Обговорення:Наука в Україні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ця стаття була кандидатом у добрі. Див. сторінку обговорення. Відправлена на допрацювання 26 липня 2013 року.

Зауваження[ред. код]

Найсвіжіший коментар: 10 років тому7 коментарів3 особи в обговоренні

Отже, по пунктах:

  • по-перше, усі розділи можуть і мають бути розщширені. Наприклад, Київська Русь: нічого не згадано про Євпраскію Мстиславівну і її медичні трактати (перші на Русі) чи Агапіта, Даміана. А 18-20 ст століття? Бец, Мечніков, Шумлянський, Полетика, Богомолець? Кожний з них належав до різних шкіл та працював в різних університетах. І то я назвав лише те, що стосується медицини. А інші наукові дисципліни? В них теж є свої течії, свої видатні постаті, "виші", в яких вони працювали: Патон, Вернадський, Осиповький, Остроградський, Костомаров, Драгоманов, Грушевський. [1] – тут можна знайти згадки про деякі наукові товариства.
  • 14-17 ст. От є згадка про лексикографію та вивчення мов. В 1596 році у світ вийшли "Граматика словенська" Лаврентія Зизанія [2], його "Буквар" та "Лексис". Ще були Буквар Федоровича [3], та інші, які Ви можете знайти на цьому сайті.
  • Потрібно описати діяльність ВУАН, АН УРСР.

Тут дуже багато чого робити. Думаю, що статтю поспішно виставляти в номінанти, однак, то вже Ваше бажання працювати над нею і відстоювати її. --TnoXX (обговорення) 09:47, 20 липня 2013 (UTC)Відповісти

  • Дякую за зауваження. Постараюся знайти інфо. Але якщо Ви більш обізнані з історією, то якщо допоможете — буду радий, бо я так само написав і на сторінці номінації. А проблема в тому, що є інфо про часи в КР, але вона реферативна, а мені треба авторитетні джерела, бо я ж не буду з реферата переписувати про Євпраскію Мстиславівну, адже це вже буде плагіатом...--Рома (обговорення) 09:55, 20 липня 2013 (UTC)Відповісти
Жаль, але історія медицини, наприклад, не була моїм улюбленим предметом((( І ті зауваження – то загальні знання з історії України. Найкраще Вам звернутися до користувача-історика або знайомого-істрика, бо АД я сам не маю, тільки історичний довідничок. Однак, якщо щось знайду, то обов’язково допоможу.--TnoXX (обговорення) 10:04, 20 липня 2013 (UTC)Відповісти
Ледь не забув. ROMANTYS часто пише на історичні теми, може він щось знає. Зараз йому напишу.--TnoXX (обговорення) 10:05, 20 липня 2013 (UTC)Відповісти

Попереду велика робота[ред. код]

Але я готовий допомогти.

  • Вступ є декларацією важливої ролі науки взагалі, замість стислого описання місця і ролі науки в Україні.
  • Історія науки як соціального інституту і системного знання починається з 17го сторіччя. Тому початком наукового періоду в Україні є Києво-Могилянська і Острозька академії, інше - окремі наукові елементи донаукового періоду.
  • Безперервний розвиток науки в Україні починається в середині ХІХ сторіччя і триває по сьогодні. У статті це треба висвітлити.
  • Не відображено тієї наукової катастрофи, що відбулася в 30-40х роках ХХ сторіччя.
  • Неодмінно треба показати успіхи українських науковців, видатні відкриття, вплив наукових школ з України на творення науки за кордоном.
  • Має бути об'єктивний опис кризових явищ у сучасній науці в Україні.
  • Не треба давати переліку наукових установ. Кількість інститутів не показує, чи сильна в Україні наука (а вона таки сильна), чи ні. Потрібні конкретні досягнення по галузях(фізика в Україні, біологія в Україні, тощо), які потім можна розгорнути в окремі статті. --Brunei (обговорення) 10:45, 20 липня 2013 (UTC)Відповісти
    Згоден з недоліками, Вам як науковцю видніше як треба все це висвітлити в статті. Дякую якщо візьметеся. Єдине, чому не треба давати переліку установ? Більшість з них розкидані по вікіпедії як окремі статті, а тут вони списком. Читач повинен знати і бачити, що такі установи є. А де він може у вікіпедії їх всіх одразу побачити як не тут? В будь-якому разі їх можна сховати, як це я зробив із науковими товариствами 20-30 х рр. --Рома (обговорення) 11:09, 20 липня 2013 (UTC)Відповісти
Перелік нічого не дає для даної статті. Читач має з неї зрозуміти, чи є в Україні наука, чи вже нема. Перелік власне 200 установ НАН і ще кількох сотень АМН, НААН і МОН ніякого розуміння теми не дає. Можна (і треба, як на мене) оформити такі переліки окремими списками, а на них вже дати посилання. Стаття і так має бути велетенська, не думаю, що варто її засмічувати статистичною інформацією. --Brunei (обговорення) 11:42, 20 липня 2013 (UTC)Відповісти

Роль Академії наук[ред. код]

Найсвіжіший коментар: 10 років тому1 коментар1 особа в обговоренні

Якщо ми хочемо написати цю статтю на гарному рівні, нам ніяк не обійти питання Академії наук. Історія української науки до 1918 року потребує великих зусиль по збиранню окремих фактів, тому може бути представлена в цілому, з надією на подальший розвиток. Після 1918 року і десь до 1934-35 фактично вся українська наука перебувала в рамках ВУАН-АН УРСР. Тому стаття про НАН України є дуже важливим паралельним проектом, який, на жаль, знаходиться в жалюгідному стані. Поки що займусь тією статею потихеньку. --Brunei (обговорення) 22:42, 17 листопада 2013 (UTC)Відповісти

Розділ про сучасність[ред. код]

Найсвіжіший коментар: 8 років тому12 коментарів2 особи в обговоренні

Чому ж посилатися лише на Хавруся та Чернігу? Давайте ще на Кириченка і на Шульгу зразка 2005-2008. Особливо там де пан Владислав пише, що справжі вчені - лише в МДУ, а в Україні лише рагулі.

А якщо серйозно, то треба збалансовану оцінку. В тих же статтях Дзеркала тижня вона є, подивіться статті Андрія Шевченка та інших вчених, які намагаються об'єктивно оцінити і проблеми, й здобутки.--Brunei (обговорення) 09:45, 16 березня 2016 (UTC)Відповісти

Ну так напишіть! Я написав те що знаю я. Про чудовий стан української науки мені статті не відомі. Такий ідіотизм, як "За структурною повнотою в Європі Україну випереджають тільки Франція, Велика Британія, Німеччина і Росія. Кількість публікацій українських учених в реферованих виданнях свідчить про їхню здатність генерувати та засвоювати нові знання" - я видалив, бо це не правда і джерела теж немає. Коли перечитав текст що там був - мене це просто обурило. У галузі катастрофа, а ми пишемо якусь брехню про те як все чудово! Чому ви поставили на посилання на "Деловая столица" шаблон "не АД"? Цілком авторитетне видання. Я шаблон прибрав, перепрошую. І одразу скажу, що планую ще пару відер бруду вилити на "українську науку", знову перепрошую, добре її знаю зсередини. Тому якщо не погоджуєтесь - пишіть альтернативну версію. До речі, я про українських вчених нічого поганого не писав і не казав, тому посилання на якогось пана Владислава (пардон, не знаю хто такий), тут зайві. Я таке не знаю, не читав, і писати не буду. Що вас обурило у вставленому мною тексті - не розумію. Якщо можна - поясність. --Yuriy Kvach (обговорення) 11:16, 16 березня 2016 (UTC)Відповісти
На ВП:КОІ сказано: утримайтеся від редагування або будьте надзвичайно обережним..., якщо ви редагуєте статті, що мають якесь відношення до вас особисто. Я теж маю стосунок до української науки, тому в мене теж є особисті претензії та погляди. Але ми пишемо тут об'єктивну й нейтральну статтю, тому ми маємо полишити особисте за межами. Відверту пропаганду без джерел дійсно треба видаляти, дякую Вам за це. Але вільно трактувати образи окремих науковців-емігрантів як АД не варто. Щодо Ділової столиці, я цю газету вперше бачу, стаття анонімна, до того ж застаріла на 11 років. Її краще дати як оцінку: Українська преса в 2005 році характеризувала українську науку як... Загалом Ви більш досвідчений вікіпедист ніж я, то краще знаєте, що вікіпедію краще редагувати з холодною головою. :-) --Brunei (обговорення) 16:40, 16 березня 2016 (UTC)Відповісти
@Brunei: Дякую за зауваження, може я сьогодні і погарячкував! Але перепрошую, пишу я про те, про що маю уяву. Там немає упередженості і привів я не одну лише думку науковця-емігранта, а різні джерела, які по суті пишуть одне й теж саме. Так, деякі застарілі, але якщо передивитесь усі приведені мною джерела - нічого не змінилося, принаймні на краще. Так, я висвітлив лише один бік, оскільки не знайомий із позитивним боком (проставлений вами шаблон про однобічність я не прибрав). Припускаю, що він може й бути. Тому й написав - ну так прошу, висвітліть іншу думку. Про вилучений мною текст, я сподіваюсь ви сперечатись не будете, оскільки самі працюєте в інституті підлеглому НАНУ. Якщо щось внесете - буду радий співпрацювати над текстом. Погоджуюсь, що студентський сайт - не АД, але доля правди там є, слід фразу переробити. Це пряма пропозиція співпраці - давайте зробимо нормальний розділ, нормально і об'єктивно усе розпишемо, за одно і наступний розділ, про організацію (агентство цим вже не займається, слід ще із цим розібратись). До речі, завершити розділ слід новим законом про наукову діяльність, який хоч і писаний ногами, але вже краще ніж було, дає надії (о, ось і позитив!). З повагою. --Yuriy Kvach (обговорення) 17:22, 16 березня 2016 (UTC)Відповісти
Згода. Я, правда, зараз трошки зайнятий, тому готовий працювати лише помалу. Справа в тому, що в тому ж Дзеркалі тижня дискусія триває уже багато років, а зараз пішло загострення. Активно розвивається конфлікт між університетськими вченими й академічними, НАНівськими й галузевоакадемічними, вченими-емігрантами й «залишенцями». Тому всі авторські статті, навіть в авторитетних виданнях, треба цитувати та переказувати обережно. Наприклад, Ігор Зозуленко своєю статтею, на яку Ви тут посилаєтесь, минулого року викликав бурю протесту закликом перенести науку в університети, а наступна стаття математика Єгорченко про відсутність умов для науки в університетах сколихнула університетську спільноту і таке подібне. Тобто треба, на мою думку, додатково робити поправку на особу й конфлікти інтересів авторів статей. Можна поки назбирати тут джерел, відсортувати їх, а потім вже збирати картинку. Бо я ось хотів зараз накидати вступ - а воно важко... До кожного джерела пишу коротку аннотацію. Без підпису, хто додав. :-)--Brunei (обговорення) 18:16, 16 березня 2016 (UTC)Відповісти
Дуже дякую! Я, відверто кажучи, вчора мав трохи вільний час, але сьогодні вже по вуха у праці. Але на вихідних точно займусь. Щодо аналітичних статей окремих науковців, так як і різного роду інтерв'ю із ними - а об'єктивну думку ви наврядче де і не знайдете. Влада нічого робити не хоче, адміністрація наукових установ - категорично проти реформ, рядові науковці - не розуміють що таке реформа (вважаючи що головна проблема - нестача коштів), оскільки просто ніколи не працювали в іншій системі. Тому в усіх офіційних джерелах можна знайти лише одне - нестача фінансування, скорочення фінансування, намагання знищити науку під виглядом реформ. Ті, кого тут назвали вченими-емігрантами (часто просто заробітчани) реально мають уяву як функціонує наука і що потрібно зробити в Україні. Чому їх статті викликають обурення спільноти - я вже казав, і це можна зрозуміти із їх статей. Дуже дякую за посилання! Слід буде перечитати і вставити в текст. Особливо мене зацікавила стаття про недолугість університетів - спеціально шукав щось на цю тему, але нічого порядного не знайшов. Але, знову ж таки це все стосується негативу. Щось позитивне у нас можна викласти? Бо якщо це все внесемо - буде той самий вчорашній текст, тільки із додатковими посиланнями на дуже авторитетні джерела. Вчора шукав спеціально позитив - знайшов ще більше бруду (профільтрую і виллю до статті). Тест закону в мене є - але просто викласти частини закону - це скоріш для сучасної організації (наступний розділ), але слід викласти скоріш історію прийнятті закону. Там було засідання ради, якісь дискусії (на початку 2014 - вже погано пам'ятаю). Щось маєте на цю тему? --Yuriy Kvach (обговорення) 09:41, 17 березня 2016 (UTC)Відповісти
Був неподалік при прийнятті закону. Десь у мене має бути купа аналітики, в тому числі й трохи з позитивом. Але багато треба розгрібати, часу обмаль. Буду потихеньку додавати. --Brunei (обговорення) 10:20, 17 березня 2016 (UTC)Відповісти
Супер! Danke! Я на вихідних внесу основне з закону, відрихтую посилання. --Yuriy Kvach (обговорення) 11:37, 17 березня 2016 (UTC)Відповісти

@Brunei: Трохи додав про новий закон. Шаблон про нейтральність я прибрав, оскільки видалив ключову нетолерантну фразу, натомість додав достатньо позитивний кінець у вигляді закону. Якщо якась ще фраза є "не нейтральною" з вашого погляну - ну так виправте. Наразі я ще читаю статті - може щось ще додам. --Yuriy Kvach (обговорення) 15:55, 19 березня 2016 (UTC)Відповісти

Проти наявних редагувань не заперечую. Ще треба додати джерел та прояснити деякі моменти, але зараз абсолютно нема часу. Повернуся до теми згодом. Дякую за співпрацю. --Brunei (обговорення) 16:14, 19 березня 2016 (UTC)Відповісти
І вам дякую! Я пропоную в цьому розділі додати лише про більший занепад університетської науки у порівнянні із академічною, про відносний розвиток прикладний галузей (трохи додав на початку), можна щось про низький рівень публікацій науковців якесь речення. В принципі це - додати за кожною темою по абзацу і годі. Потім нічого не додавати, а тільки правити існуюче (а там ще правити!). А ось наступний розділ - про сучасну структуру науки - ще робити. Там можна вже додати і недоліки структури фінансування, і про позитивні зміни (ой, дай Боже будуть, бо сил вже немає!). --Yuriy Kvach (обговорення) 16:49, 19 березня 2016 (UTC)Відповісти
Загалом хочеться менше оцінок і більше цифр. Буду надалі шукати джерела.--Brunei (обговорення) 17:53, 19 березня 2016 (UTC)Відповісти

Джерела до сучасного стану науки[ред. код]

Nature[ред. код]

  • Schiermeier, Quirin (2016). Conflicting laws threaten Ukrainian science. Nature. 531 (7592): 18—19. doi:10.1038/531018a. ISSN 0028-0836. - редакційна стаття щодо нового закону про науку, скорочення фінансування.
  • Vassetzky, Yegor; Gout, Ivan; Kuznicki, Jacek (2015). Research reforms: Ukrainian science needs elixir of youth. Nature. 522 (7554): 34—34. doi:10.1038/522034a. ISSN 0028-0836. - українські вчені-емігранти про геронтократію в українській науці
  • Slow train coming. Nature. 440 (7081): 128—128. 2006. doi:10.1038/440128b. ISSN 0028-0836., Schiermeier, Quirin (2006). Ukraine scientists grow impatient for change. Nature. 440 (7081): 132—133. doi:10.1038/440132a. ISSN 0028-0836. - редакційні статті Nature про гальмування реформ української науки (Palosz, Witold F. (2006). Eastern European science needs sweeping changes. Nature. 440 (7087): 992—992. doi:10.1038/440992c. ISSN 0028-0836. - коментар поляка, що всюди та ж хрінь коїться)
  • Gorobets, Alexander (2011). Modernize Ukraine's university system. Nature. 473 (7346): 154—154. doi:10.1038/473154c. ISSN 0028-0836. - український університетський професор про недолугість університетів (цікаво, що в коментарях на сайті Nature - все той же Хаврусь з тим же стогоном-скаргою).
  • Abbott, Alison (2014). Ukrainian scientists in forefront of protest. Nature. 505 (7485): 599—599. doi:10.1038/505599a. ISSN 0028-0836. - редакційна стаття про науковців на Майдані.
  • Abbott, Alison (2014). Ukraine’s science in turmoil. Nature. 508 (7494): 15—16. doi:10.1038/508015a. ISSN 0028-0836. - редакційна стаття про Крим та реформи.

Університетська наука[ред. код]

НАН України[ред. код]

Наукометрія[ред. код]

Фінансування науки[ред. код]

Про успіхи[ред. код]

Реформа науки[ред. код]

Псевдонаука[ред. код]

Інше[ред. код]

Розділ "Розвиток української науки у інших країнах"[ред. код]

Найсвіжіший коментар: 3 місяці тому1 коментар1 особа в обговоренні

Вітаю. Розділ без джерел. Тема статті - Наука в Україні. Як може бути "в Україні" та "в інших країнах" одночасно? Пропоную цих пізньосередньовічних діячів направити до відповідного підрозділу історії. --Buruneng (обговорення) 16:56, 31 січня 2024 (UTC)Відповісти

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Обговорення:Наука_в_Україні&oldid=41655840