йович Нікі́тченко (10 січня 1939, село Горіци, Погарський район, Орловська область — 20 листопада 2010, Молодечно) — білоруський учений у галузі селекції тварин. Член-кореспондент Національної академії наук Білорусі (1986), доктор сільськогосподарських наук (1979), професор (1981).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив Вітебський ветеринарний інститут (1960). З 1968 року науковий співробітник, завідувач сектору, керівник селекційного центру Білоруського НДІ тваринництва. Лауреат державної премії СРСР (1982). З 1986 заступник голови Держагропрому БРСР, з 1991 — генеральний директор НДІ «Агронаука». З 1993 року — віце-президент Національного центру стратегічних досліджень. Депутат Верховної Ради БРСР (1985-1990).

19 листопада 2010 року о 14:45 на власному авто зіткнувся з вантажівкою «ЗІЛ», яка належить РУП «Ремонтно-будівельний трест» Управління справами президента Білорусі. Вченого доправили до лікарні міста Молодечно, де він помер о 2-й годині ночі на 20 листопада. Похований на Північному цвинтарі[be] в Мінську[1].

Суспільно-політична діяльність[ред. | ред. код]

Член партії БНФ. У першій половині 1990-х входив до складу тіньового кабінету опозиції БНФ у Верховній Раді ХІІ скликання.

Довгий час очолював оргкомітети з проведення «Чорнобильського шляху». Критикував плани будівництва в Білорусі атомної електростанції.

Під час президентської виборчої кампанії 2010 року увійшов до числа довірених осіб кандидата в президенти від партії «Білоруська християнська демократія» Віталія Римашевського. Цей крок пояснював тим, що саме В. Римашевський віддає найбільшу увагу питанням подолання наслідків Чорнобильської аварії[2].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Досліджував генетико-математичні методи аналізу селекційної роботи та автоматизованих систем управління в племінному тваринництві. Розробив прогнозні індекси обміну речовин, методи прогнозування продуктивності та генетичної схильності тварин до захворювань та стресів.

Мав понад 280 наукових праць, у тому числі 6 монографій, 5 винаходів.

Основні роботи:

  • Системы ведения сельского хозяйства Белорусской ССР. Мн.: Урожай, 1986 (в соавт.).
  • Гетерозис в свиноводстве. Л..: Агропромиздат, 1987.
  • Адаптация, стрессы и продуктивность сельскохозяйственных животных. Мн.: Урожай, 1988 (в соавт.).
  • Энциклопедия сельского хозяина. Мн.: БелЭн, 1994.
  • Чернобыль: как это было. Мн., 1999.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Профессор Никитченко столкнулся с ЗИЛом предприятия Управделами президента | naviny.by
  2. ↑ У аўтакатастрофе пад Маладэчнам загінуў Іван Нікітчанка. svaboda.org (біл.). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 травня 2016.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нікітченко_Іван_Миколайович&oldid=39609156