Обговорення:Іонний двигун

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

"Модель іонного двигуна, що діє на основі відкидання заряджених іонів повітря з провідника під високою напругою, може бути створена в домашніх умовах." Собрал летающий ионный двигатель у себя дома / KREOSAN // YouTube, 13.02.2017.

Це не іонний двигун, а іоноліт.

Підйомна сила в такому апараті створюється завдяки ефекту Біфельда - Брауна. Ще в 20-х роках минулого століття американськими вченими Томасом Брауном і Полом Біфельдом, проведено експеримент з рентгенівськими трубками Кулиджа, де був виявлений незвичайний ефект. Якась сила діяла на заряджений до високої напруги асиметричний конденсатор. Її було досить навіть для того, щоб підняти конденсатор в повітря. Сам вчений спочатку був впевнений, що знайшов спосіб впливати на гравітацію з допомогою електрики. Тоді, відкритому явищу, навіть дали відповідну назву - «електрогравітації». Сьогодні такі досліди популярні не тільки у школярів і студентів, які захоплюються фізикою, а й серед прихильників різних теорій, що не визнаються сучасною наукою. На їхню думку, іонний вітер дає тільки 10-20% тяги іонного двигуна, решта дає поки не відома науці сила.   Ось тільки якби справа була в гравітації, а не в русі заряджених іонів повітря, як є насправді, то пристрій однаково добре працював би як в повітряному середовищі, так і в вакуумі. Але в результаті безлічі дослідів було встановлено, що під час відсутності газового середовища пристрій не працює. У вакуумі ефект зникає. Тут не варто плутати іоноліт (атмосферний іонний двигун) з іонними двигунами, які все частіше застосовуються в космічних апаратах. Вони-то якраз і призначені для роботи в вакуумі. Такий двигун вільно працює в безповітряному середовищі, так як реактивна тяга виникає на базі запасеного робочого тіла, яким, як правило, є інертний газ (аргон, ксенон і т.п.). Ним космічний апарат заправляють до старту.