Обговорення:Вивірка звичайна

Ця стаття є частиною Проєкту:Біологія (рівень: невідомий)
	Мета проєкту — створення якісних та інформативних статей на теми, пов'язані з біологією. Ви можете покращити цю статтю, відредагувавши її, а на сторінці проєкту вказано, чим ще можна допомогти. Учасники проєкту будуть вам вдячні.
???	Цю статтю ще ніхто не оцінив за шкалою оцінок статей Проєкту:Біологія.
	Чим допомогти: Додайте, будь ласка, шаблон {{Стаття проєкту Біологія}} до всіх обговорень нових і старих статей, а також категорій з даної тематики. Статистика відвідуваності статті «Вивірка звичайна»

Назва

дискусії щодо вживання для виду "вивірка лісова" назви "білка" див. тут (внаслідок складної історії перейменувань статей та їхніх сторінок обговорень восени 2011 це все ледь не загубилося). --ursus 22:41, 16 лютого 2012 (UTC)

За все своє життя перший раз тут побачив це слово. Якби хто сказав, нізащо б не здогадався. І сам я з центральної України Користувач:Oleksandr Tahayev 4 жовтня 2014.

Слово вивірка було репресоване в 1930-х роках радянською владою. Подивіться як цей рід називається в слов'яно-прибалтійських мовах: біл. Вавёрка, босн. vjeverica, чеськ. Veverka, хорв. vjeverica, лит. voverė, лат. vāvere, пол. wiewiórka, словен. veverica, серб. Веверица --Sehrg (обговорення) 19:57, 4 жовтня 2014 (UTC)

Чим добра вікіпедія, що сюди можна потрапити і набравши білка. А я якраз побачив в одній статті вивірка і захотів подивитись, що ж це таке. Згоден, що потрібно повертати заборонені назви. Користувач:Oleksandr Tahayev 5 жовтня 2014

"Репресоване"... знов політичні памфлети замість аргументів. Про діалекти не чули? Десь вивірка, а десь білка. А яке слово стає основним залежить від того, яких мовців більше. У Гірченка в словарі є білка/білиця.--ЮеАртеміс (обговорення) 20:07, 16 червня 2015 (UTC)

Що це ви прокинулись? Перечитайте обговорення, порівняйте всі дані, не у вас одного словники в шафі стоять. Ніколи не чули про репресії? Підіть пам'ятник Леніну постережіть, нащо до тваринок чіплятись? Mykola Swarnyk (обговорення) 04:29, 17 червня 2015 (UTC)

Поняття репресій щонайменше некоректно застосовувати до неживого.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:44, 17 червня 2015 (UTC)

Що робить у шапці російська вєкша, яка відсутня у Грінченка, і чому не зазначена питома білиця?!--ЮеАртеміс (обговорення) 20:54, 5 жовтня 2015 (UTC)

Мовне посилання lang-la

Для біологічних видів мовне посилання lang-la не застосовується, тому що назви насправді-то не латинські, наукова мова це не латина, а спеціально спрепарована мова на основі латини. І ще: невже нема статей, які справді потребують поліпшення? Mykola Swarnyk (обговорення) 05:16, 17 червня 2015 (UTC)

Що заважає ховати la? Існує ж lang|la--ЮеАртеміс (обговорення) 13:45, 17 червня 2015 (UTC)

Радянські мультфільми

Більшість (якщо не всі) загальні словники української мови, незалежно від часу і місця видання (радянські, дорадянські, нерадянські, емігрантські) подають "білка" і "вивірка" як синоніми, хоча деякі віддають перевагу "вивірці" як основному. Як і зазначено в статті, Огієнко (сам з Житомирщини) вказує на незрозумілість поняття "вивірка" наддніпрянським українцям (і це в 1924 році, коли ще фактично не було наслідків радянської русифікації через освіту і масову культуру). Звідси виникає питання, чи справді саме "радянські мультфільми" (або ширше, радянська масова культура) змінили співвідношення у популярності цих двох термінів? Є джерела, які б досліджували вживання слів "білка" і "вивірка" до 1919 (чи 1933 тощо) в українській літературі чи розмовній мові? На разі цей абзац нагадує оригінальне дослідження, а отже його доцільність тут є під сумнівом. Додаю "існує припущення", але загалом пропоную або знайти джерела, або видалити.--Dƶoxar (обговорення) 07:01, 9 лютого 2018 (UTC)

І ще, є якісь зоологічні джерела до 1920-их, де ці терміни позначають різні поняття?--Dƶoxar (обговорення) 07:28, 9 лютого 2018 (UTC)

Dƶoxar Незрозуміла ваша ворожнеча щодо і вживаного, і поширеного слова "вивірка". З ваших дотеперішніх правок якось не проглядається "збалансованості". Цілком недоречне категоричне завершення абзацу твердженням, що, мовляв, Огієнко не бачив цьогослова в загальноукраїнській лексиці... і все??? А як щодо сучасного Природознавства для 4 класу, цілої купи сучасних дошкільних і шкільних методичних матеріалів? Якщо діточки в дошкіллі та в молодшій школі в Харкові, Одесі й Миколаєві знають, бо таки вже дійсно знають, що цей звірок, «каторава бабушка завьот бєлачькай», має українську назву «ви-вір-ка»... то який може бути шанс, що сумнів Огієнка про поширеність цього слова на поч. 20-го ст. на Наддніпрянщині, опублікований у 1924 році у Львові, може бути суттєвим фактом для сучасності? У дитячих підручниках/посібниках є і повсюдно вживається зоологами, лісівниками, природознавцями. Так, його намагались видавити за радянських часів. Відомий факт. Особисто відомий мені науковець М.П.Слободян був несправедливо позбавлений кандидатського ступеня, фактично репресований за відстоювання питомо народних назв, у т.ч. й "вивірки". А слово повернулось і прижилось. Це факт. Навіщо видавати цей задавнений сумнів за якусь істину? Mykola Swarnyk (обговорення) 07:31, 11 лютого 2018 (UTC)

До речі, переглянув Огієнка - і виявляється, він якраз заохочує вживання цього і багатьох інших "суто галицьких" слів, адже "наша мова така багата, колоритна, що просто гріх перед своїм народом поповнювати літературну мову нашу непотрібними позичками з мов чужих, скажем з польської чи московської=: мова Галичини має так багато старих споконвічних наших слів, що було б непротсимим гріхом... дивитись, як вона затягується чужими елементами..." І далі там каже, що обидва елементи - галицький і наддніпрянський мають слугувати основою літ. мови. Чи це зрозуміле твердження? І ще. З "Білка" Огієнко ставить переадресацію на "Вивірка". У словниках це зазвичай слугує як знак преференції на користь другого слова порівняно з першим. Mykola Swarnyk (обговорення) 08:05, 11 лютого 2018 (UTC)

Я не маю ворожнечі до слова "вивірка". Але я не розумію ворожнечі щодо слова "білка", яку аргументують без реальних фактів. Ви кажете, що праця Огієнка 1924 року не має аж такого значення тепер? Але наскільки я розумію, то основними джерелами "прихильників вивірки" є зоологічні праці саме 1920-их років. Коментар Огієнка важливий, бо це коментар одного з найвизначніших україністів і він прямо суперечить тому, що донедавна було написано в статтях про білку/вивірку, нібито до русифікації "вивірка" було основним терміном, а "білка" — русифікованим синонімом (чи тим більше, що вони позначали два різні види — наразі я не бачив підтверджень цьому факту у працях до 1920-их).

Очевидно, що це питання викликає забагато емоцій, тому потрібно говорили джерелами. Є джерела, що розділяють поняття вивірка/білка як два окремі види? Треба їх вказати. Є джерела, які не розділяють ці поняття, а подають як синоніми? Треба вказати. Є джерела, що підтверджують факт, нібито змішання понять відбулося під впливом русифікації? Я таких не бачив. Якщо є, і якщо вони авторитетні (наукові, а не емоційні) — вкажіть їх. Але в цій темі не потрібно когось за щось агітувати. На разі аргументи "противників білки" переважно емоційні і суперечать авторитетним (навіть нерадянським) джерелам. Інакше кажучи, розділ про назву потрібно написати виважено без перегинань у бік оригінальних досліджень і теорій.--Dƶoxar (обговорення) 08:38, 11 лютого 2018 (UTC)

Моє припущення таке: обидва слова були синонімами, при чому в деяких регіонах могло переважати одне слово, в інших — інше. В 1920-их роках філологи цю синонімічність закріпили, а зоологи спробували систематизувати і розділити поняття. Втім русифікація зробила своє і просто відсунула "вивірку" до діалектизмів (бо не схоже на російське). З цього можна зробити висновок, що в загальній мові ці поняття рівнозначні (хоча, безумовно, з різною етимологією), а у фаховій мові є спроби розділити їхнє значення (саме на основі етимології), але це розділення досі не закріпилося остаточно (і тим паче в загальній мові). Так чи інакше, я не бачу достатньо аргументованих підстав викидати слово "білка" чи переносити його на вид "російської" білки. Саме це, мені здається, варто було би пояснити в статті з усім відповідними лінками.--Dƶoxar (обговорення) 08:58, 11 лютого 2018 (UTC)

У фаховій літературі закріпилася за родом назва вивірка. Спробуйте в гугл академії знайти слово білка — крім одного джерела, скрізь білок у родовому відмінку. Є багато посилань на вживання слова вивірка в науковій літературі. Щодо мультфільмів, то схоже на оригінальне дослідження. --Sehrg (обговорення) 15:43, 11 лютого 2018 (UTC)

Ось результати "білка (Sciurus vulgaris)" — 27, і "вивірка (Sciurus vulgaris)" — 4, а також "(Sciurus vulgaris)", "білка" — 69, "(Sciurus vulgaris)", "вивірка" — 55. Це до того, що і у фаховій літературі "білку" використовують (не берусь казати, що вона переважає, бо пошук поверховий). Хай там як, я не ставлю під сумнів значення слова "вивірка", але в поточній мові "білка" дуже популярна і існування цього слова в мові не є наслідком поширення суржику, а тому воно має право бути згаданим у статті в незаангажованому контексті.

P.S.Прибираю абзац про мультфільми.--Dƶoxar (обговорення) 12:12, 23 лютого 2018 (UTC)

Dƶoxar Вам все ж не вдалось не перегнути у свій бік. Чому я так вважаю? 1) Весь ваш пасаж про Наддніпрянщину ґрунтується на Словнику Огієнка. Але ви представили це, нібито Огієнко віддіє перевагу слову «білка» перед словом «вивірка». Насправді ж навпаки. 2) Ви пишете "в сучасній укр. мові на Наддніпрянщині... і далі знов посилання на Огієнка. Але Огієнко - це початок минулого століття. Сучасна ж мова - це читанки, природознавства, методичні матеріали для вихователів, вчителів з "вивіркою", ходження яких ніяк не обмежене Галичиною, і точно не оминуло Наддніпрянщини. 3) Ви пишете, що «вивірка» "ще не закріпилась" у науковій термінології. Якби не закріпилась, то була б лише у якихось спеціальних пубілкаціях, а вона є всюди - і на заході і в центрі і на сході. Я подивлюсь на внесені вами зміни і трошки поправлю, без надмірності. За білку не переживайте, вона з мови не випаде. Принаймні не за нашого життя. Успіхів! Mykola Swarnyk (обговорення) 03:06, 24 лютого 2018 (UTC)

1) Абзац про Наддніпрянщину ґрунтується на 4 авторитетних джерелах, а не лише на Огієнку; може, цитата в цьому контексті і виглядає як "ворожа" до вивірки, тому її можна перенести у примітки (уже переніс), але на разі це єдиний розлогий коментар на цю тему, написаний в фактично дорадянські часи. 2) "Сучасна українська мова" — йшлося про мову після Котляревського (бо, може, в мові княжої доби і справді переважала "вивірка"). Але гаразд, це може ввести в оману, тому прибираю "сучасний". Правда, у нас все ще немає реального співвідношення вживання цих слів у розмовній мові жодного регіону. (За моїм особистим досвідом, на Наддніпрянщині "вивірка" досі часто є загадковим словом.) 3) Те, що у всіх регіонах з'являються матеріали (зокрема й фахові), що віддають перевагу "вивірці" — чудово. Але аналогічні (навіть фахові) матеріали з "білкою" також з'являються в усіх регіонах (простий приклад — результати вище згаданого поверхового пошуку в Google Академії: наприклад, тут, тут (на с. 6/47) чи тут (їх значно більше)).

Ніхто не ставить під сумнів "вивірку". Але факт — ці слова синоніми (є маса джерел), а слово "білка" в українській мові закріпилося ще до масової русифікації. Водночас немає авторитетних джерел, які би підтверджували позначення "білкою" іншого виду з цієї родини (лише факт різної етимології, на який опираються оригінальні дослідження).--Dƶoxar (обговорення) 10:25, 24 лютого 2018 (UTC)