Обговорення:Бокійма
| Ця стаття є частиною Проєкту:Населені пункти України (рівень: невідомий) | ||
|---|---|---|
|
Мета проєкту — покращувати усі статті, присвячені населеним пунктам та адміністративно-територіальним одиницям України. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні. | |
| ??? | Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Населені пункти України. | |
Чим допомогти:
| ||
Краєзнавчі відомості
С.Бокійма Основні дані: засноване-1545р., населення-1480 чол., площа-21,696 км², густота населення-68,22 осіб/км², поштовий індекс-35162, телефонний код-+380 3659. Місцева влада Адреса ради 35162, Рівненська обл., Млинівський р-н, с.Бокійма, вул.Незалежності,14а , тел. 75-4-31 Географічні дані: Географічні координати-50°28′55″ пн. ш. 25°27′51″ сх. д. Середня висота над рівнем моря-190 м.
С.Бокійма знаходиться в західній частині Млинівського району, за 12 км. Від районного центру смт.Млинів. Рельєф території села рівнинний. Село знаходиться в межах поиірного кліматичного поясу з характерним помірно-континентальним типом клімату.Середні температури січня становлять -4,-5С, липня +18, +18,5 С. Період з температурою понад 10С становить 160 днів. Опадів випадає 600-650 мм. за рік, основна кількість їх припадає на квітень-жовтень. Серед несприятливих кліматичних явищ-ожеледиця, посилення вітру до 15м/с, тривалі бездощові періоди, зливи, весняні заморозки. Через Бокійму протікає річка Соснівка яка впадає в Ікву біля села Війниця.річка рівнинна,звивиста.по течії річки знаходяться штучно створені водойми-ставки.Основні джерела живлення річки-талі снігові води, підземне та дощове живлення. Найпоширенишими грунтами є сірі лісові, темно сірі та чорноземи.Найбільшими проблемами є протикорозійні заходи.в піденно-західній частині села росте мішаний ліс.основними видами дерев є граб, дуб, сосна, ясен. Нижній ярус становить трав’яниста рослинність.середній ярус-кущі(малина, шипшина).є рослини занесені до Червоної книги-медунка лісова,підсніжник. Тваринний світ досить різноманітний .Наявні ссавці(заєць, лисиця, куниця, борчук, козуля, білка), є чимало птахів (жайворонок, лісовий дятел, сойка, зозуля, сова. Яструб, качка дика, лелека).По берехах річки і ставів водяться бобри, видри, ондатри. У водоймах є щука, короп, окунь, карась, плітка, товстолоб, білий амур. Історичні дані Це єдине на Україні село із такою назвою. Існує припущення , що назва села походить від прізвища Бокій, яке ще і зараз поширене на Рівненщині. Жителі пов'язують назву села із прізвищем його власників - панів Бокуємських. Здавна село славилось своїми присілками : Красна гірка На одному із підвищень, посеред села, над річкою, пан Ледухівський побудував невеликий палац, посадив гарний сад, обгородив його , і це підвищення стало дуже гарним , відповідно звідси й пішла назва. Загребля В давнину село було невеликим, то жителі селились на території, яка прилягала до річки ( греблі). Потім населення перекинулось за греблю. Відповідно і назва. Богданівка Ця територія заселялась після Другої Світової війни. Першою тут поселилась сім'я Богданів. Буйки З ранньої весни і до осені буяє ця місцевість розложистими кронами лип, кленів, беріз. Потопають сільські хати у цій зелені. Відповідно і назва. А ще є в околицях села кургани, пагорби, гаї, діброви. Веселий горбок, Березина, Калиновик , Маркова долина, Попівщина вони пов'язані з іменами людей, певними подіями, формами виробництва, місцевістю.
Найдавніше минуле Бокійми Наш край відноситься до найдавніших заселених територій України. У цій місцевості були мисливсько-рибальські угіддя і запаси кременю, з якого виготовляли знаряддя праці. Племена займалисяземлеробством і скотарством. Неподалік від села Бокійма в урочищі Попівщина знайдено три кургани періоду неоліту (8-6тис. років тому). Тут були стоянки первісних людей, про що свідчать знайдені снаряддя праці -рубила, крем'яні сокири, скрябки. У X ст. землі Волині, куди належала наша місцевість, увійшли до складу, увійшли до складу Київської Русі. У 1199 р. волинський князь Роман Мстиславович об'єднав Волинські і Галицькі землі у єдине князівство. У 1240 р. численні полчища монголо-татар вторглися на землі нашого краю. Ослаблене нападами чужоземців Галицько-Волинське князівство втратило свою незалежність і в 1340 р. край був приєднаний до Литви, а після Люблінської унії 1569 став частиною Речі Посполитої. Перша згадка про село відноситься до XVI ст. Першу звістку про Бокійму — село над річкою Гаткою — дає з 1545 р. акт, де називається „ городня Стаса Єловича с. Бокуйми". Там же вказується, що село „Бикойми держат Грицко и Семен Еловичи". Бокійма згадується ще у 1561, 1563, 1564, 1655, 1569 рр.Після перших відомих власників Стаса, Грицька та Семена Єловичів, село належало Івану і Федорі Бокуємськім, які були братом і сестрою. Від їхнього прізвища і пішла назва села — Бокуима, — яка проіснувала до 1972р. Пізніше для милозвучності, село стали називати Бокіймою. З історії Свято-Покровської церкви с.Бокійма За даними «Історико-статистичного опису церков та приходів Волинської єпархії», який склав Микола Теодорович, на 1898 р. діяла церква, освячена на честь Покрови Божої Матері. Збудували храм у 1878. Під час Першої Світової війни австро-угорська військова частина розібрала її на укріплення окопів. З решти матеріалу розібраної церкви звели на бокіємському цвинтарі каплицю. На фундаменті старої у 1925-27 рр. здійснювалося нове будівництво Свято-Покровської церкви. Зводили храм в основному за кошти громадян приходу, кожен двір повинен був здати 5 пудів пшениці від гектара землі. Таких зборів було - 3. Крім цього, продали 20 гектарів церковної землі. Відповідальним за будову церкви був виконроб Христецький. Настоятелями храму у Бокіймі були: Вакулович, Цибульський, Карасевич, Чернахівський, Заблоцький, Новіков, Мулько, Петро Пасічник, Хома Пасічник, І.В. Новосад, С.Г. Дячук. Приход охоплює майже 570 дворів. У 60-70х рр. XX ст. церкву від погрому атеїстичної влади відстояла громада села. Але церква, це не єдина культова споруда на території села.Ще біля старої церкви, у 1910 р. було встановлено пам'ятник. У зв'язку з поширенням зі сходу такої інфекційної хвороби, як холера. Це дійство відбувалося на свято Марії Магдалини. Холера справді обминула Бокійму, а пам'ятний знак лишився до радянськи часів. У 60-х рр.. за вказівкою райкому партії христа посеред ночі зрізати, таємно вивезли у с. Бабалоки і вкинути у р. Ікву. Дубовий хрест пролежавши тридцять років не зіпсувався. У 1995 р. хрест громада села повернула, і відновила на історичному місці.