Обговорення:Жадан Сергій Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Найсвіжіший коментар: Mykola Swarnyk у темі «Фотографія» 2 роки тому
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Статтю «Жадан Сергій Вікторович» поліпшено в рамках Тижня сучасної української літератури
(23 листопада 2010 року — 23 грудня 2010 року)

Статистика відвідуваності сторінки «Жадан Сергій Вікторович»

Позиція Жадана в різні роки[ред. код]

Неоднозначні, іноді кардинально-протилежні тези Жадана про українську мову у різні роки:--piznajko 07:36, 14 вересня 2019 (UTC)Відповісти

Про те чи писав би Жадан коли-небудь російською
Кардинально протилежні тези Жадана про "мова не на часі" у різні роки
  • У липні 2016 року у інтерв'ю Радіо свобода Жадан на запитання "Наскільки мовне питання важливе для парадигми Донбасу як регіону?" відповів "Ну, воно, безперечно, важливе, воно гостре, і це проблематичне питання. Можна робити вигляд, що мова немає значення, але вона, безперечно, має значення."
  • У вересні 2016 року у інтерв'ю dsnews.ua Жадан визнав що в Україні усюди практично виключно російськомовний контент, й знайти контент українською неможливо: "Якщо б були визначені такі поняття як "війна", "окупація", "агресор", "шкода державним інтересам України". Всього цього нема, все залатується випадковими латками, якимись санкційними списками, а в результаті вмикаєш український телевізор, а там більшість продукту - російське, вмикаєш радіо, і там більшість продукту - російське, хочеш піти купити в Харкові газету, а там все це не просто російськомовне, а ще й є репрезентами російських видань. Я не говорю про російськомовність як таку, я говорю про відверту присутність в нашому інформаційному полі і культурному просторі продукту, який, в багатьох випадках є просто ворожим до державних інтересів України. Я не хочу спекулювати чи займатись русофобією, але мають бути речі якісь елементарні в країні, яка третій рік веде війну за свою незалежність. А складається таке враження, що наша влада засуджує правою рукою російську агресію, а лівою рукою підписує контракти з російським виробником. І незрозуміло, хто в цій ситуації виглядає більш по дурному: вони чи ми, бо дозволяємо все це з собою робити?"
  • У квітні 2017 року Жадан у інтерв'ю журналу Апостроф повторив тезу що ненормально коли в кураїні відсутній україномовний контент: ""Я живу у Харкові, я можу підійти до будь-якого газетного кіоску і побачити, що там 95 якщо не 97% всіє продукції російською мовою. Очевидно, що це ненормально, неправильно і так не може бути."
  • У квітні 2019 року в інтерв'ю журналісту Укрінформу Жадан заявив що "Питання мови та території стосуються ідентичності та стратегічного розвитку країни, а пропозиції винести їх “за дужки” несуть потенційну загрозу."
  • У травні 2019 року в інтерв'ю depo.ua Жадан висловився про підтримку квот на українську мову на радіо/телебаченні [А як ви ставитися до мовних квот на телебаченні та радіо? - Дуже позитивно ставлюсь. Від самого початку позитивно ставлюся. Адже ситуація, яка була станом на 2014 рік, була відверто викривленою і несправедливою, коли українська мова в межах країни, в інформаційному просторі займала просто кричуще незначний відсоток. Це неправильно. Більше того, це просто загрозливо. Якщо ми говоримо про національну безпеку, ми маємо розуміти, що інформаційна складова безпеки також надзвичайно важлива. Тому той, хто намагається говорити про квотування як про різновид цензури – ну, мені здається, що він просто займається підміною понять. Я - за квотування. Мені здається, що це дуже важлива річ, якщо ми дійсно хочемо нормалізувати свій інформаційний і культурний простір. ]
Тези Жадана про російськомовну літературу в Україні - це російська література чи українська література?
  • У липні 2006 року у виданні Україна молода Жадан на запитання "Як ти ставишся до російськомовної української літератури?" Це є елемент нашої культури чи все ж російської?" неоднозначно відповів "— Знаєш, це, як Крим. Ясна річ, що до України він жодного відношення не має, але спробуй відбери його тепер. В Україні живе кілька дуже сильних російськомовних письменників, мені навіть інколи здається, що в Росії їх менше." У туму ж інтерв'ю він саркастично зазначив "Проблеми з двомовністю як місячні — виникають постійно і регулярно, якраз перед виборами."
  • У червні 2007 року у інтерв'ю видання sumno.com Жадан на запитання "У фестивалі, крім усіх інших, брали участь поети з України, що пишуть російською. Чи є у них майбутнє?" заявив "Складно сказати. У нас мовне питання якось нарочито спроблематизоване, тому мені особисто важко визначати їхнє майбутнє. [...] Та й самі російськомовні автори часто позиціонують себе доволі дивно. Скажімо, вони протиставляють себе українському культурному полю, протиставляють себе взагалі українському літературному середовищу і орієнтуються виключно на Москву, де вони не завжди затребувані. Виходить така собі діаспора. Насправді, багато дурниць є з обох боків, але якщо подивитися спокійно – проблеми як такої немає. Яка різниця, якою мовою пише людина? Головне, що вона пише. [...] Ось ми зараз робимо із видавництвом «Фоліо» антологію сучасної харківської літератури, і там будуть російськомовні автори – є ідея ввести їх в український літературний контекст, тому вони там будуть в українських перекладах. По-моєму, це один із варіантів нормально співіснувати у цьому культурному і мовному просторі.
  • У липні 2013 року написав сумновідому колонку під назвою "Гетто" у відповідь на колонку Тараса Прохасько "Країна мулів" де Прохасько підтвердив що українська література - це література українською мовою.
  • У травні 2017 року Жадан виступив з захистом російськомовної літератури Україні заявивши: "Російськомовному українському письменникові (якщо він не Курков) не так просто знайти місце на українському книжковому ринку, [...] До війни пробитися в українські видавництва їм було доволі важко. Тому не варто дивуватися, що в якийсь момент частина з них почала друкуватись переважно в Росії. Натомість із початком війни багато хто з українських російськомовних письменників зробив свій творчий та громадянський вибір саме на користь України, не сприйнявши окупацію й відмовившись від спокус “русского мира”. Тому, гадаю, сьогодні особливо важливо спробувати визначити й проговорити місце й значення неукраїномовних літературних практик, створених громадянами України, в нашому спільному культурному полі”. Андрій Курков у «П´ятому Харкові». Буквоїд, 08.05.2017

Фотографія[ред. код]

@Олександр Гаврик: Фотографія ніби й якісна, але... мікрофон... В такому випадку я наполегливо чекаю, коли виступаючий на мить повернеться чи змінить позу, чи відволічеться, чи зробить паузу - і тоді стріляю як з кулемета! Крім того, фото особи, оберненої вліво (це насправді дуже правильний ракурс!) розміщують у правій частині, він тоді оптично не "випадає" з поля статті. Успіхів! Це непросте полювання... А, і ще, зліва трохи бракує простору. Mykola Swarnyk (обговорення) 05:07, 29 червня 2021 (UTC)Відповісти