Обговорення:Галян Анатолій Васильович

«Художнику, ти пілігрим віків. Йдеш по святих місцях людського духу. Уздовж твоєї смертної дороги зелені очі заздрості горять. Непереможна безоборонність - твій меч єдиний і єдиний щит.»

                               Ліна Костенко

    Ці сакральні рядки нашої великої сучасниці Ліни Костенко були життєвим кредо відомого львівського скульптора, члена Національної спілки художників України, живописця Анатолія Галяна, який своєю багаторічною творчістю, непересічним, оригінальним талантом, патріотичною громадянською позицією вписав яскраву сторінку в історію образотворчого мистецтва України.

    Анатолій Васильович Галян народився 27 квітня 1947 р. у с. Мар'янівка Гребінківського району на Полтавщині у великій родині сільських трударів. Після навчання у десятирічці, в рідному селі, два роки працював у Києві і Львові робочим-будівельником, де мав можливість познайомитись і захопитись унікальними пам'ятками історії, архітектури, мистецтва, величністю храмів, експозиціями музеїв, театрально-музичним життям.

    У 1967 р. Анатолій Галян вступив на навчання до Львівського державного інституту прикладного та декоративного мистецтва (Львівська національна академія мистецтв). Його педагогами були відомі митці і мистецтвознавці – Дмитро Крвавич, Михайло Гладкий, Володимир Овсійчук, Ласло Пушкаш, Андрій Бокотей. Після інституту працював викладачем живопису, скульптури у Львівському училищі прикладного мистецтва ім. І. Труша.

    Ще у студентські роки Анатолій Галян на громадських засадах створив художньо-меморіальні таблиці Івану Франку на будинку по вул. Князя Романа, де поет перебував у тюрмі, борцям за волю України – гайдамакам на стіні 500-річного музею «Арсенал» у Львові, письменникам Василю Стефанику і Лесю Мартовичу на будинку Дрогобицького педінституту ім. І. Франка, трьохфігурну композицію «Іван Федоров (Федорович), першодрукарі» на території Онуфріївської церкви, де знаходилось поховання і Історико-меморіальний музей генія нашого народу, пам'ятні знаки «Коліївщина» у містах Щирець, Комарно, Захару Беркуту у с. Тухля на Сколівщині. Він автор пам'ятників гетьману Івану Мазепі у Молдавії, королю Данилу Галицькому у Білорусії. Скульптором створено також десять пам’ятників воїнам-борцям проти гітлерівсько-фашистських загарбників за волю України у західних областях України, у Білорусії та Молдавії. Спільно із відомим скульптором Іваном Самотосом ним виготовлено монумент «Нововоронезька атомна електростанція» в Росії. Анатолію Галяну належить авторство бронзових художньо-меморіальних таблиць кінорежисеру Ларисі Шепітько по вул. Ковжуна, працівникам Львівської картинної галереї Дмитру Шелесту і Ярославу Вовчаку, які загинули, захищаючи скарби світового мистецтва, композитору Ігорю Білозіру на будинку школи у Радехові, декоративно-художні композиції з карбованої міді на стінах будинків видавництва «Вільна Україна» по вул. Стрийській та зооветінституту по вул. Пекарській, а також семи надгробних скульптурних портретів на території Львівського історико-архітектурного музею-заповідника «Личаківський цвинтар».

    Анатолій Галян, як скульптор-реставратор, працював над відтворенням ансамблів Львівського, Одеського театрів опери та балету та Італійського подвір'я палацу Корнякта Історичного музею на площі Ринок у Львові. Значними подіями у творчому житті митця було створення величних бронзових пам'ятників Тарасу Шевченку у містах Сколе і Ходорів, дев’ятиметрового монумента великому поету, філософу Омару Хайяму і пам’ятника вченому Авіценні у столиці Таджикістану Душанбе, видатному українському художнику, голові Об'єднання митців українців Америки (США) Петру Андрусіву у його рідному селі Кам'янобрід на Львівщині.

    Твори станкової скульптури Анатолія Галяна зберігаються у Львівській національній галереї мистецтв, Національному музеї у Львові ім. А. Шептицького, Історичному музеї, Музеї історії релігії, Літературно-меморіальному музеї І. Франка, Музично-меморіальному музеї С. Крушельницької, музеях Києва, Одеси, Ужгорода, Полтави, Черкас, інших міст нашої держави.
    Анатолій Галян спільно із композиторами Богданом Янівським, Володимиром Івасюком, акторами Сергієм Кустовим, Олександром Кузьменком, філософом Борисом Буйволом, художником Миколою Андрущенком був ініціатором створення у Львові Клубу творчої молоді – прогресивного молодіжного центру у 70-ті роки.

    Монументальні живописні твори на історичні теми Анатолія Галяна з успіхом експонувались на художніх виставках у Картинній галереї, Музеї українського мистецтва, Історичному музеї, Музеї історії релігії. Виставка митця «Художнику, ти пілігрим віків» була представлена у залах Будинку архітектора, Будинку офіцерів ПрикВО, залах львівських організацій Спілок письменників, художників України, Палацах і районних будинках культури області. Останні роки митець працював над створенням пам'ятного знаку Княгині Ользі біля давньоруського міста Пліснеська, музею-заповідника «Підгорецький замок» спільно із генеральним директором Національної галереї мистецтв, Героєм України Борисом Возницьким, пам'ятником поету Василю Симоненку у місті Черкаси, історико-меморіальним комплексом українським січовим стрільцям під містом Миколаїв, скульптурами гетьманів України Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Петра Конашевича-Сагайдачного, Івана Виговського для Музею національно-визвольної боротьби – філіалу Львівського історичного музею італійським військовополоненим у Лисиницькому лісі. Ці справи залишились нереалізованими через несподівану смерть 61-річного Анатолія Галяна, потужного митця, палкого патріота, який похований на старому сільському кладовищі у Сокільниках під Львовом.

                           Директор Львівського об'єднання «Творчість» Юрій Суховій

[Категорія:Персонажі]

Та ж деза

Як і на стор.про Ограновича про скульптуру возз'єднання деза. --Rpvmlviv (обговорення) 11:29, 27 липня 2022 (UTC)