Обговорення:Мала Русь

Виданий в Гейдельберзі в Германії "Русский этимологический словарь" Макса Фасмера датує першу згадку 1226 р., коли Київська Русь була не окраїною, а сердцем Русі Великої. Документи Константинопольскої патриархії використовували назву Мала Россія, щоб відрізнити від іншої руської периферії, яка називалась Μεγάλη ‘Ρωσσία (Мегалі Россіа, Велика Русь). В латинських джерелах Мала Россія, Russia Minor вперше зауважив дореволюційний руський славіст Володимир Іванович Ламанський в польській хроніці 1335 року.

Уривок тексту явно скопіпастений з російської революційної агідки. Навіть Германію не перейменували!!!

В книзі І.А.Худякова «Великорусскія сказки», яка пройшла цензуру і була видана в Москві в 1860 році, автор під великоруськими територіями наводить Тобольськ[3], Казань[3], Москву[3], і с.Жолчин[3] Рязанської губернії і уїзду.

Ви жартуєте? казки видані російською імперією можуть вважатися джерелом історичних фактів??? Абсурд!

Одна з перших згадок про малоросів міститься у листі православного київського митрополита Йова Борецького до московського царя Михайла Федоровича від 3 вересня 1624 pоку про допомогу в боротьбі з унією та Католицькою церквою. Митрополит об­ґрунтував ідею релігійної та кровної єдності обох час­тин Русі і вперше на­звав українців-малоросіян молодшими братами, а московитів-великоросів — старшими, котрі, втім, створюють одну сім'ю. Імперський світогляд в дусі "Русского мира". Давайте ще напишемо статтю про українців-kabane як нас величали у своїх переписках поляки.

Статтю слід ґрунтовно переробити, і основним наголосом вказати що це зневажлива російська назва українців в наслідок авантюри Петра I в 1721 р. що тягнеться в українофобських колах і по-сьогодні!--Tank302 (обговорення) 09:51, 12 вересня 2012 (UTC)

Ця стаття повністю суперечить статті про Московію, отже слід привести їх до спільної думки. --Tank302 (обговорення) 11:33, 12 вересня 2012 (UTC)

Зміна титулу Юрія-Болеслава.

Л. Войтович доводить, що зміна королівського (князівського) титулу першого Галицько-Волинського монарха з династії Пястів відбулась під тиском золотоординських ханів, які вбачали в королвському титулі галицько-волинських князів - «королі Русі» претензії на їх володіння в Західній Тартарії (Північно-Східній Русі).--V.ost (обговорення) 10:11, 27 вересня 2012 (UTC)

Доводить чи припускає?--虎 (обговорення) 10:15, 27 вересня 2012 (UTC)

Сьогодні перегляну джерело, та викладу точну цитату від Войтовича.--V.ost (обговорення) 10:19, 27 вересня 2012 (UTC)

Внесені зміни у статтю:

1. Добавлено уточнювальні факти із книги - Русина О. В. Україна під татарами і Литвою. - Київ: Альтернативи, 1998. - 320 с.
2. Виправлено ототожнення терміну "Мала Русь" з "малоросією", оскільки, цитую вищезгадане джерело:

   "Втім, було б помилкою ототожнювати "Малу Русь" зламу XVI-XVII ст. з "Малоросією" XIX ст., оскільки перше поняття 
   охоплювало не лише українські, а й білоруські та, частково, литовські землі"

1. Матеріал з книги «Великорусскія сказки», яка пройшла цензуру і була видана в Москві в 1860 році, видалив, оскільки імперські казочки не можуть бути авторитетними історичними джерелами.
2. Карту "малорускіх нарєчій" також видалив, оскільки малорускіх як і вилокорускіх діалектів не існувало.
3. Карта "Малоросія XX століття" сумнівна. Звідки такі історичні дані та ще й на китайській мові?
4. Розділ "Малороси" прийшлося викинути, адже текст про першу згадку терміну "малорос" вжито було значно раніше. Уточнені дані добавлено до розділу "Мала Русь"

Стиль

Речення «формування характеру й ментальності підросійського «хохла», видуманий та підтримуваний в Московії (Росії) та нав'язуваний нею в довгому поневоленні України Росією з метою зросійщення українського народу» — порушує стиль Вікіпедії. «Енциклопедія українознавства» не є повністю нейтральною, тобто просто переписувати матеріал з неї, зі збереженням стилю не слід. --В.Галушко (обговорення) 14:37, 15 лютого 2016 (UTC)

• Читайте про НТШ, його видання в Україні, регіональні відділення в Україні і не видавайте ваше особисте з РФ за Укр.Вікіпедію. А також читайте не російське видання:Івшина Лариса, «Україна Incognita ТОП-25», вид. ПрАТ «Українська прес-група», м. Київ, 2014 р.; «Про малоросійський міф 21-го століття», С. 159–169; «Зловісне перетворення (як історія України-Русі стала частиною історії загальноросійської)», С. 142–149; «Як Московія привласнила історію Київської Русі», С. 77-83; ISBN 978-966-8152-61-0 --✍ Крупскі Алег ^{обг · внес @} 17:00, 15 лютого 2016 (UTC)

  @Krupski Oleg: Розділ місцями потрібно переписати менш емоційно, в енциклопедичному стилі. Так як у ЕУ. --Basio (обговорення) 17:12, 15 лютого 2016 (UTC)

Треба обов'язково вказувати автора (джерело) ненейтрального твердження й використовувати знак цитати (лапки). Krupski Oleg, також звертаю Вашу увагу на Ваші часті помилки у дописах, граматичні русизми. Прошу ознайомитися з Вікіпедія:Список найтиповіших мовних помилок і з розділом «Граматичні росіянізми» для боротьби з помилками й росіянізмами.

З повагою

--В.Галушко (обговорення) 17:37, 15 лютого 2016 (UTC)

• Basio, якщо ви прочитаєте зазначене місце в ЕУ від НТШ - там більше. Тут - це скорочення. Жодних емоцій! Це холодний опис, констатація факту. Так само як формули з описом факту в хімії, фізиці та математиці. Абстрагуйте. Інформаційна війна РФ проти України штовхає деяких нав'язувати російську політ.пропаганду, що видніє "штампами" (рос. скрепами) навіть в діалогах російської соц.сіті, де відомо є організовані групи ФСБ зі своїми методичками з порадами підбирати знавців укр.мови для впливу на укр.мовну аудиторію. Ознайомлення з якими дає можливість помічати застосування проросійськими вікіпедистами тої ж методи в УкрВікі. Вікіпедія не соц.сіть Росії, де емоції та політ.пропаганда заперечує навіть тези підручників України. Навіть нав'язування від В.Галушко вставки в текст "на думку авторів НТШ" це спроби виєднання та протиставлення науковців народові (як вчителів перед студентами), інформаційні маніпуляції з метою утвердження агресивно російської політичної позиції, ставлення під сумнів точки зору української науки - московська манера не нейтральної точки зору, а політично заангажоване. Аналогічно - достатньо вказати про інструкцію інформ.групам ФСБ про протиставлення в "україно-польських стосунках" на тлі утворення відповідного батальйону, як реакція РФ. Вказане протиставлення й війна правок є свідченням відсутності поваги у В.Галушко та йому подібних до НТШ, та симпатії до позиції російської політ.пропаганди, догоджання стереотипам. --✍ Крупскі Алег ^{обг · внес @} 17:53, 15 лютого 2016 (UTC)

Krupski Oleg, роблю Вам попередження: щоб я від Вас більше не читав подібних провокацій і образливих натяків на зразок «де відомо є організовані групи ФСБ зі своїми методичками з порадами підбирати знавців укр.мови для впливу на укр.мовну аудиторію», «Вказане протиставлення й війна правок є свідченням відсутності поваги у В.Галушко та йому подібних до НТШ, та симпатії до позиції російської політ.пропаганди». У противному разі я мушу звернутися до адміністраторів.

--В.Галушко (обговорення) 18:02, 15 лютого 2016 (UTC)

• В.Галушко, образ і провокацій на вашу адресу не було. Не грайте в ігри --✍ Крупскі Алег ^{обг · внес @} 20:04, 15 лютого 2016 (UTC)

Підтримую правку мого опонента пана В.Галушко. Ця правка розставляє все по своїх місцях. Енциклопедія українознавства звичайно авторитетне джерело, але по цьому питанню існує і інша думка, що викладена Мала Русь#Версія друга (внутрішня). Боґан (обговорення) 02:20, 16 лютого 2016 (UTC)

• І Боґан тут не випадково Ось тому що є протилежна думка як "версія друга" не варто робити зайвих правок. --✍ Крупскі Алег ^{обг · внес @} 07:09, 16 лютого 2016 (UTC)

Роль українських інтелектуалів

У статті не висвітлена роль українських інтелектуалів у просуванні концепції Триєдиний російський народ, де українці звалися малоросами, хоча та ж Енциклопедія українознавства зазначає - під впливом також київ. учених і панегіристів, почала поширюватися в укр. урядовому листуванні, у хроніках і в літературі. Більшість українських істориків сором'язливо обходять цей факт:

саме Феофан Прокопович став при Петрові I автором чисто ідеологічних тез про вигаданий «триєдиний російський народ». Ця концепція архієпископа Феофана згодом стала в Російській імперії офіційною, хоча й суперечить даним науки. Нарешті, саме Феофан Прокопович запропонував Петру I назвати з'єднану з Україною Московію Російською імперією. Він запропонував запозичувати у греків їх слово «Ρωσία», яким вони називали всі простори на північ від них, окультурені древнім Києвом і церковно підлеглі Константинополю, і додати до назви другу літеру «с», перетворивши грецьку «Росию» до новомосковської «Росії».

Феофан Прокопович — яскрава, суперечлива постать української історії XVIII ст.

Тобто до ідеології політичного малоросійства значний вклад зробили українські інтелектуали того часу. Тут не можна виключати і суто меркантильних інтересів. Так завдяки цій концепції українці-малороси намагалися стати державотворчою нацією новоствореної Всеросійської імперії, а з урахування іншої тези Київ - мати городів руських, ще й більш привілейованою ніж московити-великороси. Хоча це в майбутньому не завадило царату покріпачити значну кількість українських козаків та забороняти використовувати українську мову поза побутом.

Політичне малоросійство було розповсюджене також і в підавстрійській Україні, як Західноукраїнське русофільство.

Взагалі служити московським правителям було давньою традицією українського духівництва так першим Митрополит Київський і всієї Русі з осередком у Москві був уродженець Волині Петро Ратенський.

Боґан (обговорення) 22:47, 15 лютого 2016 (UTC)

Фальсифікація джерел

Енциклопедія українознавства у статті Мала Русь (Париж, Нью-Йорк, 1962. — Т. 4. — С. 1440-1455) не має інформації, що їй приписують у вікіпедійній статті, зокрема:

... «Це явище хвороби бездержавності українського народу, відсутності національно-духовної суверенності, капітулянство перед Москвою, холуйське вислужництво перед володарями Московії (кар'єризм), брак найелементарнішого національного інстинкту і параліч політичної волі українського народу; «національне пораженство» з "самовідданістю малоросійською"» ...

З іншого боку це вирвано з контексту зі статті Малоросійство у цій же енциклопедії:

В розумінні В. Липинського М. це хвороба бездержавности. Політ. М., на думку Є. Маланюка («Малоросійство», 1959), — це відсутність нац. духової суверенности, «брак найелементарнішого нац. інстинкту й параліч політ. волі», «національне пораженство», виявом якого була «самоотверженность малороссийская» в 18 в., а потім капітулянтство перед Москвою й вислужництво перед її володарями.

Тобто мова йде про феномен Малоросійство, а не про малоросів. Боґан (обговорення) 01:05, 17 лютого 2016 (UTC)

• В друкованому джерелі є, видання Львівського. Електронний варіант має скорочену версію, що вказано Боґаном. Дії Боґана не адекватні щодо наглого запису "Фальсифікація джерел". --✍ Крупскі Алег ^{обг · внес @} 07:08, 17 лютого 2016 (UTC)

Стиль розділу Малороси

Стиль не є енциклопедичним:

1. Відсутнє визначення терміну
2. Зміст має яскраво-виражений пропагандистський стиль, чим порушує правило ВП:НТ. Приклади наведені вище #Стиль та #Фальсифікація джерел).

Наприклад перші ж рядки:

зовнішній термін для України в методичній політичній тактиці Москви формування характеру й ментальності підросійського «хохла»

Тобто треба більше фактів, а менше емоцій.

Боґан (обговорення) 05:03, 18 лютого 2016 (UTC)

• Беріть Львівське друковане видання 1994 року ISBN 5-7707-5493-1, а наведене вами є 1962 року видання «Енциклопедія українознавства». Вказане вами джерело "Мала Русь" Париж, Нью-Йорк, 1962. — Т. 4. — С. 1440-1455 на сторінці Обговорення:Мала Русь не містить всієї статті (скорочення) з-за авторського права. Більше того, використано було не лише ЕУ від НТШ. Так як в хімії, фізиці, математиці є формули та сентенції, так і в гуманітарній царині наводяться явища. Ви відкрито виступаєте проти розкриття явища "малоросійства", котре у статті "Мала Русь" (розділ "Малороси") об'єктивно розкрито. Додатково беріть статтю "Малоросійство" сторінка 1451 у ЕУ від НТШ видання Львів-1994 р.. --✍ Крупскі Алег ^{обг · внес @} 07:48, 18 лютого 2016 (UTC)
  

• Щодо вашої репліки про "емоцій" Ви емоційно сприймаєте текст, і робите "перенос" на опонента! Читайте уважно статтю "Малоросійство" сторінка 1451 у ЕУ від НТШ видання Львів-1994 р. хоча б за вашим посиланням. --✍ Крупскі Алег ^{обг · внес @} 08:33, 18 лютого 2016 (UTC)

Повторю знову: зараз переді мною лежить друковане видання і наведеної вами інформації на вказаних сторінках немає. ( стор. 1446–1447, 1454, том 4, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Париж, Нью-Йорк: вид. «Молоде життя») Боґан (обговорення) 09:27, 18 лютого 2016 (UTC)

Щодо статті Малоросійство, яку я вам сам і надав раніше. Ніякої інформації про хохлів там немає, а є цитати українських громадських діячів.

Малоросійство, зумовлений довгим поневоленням України Росією комплекс провінціялізму в духовості частини укр. громадянства (здебільшого інтеліґентських кіл), що виявляється у відданості справі рос. великодержавности і в байдужому; а то й неґативному ставленні до укр. нац.-державницьких традицій і прагнень. У визначенні М. Драгоманова носії М. — це зросійщені українці, нац. характер яких утворювався під чужим тиском і впливом, що мало наслідком засвоєння перев. гірших якостей чужої національности і втрати кращих своїх. В розумінні В. Липинського М. це хвороба бездержавности. Політ. М., на думку Є. Маланюка («Малоросійство», 1959), — це відсутність нац. духової суверенности, «брак найелементарнішого нац. інстинкту й параліч політ. волі», «національне пораженство», виявом якого була «самоотверженность малороссийская» в 18 в., а потім капітулянтство перед Москвою й вислужництво перед її володарями. Подібний комплекс існував у ментальності деяких зах.-укр. кіл у відношенні до Польщі («Ґенте Рутенус, націоне Польонус», «хрунівство») й Угорщини — на Закарпатті (мадярони). Від М. відрізняють зближене подекуди до нього у практичних виявах москвофільство, як напрям нац. політики чи політ. тактики.

Будь ласка не плутайте явище Малоросійство з терміном малороси. Це все-одно, що всіх хто носить ватники називати ватниками. Боґан (обговорення) 09:37, 18 лютого 2016 (UTC)

• Цитати мають бути не лише з НТШ, брати з різних джерел, навіть "українських громадських діячів" несприйняте вами особисто. Відображати все явище пов'язане з даним терміном. - Повторюю, беріть і статтю "Малоросійство" сторінка 1451 том 4 у ЕУ від НТШ - суть явища, навколо термінів «Малоросія». Концепція вами обстоювана "малороси - самоназва українців з окраїни Росії" є принциповим пунктом в політ.пропаганді Кремля. Ви маніпулюєте джерелами для виведення вашої стереотипної точки зору. Наведені вами приклади є з середовища одиноких прислужників Московії. --✍ Крупскі Алег ^{обг · внес @} 10:26, 18 лютого 2016 (UTC)

Цікава думка одного українського журналіста, члена нашого клубу: «Українцями себе в Росії вважає (і не соромиться про це говорити вголос) невелика частина людей і то - переважно старшого віку. Ще одна частина свого українського походження не дуже приховує, проте називає себе «хохлами» і зверхньо відгукується про Україну як державу (тому мабуть і популярна думка, що «хохлами» українців в Росії називають власне не росіяни, а саме колишні українці).» (Докладніше див. на сайті)

--В.Галушко (обговорення) 14:43, 18 лютого 2016 (UTC)

«Президент Росії Путін В. В. зібрав істориків Росії на інструктаж з метою політично заангажованого переписування історії Росії. І про руських-українців стверджувати почали як частину народу росіян «малоросів» (одні з таких істориків Олесь Бузина, Олександр Скробач)». Стиль надзвичайне невікіпедійний. Подібні явища мають місце, але писати, як на русофобських форумах, нам не личить. Пропоную замість інші цікаві факти: 1) назва «Мала Русь» мовами світу; 2) Мала Росія (Лондон); 3) пісенька «Little russian». А цю псевдопатріотичну калумуть перенести до «Російська пропаганда». Добре написали французи: «Aujourd’hui, de nombreux Ukrainiens considèrent que l'usage moderne de Petite Russie est offensant, car il implique le déni de l’identité nationale ukrainienne séparée de la Russie. Une autre interprétation soutient que le terme n'est pas offensant, car il reconnaît que la région est le berceau de la culture russe qui a grandi bien loin de ses frontières originelles de la Rus’ de Kiev (principauté de Kiev). Les termes « petit russien » ou « petit russe » pour la langue ukrainienne, qui suggère qu’elle n’est qu’un dialecte de la langue russe, et « Petits Russiens » pour qualifier les Ukrainiens, sont aussi tombés en désuétude».

--В.Галушко (обговорення) 16:09, 5 березня 2016 (UTC)

Для деяких читачів буде бажаним переклад цієї французької цитати: «Сьогодні багато які українці вважають, що вживання терміна «Мала Русь» у наш час є зневажливим, бо це розуміє під собою заперечення національної української ідентичності, окремої від російської. Втім, існує думка, що «Мала Русь» — не зневажлива назва України. Згідно з нею, словосполучення «Мала Русь» слід тлумачити як «колиска руської культури, яка надалі поширилася за межі Київської Русі». Терміни «малоросійська» чи «малоруська» щодо української мови (які розуміють під собою її розглядання як діалекту російської), рівно як «малоруси», «малоросіяни» щодо українців є застарілими».

--В.Галушко (обговорення) 12:39, 24 березня 2016 (UTC)

Тема статті

Абзац «Президент Росії Путін В. В. зібрав істориків Росії на інструктаж з метою політично заангажованого переписування історії Росії. І про руських-українців стверджувати почали як частину народу росіян „малоросів“ (одні з таких істориків Олесь Бузина, Олександр Скробач).» бажано перенести до статті «Російська пропаганда». До міфології, пов'язаної з терміном «Мала Русь» це стосунку не має.

У цілому стаття пристойна, але треба правити стиль і розвантажити преамбулу.

--В.Галушко (обговорення) 19:02, 1 серпня 2016 (UTC)